Ухвала суду № 27501055, 12.11.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/10298/2012 Провадження № 22-ц/2590/3543/2012 Головуючий у I інстанції - Цибенко І. В.Категорія - цивільна Доповідач - Шитченко Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШитченко Н.В., суддів:Квача М.О., Смаглюк Р.І., при секретарі:Зіньковець О.О., за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8, до ОСОБА_9 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, його невідповідність фактичним обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно визнав поважними причини непроживання відповідача в спірному помешканні протягом шести місяців у зв'язку з його перебуванням в лікувальних закладах. Апелянт вказує, що суд помилково прийшов до висновку про наявність між нею та відповідачем спору щодо порядку користування квартирою, що, начебто, свідчить про наміри ОСОБА_9 проживати у вказаному приміщенні.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів відсутності відповідача у спірній квартирі протягом шести місяців без поважних причин.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5, яка є наймачем - з 23 грудня 2004 року, її неповнолітні діти ОСОБА_7, ОСОБА_8 - з 23 грудня 2004 року та колишній чоловік ОСОБА_9 - з 30 грудня 2004 року (а.с. 9). Відповідно до ордеру на жиле приміщення від 15 грудня 2004 року № 518 зазначену квартиру батько відповідача ОСОБА_10 отримував на себе, дружину, сина, невістку та трьох онуків (а.с. 11).

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 71, 72 ЖК України, звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_9 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, у зв'язку з його непроживанням в квартирі без поважних причин з 08 січня 2012 року.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України» визначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

З медичних довідок вбачається, що ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ Чернігівської обласної лікарні з 29 лютого по 14 березня 2012 року та з 18 по 31 липня 2012 року (а.с. 53,54), в Чернігівській міській лікарні № 2 - з 01 по 10 серпня 2012 року (а.с. 56).

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову пославшись на періодичне перебування відповідача на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, що є поважною причиною його відсутності за зареєстрованим місцем проживання понад встановлені строки.

Апеляційний суд погоджується також з висновком районного суду про те, що з викладених в рішенні підстав не може бути взятий до уваги і прийнятий як належний доказ на підтвердження доводів позову акт про непроживання ОСОБА_9 від 22 червня 2012 року, складений за участю працівника КП «ЖЕК-13» та сусідів, як такий, що суперечить встановленим судом обставинам справи.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про існування між сторонами спору щодо порядку користування спірною квартирою спростовуються наявними в матеріалах справи судовими рішеннями, зі змісту яких вбачається, що на протязі останніх півроку за участю сторін слухались судові справи, в яких відповідач звертався до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_5 про зміну умов договору житлового найму квартири та встановлення порядку користування квартирою, а апелянт зверталась до колишнього чоловіка з вимогою про його виселення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в матеріалах справи доказів, які свідчать про підтвердження наміру ОСОБА_9 проживати у вказаній квартирі та наявність певних перешкод у цьому.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: