Постанова № 27505806, 06.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2012 року № 2а-13004/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла -Україна»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення №0003431503/0/507 від 03.05.2012р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Білла -Україна»(далі по тексту також -Позивач) з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0003431503/0/507 від 03.05.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюване податкове повідомлення рішення прийняте безпідставно, не відображає дійсних обставин справи, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.06.2007 року, Міська рада м. Кременчука прийняла рішення, на підставі якого, між Позивачем та Міською радою м. Кременчука укладено Договір оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року (далі по тексту - Договір).

За умовами Договору, Позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва торговельного центру в м. Кременчук. Загальна площа ділянки 5582 м. кв. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2007 році складає 245496 грн. 36 коп. (43,98 грн. за 1 м. кв.). Договір укладено на три роки. Орендна плата вноситься згідно умов Договору та Розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена у грошовій формі в розмірі 1 % від грошової оцінки землі щорічно. Щомісячна орендна плата у 2007 році складає 204 грн. 58 коп.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності «Білла-Україна», поданої за 2010 рік (реєстр. № 874 від 20.01.2010р.), за 2011 рік (реєстр. №10342 від 25.02.2011р., №35330 від 20.03.2011р., №33593 від 19.03.2011р., №51941 від 15.04.2011р., №65250 від 16.05.2011р., №71964 від 22.06.2011р., №86319 від 25.07.2011р., №98080 від 17.08.2011р., №102365 від 16.09.2011р., №113065 від 14.10.2011р., №131433 від 02.12.2011р., №133168 від 20.12.2011р., №144387 від 20.01.2012р.), по питанню правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої складено акт №814/15-227/25288083 від 13.04.2012р.

З зазначеного акту вбачається, що Позивачем порушено ст. 21 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого занижено суми орендної плати за землю за червень -грудень 2010р. на 20012, 46 грн.

Зокрема, на порушення статті 21 Закону України «Про оренду землі»від 06 жовтня 1998 року №161-IV із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№107-VI від 28.12.2007року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008р. встановлено заниження суми орендної плати за землю за червень - грудень 2010р. на 20012.46 грн., в тому числі: за червень 2010р. - 2309,13 грн., за липень 2010р. -2309,13 грн., за серпень 2010р. -2309,13 грн., за вересень 2010р. -2309,13 грн., за жовтень 2010р. -3591,98 грн., за листопад 2010р. -3591,98 грн., за грудень 2010р. -3591,98 грн.

На порушення статті 21 Закону України «Про оренду землі»від 06 жовтня 1998 року №161-IV із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№ 107-VI від 28.12.2007року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008р. встановлено заниження суми орендної плати за землю за січень - грудень 2011р. на 262366,29 грн., в тому числі: за січень 2011р. - 21863,83 грн., за лютий 2011р. - 21863,86 грн., за березень 2011р. - 21863,86 грн., за квітень 2011р. - 21863,86 грн., за травень 2011р. -21863,86 грн., за червень 2011р. -21863,86 грн., за липень 2011р. - 21863,86 грн., за серпень 2011р. - 21863,86 грн., за вересень 2011р.- 21863,86 грн., за жовтень 2011р. - 21863,86 грн., за листопад 2011р. - 21863,86 грн., за грудень 2011р. - 21863,86 грн.

За результатами зазначених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 03.05.2012р. №0003431503/0/507, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 367 118, 67 грн., в тому числі за основним платежем 282378,86 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 84739,81 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що порушення виникло внаслідок того, що орендна плата за договором оренди земельної ділянки комунальної власності у 2008 році позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % від грошової оцінки землі.

Вирішуючи питання про правомірність спірного податкового повідомлення -рішення, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно під грошової оцінки земель. Стаття 7 зазначеного Закону передбачає, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

З прийняттям Закону України №107-VI від 28.12.2007року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»змінився порядок адміністрування орендної плати за землю у 2008 році.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі»№161-IV від 10.06.1998р. зі змінами та доповненнями, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди».

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 8 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а пунктом 5 резолютивної частини вищезазначеного рішення встановлено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з моменту його прийняття, а саме з 22 травня 2008 року.

Пунктом 8 розділу II Закону України №107-VI від 28.12.2007р. внесені зміни до Закону України «Про оренду землі»№161-XIV від 06.10.1998р. зокрема, частина 4 статті 21 викладена в такій редакції: річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до Закону та не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»№2535-ХІІ; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»№2535-ХІІ.

Законом України від 3 червня 2008 року № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до статті 21 Закону України «Про оренду землі»внесено зміни, аналогічні тим, що внесені до цієї статті Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Пунктом 1 розділу другого Прикінцевих положень Закону України від 3 червня 2008 року № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто 4 червня 2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним.

Договір оренди землі, укладений з Кременчуцькою міською радою, передбачає розмір орендної плати в сумі 1 % нормативної грошової оцінки, тобто зміст вказаного договору в частині визначення розміру орендної плати не відповідає вимогам чинного законодавства, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3% від грошової оцінки землі.

В ході судового розгляду справи встановлено, що при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки був врахований коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки в розмірі 0,5 - як землі відведені та зайняті будівництвом.

При цьому, дозвіл на виконання будівельних робіт виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 20.10.2008р. за № 250Г-08, будівельні роботи проводило ТОВ «Кременчук Житло буд». Приймальна комісія утворена наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 11.06.2009 року №232-ОД засвідчила закінчення будівельних робіт з будівництва торговельного центру в червні 2009 року, в зв'язку з чим відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 10.12.2008 року №575 був складений (підписаний) та погоджений Акт готовності об'єкта до експлуатації торговельного центру на розі вулиць Пролетарської та Воровського в м. Кременчук від 18.06.2009 року.

Таким чином, починаючи з дати підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації від 18.06.2009 року, змінюється цільове використання земельної ділянки з категорії «землі зайняті поточним будівництвом», яке дає право застосовувати коефіцієнт на функціональне використання в розмірі «0,5»на категорію «землі комерційного використання»із застосування коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки в розмірі «2,5», що регламентовано спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за №388/12262.

Отже, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка обчислюється враховуючи коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки, починаючи з 18.06.2009р. повинен застосовуватися коефіцієнт в розмірі «2,5» замість коефіцієнта в розмірі «0,5», а відповідно нормативна грошова оцінка земельної ділянки яка повинна була застосовуватися при обчисленні суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю в 2010 становила 1539418,20 грн.- за рік та 3848,55 гри, в місяць, а саме: 245496,36 грн.*1,028 * 1,152 *1,059 : 0,5 * 2,5 =1539418,20 1539418,21 грн.*3 % /12 = 3848,55; у 2011 році 281106,73 грн. за рік та 23425,56 грн. в місяць 1874044,86 грн. / 0,5 * 2,5 * 3% = 281106,73.

При цьому, твердження Позивача про те, що договір оренди земельної ділянки закінчився 10.12.2010р. не відповідає нормам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи.

Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 ЗУ «Про оренду землі»).

Проте, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того, Позивач зазначає, що починаючи з 2011р. і по момент подачі позовної заяви продовжує користуватись земельною ділянкою на розі вул. Воровського та Пролетарської, що була предметом Договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007.

Водночас, відповідно до п. 8 згаданого Договору, його укладено терміном на 3 роки. Проте, сторони домовились про те, що після закінчення проектування та будівництва торговельного центру строк оренди земельної ділянки, яка є предметом цього договору, буде продовжений на 49 років.

Посилання позивача на те, що розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди не знайшли свого підтвердження, оскільки орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування») не може залежати від умов договору.

Стаття 67 Конституції України вказує на те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що незалежно від визначеного розміру орендної плати за договором він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством.

Таким чином, Позивачу правомірно донараховано суму обов'язкового платежу з податку на землю, оскільки мінімальний розмір плати за землю чітко визначено законом, а обов'язок контролювати повноту та своєчасність надходження таких платежів покладено саме на відповідача.

Ґрунтовно дослідивши матеріали адміністративної справи, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що оскільки збільшення розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то його сплата у такому розмірі носила для Позивача імперативний характер.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, оскільки податкове повідомлення рішення є правомірним та ґрунтується виключно на нормах чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла - Україна»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішень №0003431503/0/507 від 03.05.2012р., - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур