Рішення № 27498243, 08.11.2012, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/690/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

08.11.2012 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого по справі судді Копейка Т.О.

при секретарі Ганжі А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що він проживає у власному будинку АДРЕСА_2. У вказаному будинку разом з ним до жовтня 2002 року проживала відповідачка. Вона проживала у шлюбі з його пасинком ОСОБА_3 В 2002 році відповідачка виїхала на постійне проживання до АДРЕСА_1. В 2010 році шлюб між відповідачкою та його пасинком розірвано. Вважає, що переїхавши в 2002 році до іншого населеного пункту і не проживаючи більше шести місяців в будинку, відповідачка втратила право на користування житловим приміщенням у його будинку. А тому, на підставі викладеного позивач просить його позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінив, просив визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням ОСОБА_2, оскільки в довідці сільської ради зазначення по батькові відповідача «ОСОБА_2 «є помилковим. Також помилково в позові було зазначено по батькові відповідача «ОСОБА_2».

Відповідач, ОСОБА_2, позов визнала, пояснивши, що дійсно в спірному житловому будинку не проживає з 2002 року. Житловий будинок залишила добровільно. З пасинком позивача шлюбні стосунки припиненні в 2010 році. Ніяких претензій до житла позивача немає. Також вважає, що втратила право користування спірним житловим будинком.

Вислухав пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає заявлені позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню за наступних обставин:

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку. Відповідач в 2002 році залишила спірний житловий будинок і виїхала на постійне місце проживання в АДРЕСА_1, де і проживає в АДРЕСА_3, без реєстрації. В належному позивачу житловому будинку відповідач не проживає з 2002 року.

Факт не проживання відповідачки в спірному будинку також підтверджується актом від 17.10.2012 року, складеним комісією за участю сільського голови Добренської сільради Баштанського району Миколаївської області.

Відповідно до ст.158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів. Як встановлено в судовому засіданні договір найму жилого приміщення між сторонами не укладався. Відповідач не є членом сім'ї позивача.

В спірному житловому приміщенні відповідач без поважних причин не проживає з 2002 року, тобто понад рік.

В контексті ст.. 156ч.4,64 ч.2 ЖК України до членів сім'ї власника будинку належать дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільно господарство. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих правовідносин застосовуються правила, встановлені ст.. 162 цього кодексу

Згідно ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством України.

Відповідно до ст.. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюються угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів.

Відповідно до ч.1 ст. 317, ч.1, 2, 7 ст. 319 ЦК України право володіти, користуватися та розпоряджатися майном належить власнику, який розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в тому числі, вчиняє щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власник може бути зобов'язаний допустити до користування майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як встановлено в судовому засіданні угода про користування спірним житловим приміщенням між сторонами не укладалась.

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Зі змісту вказаної статті слідує, що власник майна може вимагати усунення будь-яких порушень права власності (права володіння, користування та розпорядження), у тому числі, і шляхом визнання особи такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрована в спірному житловому будинку, але не проживає в ньому з 2002 року. При цьому відповідачі не є членом сім'ї позивача та не перебуває з останнім у будь-яких договірних відносинах з приводу користування спірним будинком.

Відповідач добровільно залишила житловий будинок, АДРЕСА_2 та не проживає в ньому без поважних причин понад один рік.

Зазначене є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10,11,30, 60, 62, 212, 214 - 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий по справі суддя :