Постанова № 27505168, 01.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2012 року 16:43 № 2а-13652/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Будпостач»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення вчастині

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будпостач»(надалі -позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000022220 в частині визначення податкового зобов'язання у зв'язку із господарськими правовідносинами з ТОВ «ТД «Доар».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари, придбані у ТОВ «ТД «Доар».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки підприємства з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД «Доар»було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС 28.05.2012 року було складено Акт про результати планової виїзної перевірки ПП «Будпостач»(код ЄДРПОУ 24267110) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Даною перевіркою було встановлено, що підприємством порушено п. 198.2 п. 198.3, 198,6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 199 555,00 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем 05.06.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022220, яким донараховано позивачу податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 204 178,00 грн., з яких 199 555,00 грн. - основного платежу та 4 623,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Як встановлено судом, приводом проведення перевірки позивача стали матеріали, отриманих від ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, а саме акт від 28.07.2011р. №842/3/23-40-37194473, згідно якого до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшов висновок спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи від 24.04.2011р. щодо дослідження достовірності підпису та почерку керівника ТОВ «ТД «Доар».

За результатами висновку в ході дослідження було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в представлених на дослідження документах виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

За результатами виїзду на юридичну адресу ТОВ «ТД «Доар»встановлено, що ТОВ «ТД «Доар»та його посадові особи відсутні за вказаною адресою, про що складено акт перевірки знаходження підприємства за юридичною (фактичною) адресою за № б/н від 08.04.2011р.

Як вказує відповідач, згідно податкової звітності у ТОВ «ТД «Доар»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

На підставі таких доводів, незважаючи на надані під час перевірки позивачем первинні документи, які підтверджують проведення господарських операцій з постачання товару від ТОВ «ТД «Доар»на адресу ПП «Будпостач», відповідач стверджує, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТД «Доар».

Проте, суд не може погодитись із таким висновком, у зв'язку з наступним.

04 січня 2011 року між ПП «Буд постач»(Покупець) та ТОВ «Торговий дім «Доар»(Продавець) було укладено угоду поставки № 04/01/11, згідно якого Продавець зобов'язується передати товар по узгодженій номенклатурі та об'єму у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму згідно з умовами угоди.

Згідно умов договору Продавець відпускає Покупцю продукцію окремими партіями в кількості, асортименті та в строки, узгоджені сторонами. Датою отримання товару вважається дата підписання Покупцем витратної накладної Продавця. Покупець оплачує продукцію в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Продавця згідно рахунка-фактури або витратної накладної (п.2.1).

На підтвердження виконання укладеного договору позивачем надано до суду видаткові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

На підставі отриманих від ТОВ «ТД «Доар»податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 181 068,00 грн. та відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Суд вважає вказані дії позивача правомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «ТД «Доар»було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ПП «Будпостач» до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «ТД «Доар»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні видаткові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про фіктивність контрагента позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Також суд звертає увагу на те, що ТОВ «ТД «Доар» декларувало податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем.

Доказів несплати такого зобов'язання відповідачем не надано.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2012р. по справі № 2а-18527/11/2670, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012р. встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Доар», а також відсутність ознак фіктивності у контрагента позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині зачвлених позовних вимог підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 05 червня 2012 року № 0000022220 в частині взаємовідносин з ТОВ «ТД «Доар»в сумі 181 068,00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 05 листопада 2012 року