Постанова № 27533695, 19.11.2012, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

08.11.2012 року Справа № 2314/8001/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Бурлака А.І.

при секретарі -Трубенко Є.О.,

з участю: прокурора - Бондаренко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області молодшого радника юстиції Бондаренко М.Ю. від 06.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром»ОСОБА_3 та головного бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_1 за фактом закінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними коштами, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 с. 191 КК України, -

встановив :

ОСОБА_1 в порядку ст.236-7 КПК України звернулась в суд зі скаргою на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області молодшого радника юстиції Бондаренко М.Ю. від 06.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром»ОСОБА_3 та головного бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_1 за фактом закінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними коштами, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 с. 191 КК України. Подану скаргу мотивувала тим, що оскаржувана постанова, на її думку, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, без передбачених законом приводів та підстав для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала, пояснила суду, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст.94 КПК України, оскільки винесена без наявності передбачених законом підстав до порушення кримінальної справи. Зокрема вказала на допущену формальність дослідчої перевірки, яка з її точки зору взагалі проведена не була, а матеріали, що слугували підставою для порушення кримінальної справи, складаються виключно з результатів невиїзної (камеральної) перевірки на предмет дотримання вимог податкового законодавства.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала. Вважає, що на момент порушення даної кримінальної справи орган досудового слідства мав привід для винесення оскаржуваної постанови, а також достатні дані, які свідчать про наявність у діях скаржника складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 с. 191 КК України. Результати дослідчої перевірки вважає повними і достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Також суду було надано матеріали дослідчої перевірки, на підставі яких приймалося рішення про порушення кримінальної справи, до складу яких увійшли: акт Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 15.10.2008 року № 1573/15-025/33077520, корінець податкового повідомлення-рішення форми «В1»№ 0014361501/0 від 15 жовтня 2008 року, податкова декларація з податку на додану вартість платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром»за звітний податковий період 2008 рік, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром»за звітний податковий період 2008 рік, пояснення головного бухгалтера підприємства ОСОБА_1.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, а також давши оцінку матеріалам, на підставі яких було порушено кримінальну справу, не вдаючись до їх оцінки у якості доказів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення поданої скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.236-7 КПК України, постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу, який виніс постанову, з дотриманням правил підсудності.

Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа.

Кримінальна справа, постанова про порушення якої оскаржується, порушена відносно скаржника особисто, а тому вона є належними суб'єктом, що наділений правом на оскарження вказаної вище постанови про порушення кримінальної справи.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину ( частина друга статті 94 КПК України ), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок ( стаття 98 КПК України ). Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Не вдаючись до оцінки доказів та не вирішуючи питання, які повинні вирішуватися при розгляді кримінальної справи по суті, можна дійти висновку, що слідчим при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вищевказані норми КПК України.

Частина 1 ст.94 КПК України містить вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи. До них зокрема відносяться:

1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

3) явка з повинною;

4) повідомлення, опубліковані в пресі;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Відповідно до ч.2 ст.94 КК України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Перевіряючи наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови відповідно до ч.13 ст.236-8 КПК України, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не вдаючись до оцінки доказів, які були зібрані, суд прийшов до висновку, що у матеріалах, які надані слідчим управлінням ДПС у Черкаській області, не міститься достатньо даних, які свідчать про наявність у діях скаржника ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 с. 191 КК України.

Як вказав прокурор у судовому засіданні, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину. У матеріалах, на підставі яких приймалося рішення, міститься акт Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 15.10.2008 року № 1573/15-025/33077520, рішення про порушення кримінальної справи було прийнято на підставі результатів цієї перевірки. Жодних перевірочних дій, окрім опитування головного бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_1 проведено не було. Директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром»ОСОБА_3 взагалі не було опитано.

З моменту порушення кримінальної справи відносно конкретної особи розпочинається стадія кримінального переслідування цієї особи у порядку та спосіб, встановлені кримінально-процесуальним законодавством, що призводить до наслідку у вигляді певних обмежень конституційних прав та основоположних свобод людини. Тому, навіть за наявності приводу для порушення кримінальної справи, до прийняття органом досудового слідства відповідного рішення, має бути проведена найретельніша перевірка, яка має унеможливити допущення гіпотетичної помилку на цій стадії.

У даному випадку рішення про порушення кримінальної справи прийняте без належної перевірки та достатніх підстав для цього, а тому оскаржувана постанова підлягає до скасування.

Керуючись ст. 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області молодшого радника юстиції Бондаренко М.Ю. від 06.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром»ОСОБА_3 та головного бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_1 за фактом закінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними коштами, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 с. 191 КК України -задовольнити.

Постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області молодшого радника юстиції Бондаренко М.Ю. від 06.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром»ОСОБА_3 та головного бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_1 за фактом закінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними коштами, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 с. 191 КК України -скасувати.

Копію постанови направити :

- прокурору Черкаської області

- скаржнику

Копії документів, які слугували підставою для порушення кримінальної справи, залишити в матеріалах провадження по скарзі.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя: А. І. Бурлака