Провадження №2/2033/1345/2012
Справа №2033/2762/2012
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2012 Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
судді Тарасенко Л.М.,
при секретарі Ільюта А.С.,
розгянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави,
встановив:
Позивач -Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41 955,18 доларів США та пені у розмірі 158 523,23 грн., у зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, укладеного 03 грудня 2007 року між сторонами. Також просять звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки Citroen, модель С-4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер шасі
НОМЕР_2, легковий КОМБІ-В, що належить заставодавцю на праві власності шляхом реалізації через прилюдні торги в межах виконавчого провадження.
Представник позивача у судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Також надав суду письмову заяву зі згодою про розгляд справи, за можливості, у порядку заочного розгляду.
За таких обставин суд, вважає можливим розглянути справу у його відсутності за наявними у справі доказами.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, заперечення проти позову не надав.
За таких обставин суд, вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено наступне.
03 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №18.
За умовами п.1.1. кредитного договору, ОСОБА_1 отримав кредитні у сумі 31 230,00 доларів США на строк з 03 грудня 2007 року по 02 грудня 14 року зі сплатою 11,9 % річних.
Згідно п. 3.3.3 кредитного договору, відповідач зобов'язався повернення суми кредиту здійснювати щомісяця з першого по десяте число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі 372,00 доларів США, а 02 грудня 2014 року року -залишок заборгованості у сумі 354,00 доларів США.
Згідно п. 3.3.4 договору, щомісяця, один раз на місяць, не пізніше десятого числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1 цього договору, а також в день дострокового розірвання цього договору (для процентів) з врахуванням п. 4.1 договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, зазначеної у п.1.1 договору, на рахунок позивача. В разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 12,9 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 03 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір застави №18, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №405.
За умовами п. 2.1. договору застави та п. 2.1 кредитного договору, у забезпечення зобов'язань позичальника, банку в заставу передано автомобіль марки Citroen, модель С-4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, легковий КОМБІ-В, що належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданим ВРЕР №2 ГУМВСУ України в Харківській області 30 листопада 2007 року.
Відомості про заставу внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом з Держаного реєстру обтяжень рухомого майна від 11 грудня 2007 року №15956152.
Відповідно до абз.2 п.3.3.4 кредитного договору, в разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.10 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно п. 5.3. кредитного договору, за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку в повному обсязі.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, у випадку порушення позичальником зобов'язань, банк має право, зокрема, відмовитися від виконання своїх зобов'язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат, понесених банком за цим договором, а також повернути банку заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та інші видатки, понесені банком за цим договором.
Станом на 24 лютого 2012 року заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором складає:
прострочена заборгованість по кредиту -16 992,27 доларів США,
поточна заборгованість по кредиту -12 630,00 доларів США,
заборгованість по прострочених процентах - 12 100,83 дол. США,
заборгованість по поточних процентах -232,08 доларів США,
пеня за прострочення сплати кредиту -95 417,18 гривень,
пеня по прострочених процентах -63 106,05 грн.
Пунктом 3.2.8 кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобов'язань передбачених цим договором, відшкодування заборгованості здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет застави, зазначеним у пункті 2.1.
Згідно приписів пунктів 3.1.5 договору застави визначено, що у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором (сплати процентів та/або повернення кредиту) зобов'язання заставодавцем в повному обсязі або в частині виконано не буде, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета застави, одержати задоволення своїх вимог переважно перед іншими кредиторами.
Це право позивача також витікає з вимог чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 589, 590, 591 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу».
Укладення кредитних договорів в іноземній валюті регулюють норми спеціального законодавства.
Частиною 2 ст.192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Також, відповідно до частини 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогоднішній день встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який має силу та статус закону.
Відповідно до ст.ст. 47 та 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність", згідно з якими, розміщення банком залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик також віднесено до кредитної операції.
Під коштами в Законі України "Про банки і банківську діяльність" розуміються як гроші у національній валюті, та і у іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Підставою виникнення зобов'язання є, в т.ч. і договори (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст. 208 та ст.1055 ЦК України та ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником в письмовій формі.
Тож, беручи до уваги викладене вище, у кредитному договорі в іноземній валюті зобов'язанню банку надати кредит кореспондують декілька зобов'язань позичальника, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити інші збори. Зазначені зобов'язання не можна розглядати окремо, так як тільки разом вони (у сукупності) складають зміст поняття "банківського кредиту".
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютгго 1993 року, індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
На сьогоднішній день вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у зв'язку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист Національного банку України № 28-313/2178 від 29 травня 2001 року).
Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії (статті 2, 15, 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07 грудня 2000 року), позивач має банківську ліцензію № 8 та Дозвіл № 8-1, видані Національним банком України 04 серпня 2009 року, які дозволяють йому виконувати банківські операції, передбачені статтею 47 вказаного Закону, в тому числі зазначені у пункті 3 частини 1 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно статті 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).
Таким чином банк мав та має достатні юридичні підстави та законне право укладати кредитні договори в іноземній валюті, а також право вимагати виконання позичальником кредитного договору в іноземній валюті (в валюті договору) та приймати таке виконання в іноземній валюті (валюті договору), як в сумі основного боргу (кредиту), так і процентів за користування кредитом, а боржник зобов'язаний виконувати зобов'язання належним чином відповідно до умов кредитного договору (ст.526 ЦК України).
Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, з врахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору.
Пунктами п.п 3.3.3 та 3.3.4 п. 3.3 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США, що підтверджується виписками з рахунків позичальника та кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Враховуючи все вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 526, ч.1 ст. 530, ч.1, ст.ст. 610, 612, 625, ст.ст. 1048-1050 ЦК України,
вирішив:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»-задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк»заборгованість за кредитним договором №18 від 03 грудня 2007 року у сумі 41 955,18 доларів США та пеню у розмірі 158 523,23 грн.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 18 від 03 грудня 2007року звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки Citroen, модель С-4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, легковий КОМБІ-В, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації через прилюдні торги в межах виконавчого провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 3 219,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.
Суддя:
Судове рішення № 27504392, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2033/2762/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: