Постанова № 27505160, 01.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2012 року 14:43 № 2а-12739/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Альянс"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Альянс" (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС (надалі -відповідач, податковий орган) від 03 вересня 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Ізумруд»на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Ізумруд" фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, послуги позивачем фактично у ТОВ "Ізумруд" не придбавалися, а витрати на придбання таких послуг є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі -Закон "Про ПДВ").

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ай Ті Альянс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ізумруд» за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23 серпня 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлені порушення ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 25 855 грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі 3 062 грн., за лютий 2010 року в сумі 4 888 грн., за березень 2009 року в сумі 4 959 грн., за вересень 2010 року в сумі 4 710 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1 135 грн., за листопад 2010 року в сумі 1 550 грн., за грудень 2010 року в сумі 5 551 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між ТОВ "Ай Ті Альянс" та контрагентом ТОВ «Ізумруд», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС було прийняте податкове повідомлення -рішення № 0001242320 від 03 вересня 2012 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 32 318,75 грн., з якої 25 855,00 грн. основного платежу та 6 463,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо господарських операцій між ТОВ "Ай Ті Альянс" та ТОВ "Ізумруд" суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 14 грудня 2009 року між ТОВ "Ізумруд" (виконавець) з однієї сторони та ТОВ "Ай Ті Альянс" (замовник) з другої сторони було укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг № 141209, відповідно до якого замовник зобов'язує, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо виконання робіт за плату по настройці, навчанню, впровадженню та супроводу програмного продукту 1С: Підприємство 7.7 и 1С: Підприємство 8.

На підтвердження виконання вказаних договорів ТОВ "Ізумруд" на адресу ТОВ "Ай ті Альянс" було виписано ряд податкових накладних.

Також, представником позивача були долучені акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, які посвідчують, на думку позивача, реальне виконання договору № 141209, а також виписки з банківських рахунків, які в свою чергу підтверджують оплату та взаєморозрахунок між сторонами договору.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ "Ай Ті Альянс" та ТОВ "Ізумруд", яке має ознаки фіктивного підприємства.

Так, Згідно Постанови про закриття кримінальної справи в частині, порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 20.06.2012р., порушено кримінальну справу за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч. 1, ч.2 та ч. 3 ст.358 КК України відносно ОСОБА_2, тобто за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто створення (придбання) суб'єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно; підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використанні завідомо підробленого документу.

Згідно вищезазначеної Постанови досудовим слідством встановлено, що допитаний ОСОБА_2 показав, що підприємство ТОВ «Ізумруд», код за ЄДРПОУ 32377965, він зареєстрував у державних органах на прохання іншої особи без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та за грошову винагороду. Фактично фінансово-господарську діяльність від імені вказаного підприємства не здійснював, їх рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерський облік та податкову звітність не вів.

Крім того, встановлено, що ряд осіб з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, розробили та в подальшому реалізували злочинний план, який полягав у використанні ряду підконтрольних фіктивних підприємств для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку шляхом здійснення безтоварних господарських операцій, зовні маскуючи їх, як законні, тим самим, сприяючи легально діючим суб'єктам підприємницької діяльності в ухиленні від сплати податків. Для реалізації зазначеного злочинного плану невстановлені слідством особи, за допомогою залучення «підставних»осіб, вирішили створити та придбати ряд фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності з метою їх подальшого незаконного використання з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно вказаного злочинного плану, невстановлені слідством особи підшуковували тимчасово безробітних громадян та схиляли їх до, обіцяючи грошову винагороду, до вчинення дій з реєстрації (перереєстрації) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Після підшукання таких осіб та одержання їх згоди на реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності в органах державної влади, невстановлені слідством особи готували установчі документи даних суб'єктів підприємницької діяльності, забезпечували посвідчення їх нотаріусами та наступне подання до відповідних державних органів з метою здійснення державної реєстрації.

Згідно Протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 25.05.2012р., останній показав що погодився зареєструвати на своє ім'я ТОВ «Ізумруд», код за ЄДРПОУ 32377965, за грошову винагороду без наміру займатись підприємницькою діяльністю у зв'язку складним матеріальним становищем.

ОСОБА_2 показав, що не здійснював будь-якої господарської діяльності, не складав і не готував первинні документи (договори, податкові накладні), податкову звітність ТОВ «Ізумруд», код за ЄДРПОУ 32377965,. ОСОБА_2 розуміє протиправність своїх дій та просить вважати всі первинні документи ТОВ «Ізумруд», код за ЄДРПОУ 32377965, підписані ним як директором даних підприємств, не дійсними.

Також, згідно акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 03.07.2012р. №1578/22-222/37202798 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІЗУМРУД" (код за ЄДРПОУ 32377965) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2010р. по 31.03.2011р. встановлено, що на у підприємства відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань.

Крім того суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний договір франчайзингу, укладений між ТОВ «Дарумсан»та ТОВ «Ай Ті Альянс», на підставі якого позивач отримав право на розповсюдження програмного забезпечення 1С: Підприємство.

Відповідно до умов цього договору, ТОВ «Дарусман»надає позивачу рекламну, організаційну, методичну і технічну підтримку.

ТОВ «Ай Ті Альянс»також зобов'язується мати в штаті не менше двох працівників, які успішно склали екзамен 1С: Спеціаліст по технічній платформі, а ТОВ «Дарусман»- розробляти и пропонувати методичні матеріали по найбільш важливим програмним ресурсам та економіко-організаційних питаннях.

Враховуючи наведене можна прийти до висновку про те, що послуги, надані ТОВ «Ізумруд»фактично не були потрібні ТОВ «Ай Ті Альянс», оскільки такі послуги надавались ТОВ «Дарумсан», у якого було придбане програмне забезпечення.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг між ТОВ "Ай Ті Альянс" та контрагентом ТОВ "Ізумруд" фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем послуг у ТОВ "Ізумруд".

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги відсутність управлінського та технічного персоналу на підприємстві контрагенті позивача, пояснення директора ТОВ «Ізумруд»та встановлені слідчим обставини, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 06 листопада 2012 року