Рішення № 27523992, 07.11.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-5122/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" листопада 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Дубаса В.А.,

при секретарі: Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП у сумі 37 349 грн. 29 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 18.06.2011 року з вини відповідача ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 Згідно звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №376 від 06.07.2011 року матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля «Мітсубісі»склав 86 349 грн. 29 коп.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в Українській екологічній страховій компанії, то згідно страхового акту від 12.08.2011 року №08-11/2165 розмір відшкодування позивачу затверджено у сумі 49 000 грн.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача частину матеріальної шкоди у сумі 37 349 грн. 29 коп., що є різницею між завданою матеріальною шкодою та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а також витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у сумі 250 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просили суд його задовольнити виходячи з підстав та обставин наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50, 55) та клопотання представника відповідача від 10.09.2012 року та від 06.11.2012 року.

Суд ухвалив, визнати неявку у судове засідання відповідача та його представника за відсутності поважних причин та розглянути справу, оскільки наведені у клопотанні представника від 06.11.2012 року причини неявки є неповажними та свідчать про зловживання правами, виходячи з того, що аналогічне клопотання представника подане 10.09.2012 року про відкладення розгляду справу у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи судом було задоволено.

Заслухавши позивача його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Вольво»д.н.з НОМЕР_2 18.06.2011 року приблизно о 20 год. 50 хв. по пр-ту Бажана у м. Києві при виїзді з двору будинку №7-ж, не надав дорогу автомобілю який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 28.07.2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.4).

Згідно звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №376 від 06.07.2011 року матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля «Мітсубісі», яким є ОСОБА_1, склав 86 349 грн. 29 коп. (а.с.5-26).

Згідно страхового акту №08-11/2165 від 12.08.2011 року, який складено ПАТ «Українська екологічна страхова компанія»(у якій було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіль «Вольво»д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2.), розмір страхового відшкодування, власнику пошкодженого автомобіля «Мітсубісі» д.н.з НОМЕР_1 становить 49 000 грн. (а.с.27).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Українська екологічна страхова компанія»про стягнення страхового відшкодування задоволено та стягнуто з ПАТ «Українська екологічна страхова компанія»на користь ОСОБА_1 не виплачену суму страхового відшкодування в розмірі 42 500 грн. 00 коп. (а.с. 63, 69).

Вказане рішення набрало законної сили 15.05.2012 року, на підставі чого 09.08.2012 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33767274 (а.с.62).

Виходячи з викладених обставин позивач просить суд стягнути з відповідача частину матеріальної шкоди у сумі 37 349 грн. 29 коп., що є різницею між завданою матеріальною шкодою (86 349 грн. 29 коп.) та страховим відшкодуванням (49000 грн.), а також витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у сумі 250 грн.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на викладені приписи чинного законодавства та обставини справи, суд приходить до висновку про те, що необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП, однак цю суму шкоди необхідно стягнути за вирахуванням ПДВ виходячи з наступного.

Як визначено у ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Відповідно до ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. Відповідно до Закону "Про страхування" страхова компанія, надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку здійснює не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхові виплати, розмір яких визначається в установленому порядку в розмірі матеріальних збитків, понесених застрахованою особою. Розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затверджено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. №142/5/2092. При цьому вартість товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), приймається до розрахунку за їх ринковою вартістю з урахуванням сум ПДВ, які до такої вартості включаються. Однак ці суми ПДВ окремою сумою в складі страхових виплат не зазначаються.

У п. 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 визначається значення основних термінів, що використовуються в цьому стандарті та використовуються в інших національних стандартах. Так, прямі збитки відповідно до зазначеного нормативного акту - це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки, без урахування неотриманих майбутніх вигод. Поточна вартість визначається як вартість, приведена у відповідність із цінами на дату оцінки шляхом дисконтування або використання фактичних цін на дату оцінки.

Відповідно до п. 17 стандарту в звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або не включення до ринкової вартості суми ПДВ. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або не включення до неї суми ПДВ. Отже, сума витрат, яку необхідно здійснити для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, визначається за ринковими цінами та може включати або не включати ПДВ. Правомірність утримання суми ПДВ зі страхового відшкодування при виплаті страхового відшкодування не на ремонт транспортного засобу, підтверджується, зокрема, і Листом ДПА України від 21.08.2009 року №10143/5/16-1516 "Щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування", відповідно до якого враховуючи те, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування ПДВ, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим ПДВ не нараховується і окремим рядком не виділяється. Одночасно з цим, податкові зобов'язання з ПДВ виникають у платника такого податку, що здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ. Враховуючи зазначене, у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюються з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. У разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника ПДВ, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюються без урахування сум ПДВ, оскільки особа, не зареєстрована платником ПДВ, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму ПДВ. Збиток у вигляді ПДВ виникає виключно при ремонті автомобіля у платника зазначеного податку. При ремонті транспортного засобу у особи, що не є платником ПДВ збиток у вигляді ПДВ не виникає, і тому не може автоматично включатися до складу витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом. Виплата ПДВ в разі ремонту пошкодженого транспортного засобу в особи, що не є платником відповідного податку, фактично буде доходом страхувальника, тобто перевищуватиме реальні збитки.

Вказана позиція підтримується є Верховним Судом України. Так, відповідно до листа Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року сума ПДВ виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не було надано суду належних доказів проведення ремонту автомобіля у платника ПДВ (акту виконаних робіт тощо), тому сума відшкодування має бути зменшена на суму ПДВ.

Таким чином, на користь позивача суд вважає за необхідне стягнути матеріальну з відповідача шкоду у сумі 22 957 грн. 74 коп., яка є різницею між вартістю матеріального збитку без ПДВ - 71957 грн. 74 коп. (звіт про незалежну оцінку від 06.07.2011 року) та страховим відшкодування згідно страхового акту від 12.08.2011 року у сумі 49000 грн.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (1964 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (1982 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_5) матеріальну шкоду у сумі 22957 грн. 74 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн. 58 коп.

У задоволенні решти вимог позову -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: