Ухвала суду № 27523852, 19.11.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа №863/11

№22-ц/2090/5524/ 2012р. Головуючий 1 інст.- Губська Я.В.

категорія -визнання права власності Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю. А.

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі: Гуренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 02 липня 2012 року по цивільній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: державний нотаріус Восьмої Харківської нотаріальної контори Абеленцева І.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з позовом до суду до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право власності на Ѕ частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47,5%, як на майно що придбане в період шлюбу з померлим ОСОБА_7, видане державним нотаріусом Восьмої Харківської нотаріальної контори Абеленцевою Г.В. В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що вони є батьками померлого ОСОБА_7, а відповідач його дружиною. 16.12.2009 року державний нотаріус їх повідомила, що ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на Ѕ частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47,5%, як на майно що придбане в період шлюбу з їхнім сином, з чим вони не погоджувалися, зазначивши, що нотаріус неправомірно включила до складу спільної сумісної власності подружжя частку у статутному фонду підприємства.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 2 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені у повному обсязі.

Скасовано свідоцтво про право власності на Ѕ частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47,5%, як на майно, що придбане в період шлюбу з померлим ОСОБА_7, видане державним нотаріусом Восьмої Харківської нотаріальної контори Абеленцевою І.В. 16.12.2009 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 поставлене питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на ті обставини, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального закону. В обгрунтування скарги зазначає, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд 1 інстанції обгрунтовано виходив з того, вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому частина частки у статутному фонді ТОВ «Сокіл UА», передана до статуту померлим ОСОБА_7 у розмірі 95% не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а є майном підприємства.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що померлий ОСОБА_7 та ОСОБА_1 пребуваючи у шлюбі були засновниками та учасниками товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА».

Згідно статуту товариства в новій редакції частка ОСОБА_7 у статутному фонді товариства становила 95%, а частка ОСОБА_1 становила 5%.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись дружина померлого ОСОБА_1, діти померлого- ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та батьки померлого - ОСОБА_9 ОСОБА_3

Діти ОСОБА_6 , ОСОБА_5 відмовились від права на прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_1

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індівідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до змісту частин 2, 3 ст.61 СК України якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Ст.12 Закону України «Про господарські товариства»встановлено що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками є саме товариство.

Відповідно п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст.52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому частина частки у статутному фонді ТОВ «Сокіл UА», передана до статуту померлим ОСОБА_7 у розмірі 95% не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а є майном підприємства.

Твердження апелянта, що відповідно рішення Конституційого суду України від 19.09.2012 року за конституційни зверненням приватного підприємства «ІКІО»щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.61 СК України, статутний капітал та майно подружжя приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності пожружжя, а тому є підстави для відмови в задоволенні позову необгрунтовані, оскільки в даному випадку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є майно не приватного підприємства, а майно товариства з обмеженою відповідальністю.

З підстав наведеного, судова колегія вважає обгрунтованими висновки суду 1 інстанції про те, що свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_1 16.12.2009 року нотаріусом Восьмої Харківської нотаріальної контори на частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47.5%, як на майно, що придбане в період шлюбу з померлим ОСОБА_7, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягало скасуванню

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, ст.ст.314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 2 липня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді