Ухвала суду № 27505626, 14.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року справа №2а/1270/6959/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Жаботинської С.В., Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання: Гуринович А.Б.

за участю:

представника позивача: Беседа В.О.

представника відповідача № 1: Тулупової О.А.

представника відповідача № 2: Вінари К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Державної податкової служби у Луганській області про визнання противоправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення №0001408013 від 19 серпня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Державної податкової служби у Луганській області про визнання противоправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення №0001408013 від 19 серпня 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, а саме:

скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби №0001408013 від 19 серпня 2012 року;

стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Сталь з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1081,05 грн. (одна тисяча вісімдесят одна гривня 05 копійок);

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач № 1 та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Позивач-Публічне акціонерне товариство «Сталь», зареєстроване в якості юридичної особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.12.1993 року (а.с.40). Крім того, позивач перебуває на податковому обліку у СДШ по роботі з ВПП у м. Луганськ за №1967 з 15.12.1993 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 03.02.2012 року № 8/29-011 (а.с.88).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) Публічне акціонерне товариство «Сталь» зареєстроване платником податку на додану вартість з ЗО вересня 1997 року, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 133864712014, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28 липня 2011 року № 100346143, серії НБ №203339 (а.с. 39).

На підставі п.п.20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ст. 78 Податкового кодексу України спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету суми податку на додану вартість з питань взаємовідносин з ПП «Лугінвест - Термінал - Контракт» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 04 квітня 2011 року №4/35/13386478 (а.с. 17-36).

Згідно висновків акту 04 квітня 2011 року №4/35/13386478 перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 п. 5 п. 18 Порядку заповнення податкової накладної №165 від 30.05.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість, у період що перевірявся, на загальну суму 1 686 000 грн., в тому числі по періодам: квітень 2008 року - 400000 грн., травень 2008 року - 400000 грн., червень - 443000 грн., липень 2008 року -443000 грн.

Висновок про заниження ПАТ «Сталь» податку на додану вартість, вмотивований тим, що перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ПАТ «Сталь»мало господарські відносини з фіктивним підприємством ПП «Лугінвест - Термінал - Контракт». Згідно Приговору Ленінського районного суду м. Луганська від 03.03.2011 року ОСОБА_5 (директора ПП «Лугінвест - Термінал - Контракт») визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 205 ч. 1 ч. З ст. 358 КК України за ознаками фіктивного підприємства, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

На підставі акту перевірки 04 квітня 2011 року №4/35/13386478 спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2011 року №0001408013 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 234156,25 грн., у тому числі 187325,00 грн. - за основним платежем, 46831,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 36).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно статті 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Висновки податкового органу та оцінка документів бухгалтерського обліку ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи.

Зокрема в абзаці 5-му сторінки акту перевірки зазначено про використання матеріалів кримінальної справи, порушеної відносно посадових осіб позивача, а саме протоколу допиту ОСОБА_5 - директора ПП «Лугінвест - Термінал - Контракт» (а.с.32).

Згідно із ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Зі змісту акту убачається встановлення відповідачем порушень з боку контрагента позивача -ПП «Лугінвест - Термінал - Контракт».

Суд встановив, що остаточного вироку за кримінальною справою №02/10/9145-02 порушеної відносно гр.. ОСОБА_6 та відношенні ОСОБА_5 не ухвалено.

Згідно із вимогами п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України «У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, оцінка доказів зібраних в межах кримінальної справи відноситься до компетенції слідчого та суду.

При цьому до компетенції відповідача не відноситься оцінка доказів, зібраних в межах кримінальної справи у разі відсутності їх оцінки уповноваженим органом.

Таким чином в розумінні вимог Податкового кодексу України матеріали кримінальної справи у тому числі експертизи проведені в межах кримінальної справи не можуть використовуватись в якості підстав для висновків під час проведення перевірок без їх оцінки уповноваженими органами.

Висновки, викладені в акті перевірки стосовно порушення позивачем вимог податкового законодавства фактично ґрунтуються лише на висновках перевірки контрагента ПП «Лугінвест - Термінал - Контракт» в частині неможливості здійснення господарських операцій цією юридичною особою (що у сукупності вказує на «нікчемність» правочинів), та матеріалах кримінальної справи.

З огляду на зазначене, податковий визнав позивача винним у порушеннях, можливо допущених контрагентом без перевірки всіх первинних бухгалтерських документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом на виконання постанови слідчого.

Суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0001408013 від 19 серпня 2011 року підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів.

Ухвала у повному обсязі складена 15 листопада 2012 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

С.В.Жаботинська

О.В.Карпушова