Рішення № 27516701, 15.11.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/2161/12 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в жовтні 2012 року до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (далі - ЗАТ «СК «Страховий капітал») про стягнення суми страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «СК «Страховий капітал» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Об'єктом страхування зазначеного договору є автомобіль ВАЗ 2101, 1979 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. В період дії договору страхування, а саме 30 січня 2012 року із застрахованим автомобілем стався страховий випадок.

22 лютого 2012 року позивач звернувся до ЗАТ «СК «Страховий капітал» із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно висновку приватного підприємства «Експертна компанія «Укравтотехекспертиза» від 16 лютого 2012 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, номерний знак НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, без врахування товарної вартості, складає 13285,41 грн.

ЗАТ «СК «Страховий капітал» відмовило позивачеві у виплаті страхового відшкодування.

Позивачка в судове засідання не зявилася, її представник надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи ЗАТ «СК «Страховий капітал» було повідомлено належним чином, до суду надійшли заперечення проти позову, згідно яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

З урахуванням змісту клопотання представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості, роз'яснені права, у тому числі щодо можливості зміни підстав та предмету позову.

Судом встановлено, що 16 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «СК «Страховий капітал» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Об'єктом страхування зазначеного договору є автомобіль ВАЗ 2101, 1979 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (арк. справи 9).

Згідно постанови Судацького міського суду від 02 лютого 2012 року ОСОБА_3 28 січня 2012 року о 20-00, на вул. Міщенко в м. Судаку, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2101», держаний номер НОМЕР_1, не виконав вимог працівника міліції про зупинку подану за допомогою включеного проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу, при затриманні було встановлено, що правопорушник керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та продуття газоаналізатора алкотестер відмовився, чим порушив вимоги п.п. 2.5, 8.9б ПДР України, тим самим скоїв правопорушення, передбачені ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_3 30 січня 2012 року о 16-30 год. на вул. Гвардійській в м. Судаку, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2101», держаний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на транспортний засіб - автомобіль марки «Тойота», державний номер АК 1877ВТ, та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, спричинивши пошкодження транспортних засобів та завдавши матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п.п. 2.10а, 12.1 ПДР України, тим самим скоїв правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 122-4, 124 КУпАП (арк. справи 10).

22 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернулася до ЗАТ «СК «Страховий капітал» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від постраждалої особи (арк. справи 11).

Листами ЗАТ «СК «Страховий капітал» № 196 від 08 червня 2012 року, № 257 від 02 серпня 2012 року адвоката ОСОБА_2 повідомлено про відмову в задоволенні заяви про виплату страхового відшкодування (арк. справи 14, 15).

Згідно висновку приватного підприємства «Експертна компанія «Укравтотехекспертиза» від 16 лютого 2012 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, номерний знак НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, без врахування товарної вартості, складає 13285,41 грн. (арк. справи 18-24).

Відповідно ж до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27 березня 1992 року № 6, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Стаття 979 Цивільного Кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 Цивільного Кодексу України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком - є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути із ЗАТ «СК «Страховий капітал» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 525, 526, 988 ЦК України, ст. 6, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» ст.ст. 3-14, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86, ЄДРПОУ 32206908, п/р 26507309193 в АБ «Діамант», МФО 320854) на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 13285,41 грн., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 214,60 грн., а всього 13500,01 (тринадцять тисяч п'ятсот гривень 01 копійка) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Судацьким міським судом за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.ст. 228, 229 ЦПК України.

Суддя М. Сич