Рішення № 27501172, 13.11.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 0513/2058/2012

Справа № 2/0513/596/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого-судді Петуніна І.В.,

при секретарі Заговоричевій Н.В.,

за участю прокурора Міхалко В.В.,

представника позивача Тунік Н.П.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Димитров Донецької області цивільну справу за позовом прокурора міста Димитров в інтересах держави в особі Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування особи потерпілої від злочину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач прокурор міста Димитров звернувся до суду в інтересах держави в особі Димитровської центральної міської лікарні з позовною заявою про відшкодування витрат на лікування особи потерпілої від злочину до відповідача у справі ОСОБА_2 і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 7 вересня 2011 року, приблизно о 22.00 год. ОСОБА_2, знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де у спальній кімнаті, разом зі своїм батьком ОСОБА_3 розпивав спиртні напої. В процесі вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень став наносити ОСОБА_3 удари кулаками по обличчю, голові, а коли останній впав на підлогу, ОСОБА_2 взяв зі столу кухонний ніж та з метою нанесення тілесних ушкоджень наніс йому удари у грудну клітину. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, яки призвели до того, що потерпілий ОСОБА_3 з 07.09.2011 року до 20.09.2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на його лікування, згідно з довідкою було витрачено 1853,41 грн. Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 3 листопада 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та засуджено до 6 років позбавлення волі. В ході розгляду Димитровським міським судом Донецької області кримінальної справи питання про відшкодування шкоди не вирішувалось, кошти витрачені на лікування ОСОБА_3 до теперішнього часу не відшкодовані, тому прокурор просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Димитровської міської центральної міської лікарні витрати на лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 1853,41 грн.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про день і час розгляду судом справи по суті повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило, прокурором, що діє в інтересах держави в особі Димитровської ЦМЛ надана заява з проханням розглянути справу без його участі,позовні вимоги повністю підтримав, наполягав на стягненні з відповідача 1853,41 грн. у відшкодування спричинених Димитровській центральній міській лікарні витрат на лікування особи, потерпілої від злочину, обґрунтовуючи свою позицію доводами, викладеними у позовній заяві.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно із статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представляти інтереси громадянина чи держави в суді у випадках передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 45 Цивільного процесуального кодексу України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва інтересів держави виступає наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Судом встановлено, що згідно з вироком Димитровського міського суду Донецької області від 3 листопада 2011 року ОСОБА_2, визнано винним у скоєнні злочину передбаченого частиною першою статті 121 КК України та засуджено до 6 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок суду набрав чинності 21 листопада 2011 року. Вироком суду встановлено, що 7 вересня 2011 року, приблизно о 22.00 год. ОСОБА_2, знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де у спальній кімнаті, разом зі своїм батьком ОСОБА_3 розпивав спиртні напої. В процесі вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень став наносити ОСОБА_3 удари кулаками по обличчю, голові, а коли останній впав на підлогу, ОСОБА_2 взяв зі столу кухонний ніж та з метою нанесення тілесних ушкоджень наніс йому удари у грудну клітину. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 7-9).

Згідно з довідкою Димитровської центральної міської лікарні на утримання хворого ОСОБА_3, який знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 07.09.2011 року до 20.09.2011 року витрачено 1853,41грн. з розрахунку 142,57 грн. за один день (а.с. 4).

Відповідно до вимог статті 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися лише на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду. Такої ж думки дотримується Верховний Суд України у п.7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат».

Враховуючи викладене, той факт, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, а також те, що обставини, встановлені вироком суду, що набрав законної сили, не доказуються при розгляді інших справ щодо особи, щодо якої встановлено ці обставини, суд вважає, що вимоги прокурора в інтересах Димитровської центральної міської лікарні про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДЦМЛ витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1853,41 грн. обґрунтовані, законні і підлягають задоволенню. Суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з вiдповiдача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 214,60 грн.

На пiдставi ст. 121Конституції України, ст.1206 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57, 88, 209, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов прокурора міста Димитров в інтересах держави в особі Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування особи потерпілої від злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Димитровської центральної міської лікарні суму витрат на лікування особи потерпілої від злочину в розмірі 1853(одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн. 41 коп., кошти перерахувати на розрахунковий рахунок № 35419002001957, ЄДРПОУ 01990855 МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Петунін