Рішення № 2749324, 04.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.08 р. Справа № 38/192

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства “Красилівський агрегатний завод” м. Красилів, Хмельницької області

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про стягнення 4 659грн.36коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Глухов А.В. юрисконсульт за дов. № 18-1406 від 22.10.2008 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Красилівський агрегатний завод” м.Красилів, Хмельницької області, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Лозова Харківської області, згідно довідки з ЄДРЮОФОП м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 2850грн.80коп., пені у розмірі 239грн.00коп., 3% річних у розмірі 253грн.71коп. та збитків від інфляції у розмірі 1315грн.85коп., а всього 4 659грн.36коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 28-259 від 12.09.2006 р.

01.12.2008 р. на адресу господарського суду від Виконавчого комітету Донецької міської ради надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі як фізична особа-підприємець та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Витяг судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням № 10293576 з відміткою „Вручено 20.11.2008 р. особисто ОСОБА_1”. Крім того, на адресу господарського суду 19.11.2008 р. повернувся поштовий конверт з повідомленням № 10237340 та 03.12.2008 р. поштовий конверт з відміткою „За зазначеною адресою не проживає”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

04.12.2008 р. позивач надав суду заяву, в якій уточнив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 2850грн.80коп. за договором поставки № 28-259 від 12.09.2006 р., 3% річних в сумі 253грн.71коп. та інфляційні в сумі 1315грн.85коп., від пені у розмірі 239грн. відмовляється та просить суд припинити провадження у справі в цій частині.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа підприємець за місцем проживання: АДРЕСА_2.

20.10.2006р. був знятий з обліку та взятий на облік за місцем проживання: АДРЕСА_1.

На момент розгляду справи згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі як фізична особа-підприємець та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

12.09.2006 р. між Державним підприємством “Красилівський агрегатний завод” (за договором - постачальник, далі-позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (за договором - покупець, далі - відповідач) було укладено договір поставки № 28-259, згідно п.1.1 якого постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує продукцію відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Специфікацією № 1 від 12.09.2006р. до договору передбачено назва товару, одиниці виміру, кількість та ціна за одиницю, сума загалом.

Розділом 3 договору передбачено порядок розрахунків, а саме: розрахунки здійснюються шляхом попередньої оплати у розмірі 20 % від вартості продукції, а решту суми в розмірі 80 % сплачує на протязі 30 банківських днів з дня її відвантаження (п.3.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставок продукції до 31.12.2006 р.

Суд вважає договір поставки № 28-259 від 12.09.2006 р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору позивач відвантажив відповідачу продукцію власного виробництва на загальну суму 7 642грн.20коп., що підтверджується видатковою накладною № 0822 від 12.09.2006 р., яка міститься у матеріалах справи, а відповідач отримав продукцію, що підтверджується довіреністю серії ЯМТ № 603969 від 15.09.2006 р.

Відповідач за отриману продукцію розрахувався частково на загальну суму 4 791грн.40коп., що підтверджується касовим ордером № 1094 від 19.09.2006 р. на суму 1 800грн.00коп. та платіжним дорученням № 58 від 26.09.2007 р. на суму 2 991грн.40коп., які містяться у матеріалах справи.

До теперішнього часу відповідачем залишок заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 2 850грн.80коп. не погашений, який позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 253грн.71коп. та збитків від інфляції в сумі 1 315грн.85 коп. у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання.

Позивач наполягав на стягненні з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару у розмірі 239грн.00коп., але звернувся до суду із заявою від 04.12.2008р., в якій від пені у розмірі 239грн.00коп. відмовився та просить суд припинити провадження у цій частині.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № 28-259 від 12.09.2006 р., видаткову накладну № 0822 від 12.09.2006 р., прибутковий касовий ордер № 1094 від 19.09.2006 р., платіжне доручення № 58 від 26.09.2007 р., довідку бухгалтерії про заборгованість, заяву про уточнення позовних вимог від 04.12.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що розрахунки здійснюються шляхом попередньої оплати у розмірі 20 % від вартості продукції, а решту суми в розмірі 80 % сплачує на протязі 30 банківських днів з дня її відвантаження.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався за поставлену продукцію, то вимоги позивача щодо стягнення залишку заборгованості в сумі 2 850грн.80коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 253грн.71коп. та збитків від інфляції у розмірі 1 315грн.85коп. є такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення пені у сумі 239грн.00коп., суд вважає, що слід припинити провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Красилівський агрегатний завод” м.Красилів, Хмельницької області до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 2 850грн.80коп., 3% річних у розмірі 253грн.71коп. та збитків від інфляції у розмірі 1 315грн.85коп., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 філії ДРУ банка „Фінанси і кредит” ТОВ м.Донецьк, МФО 335816, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,) на користь Державного підприємства “Красилівський агрегатний завод” (31000, Хмельницька область, м.Красилів, вул.Правдинська,1, р/р 26005017013237 у філії ВАТ «Укрексімбанк” м.Хмельницький, МФО 315609, ЄДРПОУ 14307831) основний борг у розмірі 2 850грн.80коп., 3% річних у розмірі 253грн.71коп., збиткі від інфляції у розмірі 1 315грн.85коп., держмито в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 239грн.00коп. у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення оголошено у судовому засіданні 04.12.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника:

1 - до справи

2 - сторонам у справі