Постанова № 27491648, 13.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа№ 5028/1/6/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Чорногуза М.Г

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Чернігівської міської ради

на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.06.2012р.

у справі № 5028/1/6/2012 (суддя Шестак В.І.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Чернігівської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради

про поновлення договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася в господарський суд Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради (далі - третя особа) про спонукання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок від 14.02.2006р.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд поновити договір оренди земельних ділянок від 14.02.2006р. (а.с.87).

Рішенням господарського суду від 15.06.2012р. у справі № 5028/1/6/2012 позов задоволено повністю. Вирішено вважати поновленим договір оренди земельних ділянок від 14.02.2006 р. по АДРЕСА_1, площею 0,1307 га та по АДРЕСА_2, площею 0,1818 га, укладений між Чернігівською міською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, зареєстрованим за №2712 в Чернігівській міській раді від 14.02.2006 р. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення договору на строк, який був раніше встановлений договором, оскільки будь-які заперечення з боку відповідача щодо продовження користування позивачем орендованими земельними ділянками протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди та до моменту, поки ФОП ОСОБА_2 не порушила питання про продовження строку дії даного договору, були відсутні, відповідач не заявляв вимог до позивача про повернення орендованих земельних ділянок, який продовжував користуватися орендованими земельними ділянками, сплачував орендну плату, яка приймалася відповідачем.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 15.06.2012р. у справі № 5028/1/6/2012, відмовивши у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на недотримання судом норм Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», зазначаючи, зокрема про те, що спірний договір є недійсним у зв'язку відсутністю його державної реєстрації, а тому його дію не може бути продовжено.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надійшло.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 11.09.2012р.

Згідно з розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. у складі колегії здійснено заміну судді Агрикової О.В. на суддю Остапенка О.М., у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 11.09.2012р. розгляд скарги відкладено на 01.10.2012р. у зв'язку з неявкою представника третьої особи.

Ухвалою суду від 01.10.2012р. розгляд скарги відкладено на 22.10.2012р. у зв'язку з неявкою представника третьої особи.

Згідно з розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. у складі колегії здійснено заміну головуючого судді Сухового В.Г. на суддю Рябуха В.І., у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. на лікарняному.

Ухвалами суду від 22.10.2012р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючої судді Рябуха В.І., суддів Остапенка О.М., Чорногуза М.Г., розгляд скарги відкладено на 13.11.2012р. у зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи.

Згідно з розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. у складі колегії здійснено заміну головуючої судді Рябуха В.І. на суддю Сухового В.Г., у зв'язку з виходом судді Сухового В.Г. з лікарняного.

Ухвалою суду від 13.11.2012р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г., суддів Остапенка О.М., Чорногуза М.Г.

У судовому засіданні 13.11.2012р. представниками сторін надані пояснення у справі, представник відповідача підтримав доводи скарги, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду скарги передбачених ст. 77 ГПК України, а тому вважає, що скаргу можливо розглядати за відсутності представника третьої особи за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-С" (Продавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (Покупець) укладено два договори купівлі-продажу, відповідно до яких Продавець передав у власність Покупця: будівлю літерою А-1, загальною площею 10,0 кв.м, що розташована в місті Чернігові по АДРЕСА_1 та будівлю літерою А-1, загальною площею 10,1 кв.м, що розташована в місті Чернігові по АДРЕСА_2 (а.с.11-12).

В подальшому 12.09.2005р. та 26.09.2005р. Комунальним підприємством "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради було зареєстровано право власності позивача на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с.17-18).

14.02.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельних ділянок (далі - договір, а.с. 8-9), згідно з яким Орендодавець (відповідач) надає, а Орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельні ділянки в місті Чернігові для експлуатації автостоянки по АДРЕСА_1 площею 0,1307 га та ділянку для експлуатації автостоянки по АДРЕСА_2 площею 0,1818 га (п.п.1,2 договору).

За умовами п.п.6-8 договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 2,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить: 12192,22 грн. (9,3284 грн. за 1 кв. м) на рік - за земельну ділянку по АДРЕСА_1, та 14584,36 грн. (8,0222 грн. за 1 кв. м) на рік - за земельну ділянку по АДРЕСА_2.

Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати до 30 числа місяця наступного за звітним на рахунок, вказаний Орендодавцем (одержаний в Державній податковій інспекції у м. Чернігові).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексу інфляції за 2005 рік = 1,035.

Спірний договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.5 договору).

Відповідно до п.12. договору земельні ділянки передаються в оренду для експлуатації автостоянок.

Згідно з п.16 договору передача земельних ділянок в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення на підставі рішення Чернігівської міської ради від 23.12.2005 року (19 сесія 4 скликання) п.100; п.32.

Пунктом 34 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації у Чернігівській міській раді.

Договір зареєстрований у Чернігівській міській раді у відділі земельних ресурсів, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 14.02.2006 року №2712 (а.с.9). Підпис завідувача відділу земельних ресурсів Чернігівської міської ради засвідчено печаткою названого відділу.

Відповідно до п.17. договору передача земельних ділянок Орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом їх приймання-передачі.

14.02.2006р. між сторонами підписано акт приймання-передачі (а.с.10 зворот), за яким Чернігівська міська рада передала, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 прийняла земельні ділянки в короткострокову оренду, строком на 5 років площею:

- 0,1307 га по АДРЕСА_1, для експлуатації автостоянки;

- 0,1818 га по АДРЕСА_2, для експлуатації автостоянки.

24.02.2006р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди (а.с. 80).

За умовами цієї додаткової угоди було передбачено, що згідно з рішенням міської ради від 24 лютого 2006 року (21 сесія 4 скликання) пункти 60.2, 60.1, вилучити із оренди ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0381 га по АДРЕСА_2, за згодою орендаря, земельну ділянку площею 0,0381 га по АДРЕСА_2 передати в короткострокову оренду, строком до 23.12 2010 року ОСОБА_2, для використання під автостоянку, внести зміни до пунктів 1.1, 3.1 договору оренди земельної ділянки №2712 від 14 лютого 2006 року:

- пункт 1.1 читати: 0,1437 га по АДРЕСА_2 та 0,0381 га по АДРЕСА_2, замість: 0,1818 га по АДРЕСА_2,

- пункт 3.1 читати:

- За оренду земельної ділянки Орендарем вноситься орендна плата щомісячно в розмірі:

- 994 грн. 28 коп. (дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 28 коп.) за земельну ділянку по АДРЕСА_2;

- 263 грн. 62 коп. (двісті шістдесят три гривні 62 коп.) за земельну ділянку по АДРЕСА_2.

Відповідно до п.2 додаткової угоди, ця угода є невід'ємною частиною Договору оренди, складена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в міській раді, а другий видається Орендарю.

08.01.2009р. між сторонами було укладено ще одну додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №2712 (а.с.81). У зв'язку зі змінами у законодавстві, пунктом 1 додаткової угоди від 08.01.2009р. сторони домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки №2712 від 14 лютого 2006 року в частині встановлення розміру орендної плати, зазначивши, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.п.2,3 угоди, ця угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки, складена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в міській раді, другий видається Орендарю, та набирає чинності після підписання сторонами.

14 лютого 2011 року строк дії спірного Договору оренди закінчився.

Після закінчення строку дії договору оренди, позивач зверталася до ПП «Землевпорядник - 5Д» для розроблення та виготовлення технічної документації. В матеріалах справи наявне повідомлення вказаного підприємства від 04.07.2011р., у якому воно повідомляє, що позивач замовила технічну документацію із землеустрою на право короткострокової оренди ділянки по АДРЕСА_1, вказану документацію виготовлено та погоджено в управлінні Держкомзему у м. Чернігові та подано на погодження третій особі.

06.09.2011р. позивач звернувся до відповідача із заявами вих. №06-09/11 та

вих. №07/09-11 від 06.09.2011р. про подовження дії договору оренди земельних ділянок, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, які були отримані відповідачем 06.09.2011р. (а.с.22, 23).

Третя особа своїми листами вих. № 4789 та № 4790 від 07.10.2011р. повідомила позивача, що питання передачі ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0905 га по АДРЕСА_1 в м. Чернігові та земельної ділянки площею 0,1831 га по АДРЕСА_3 відповідно, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди буде включено до проекту рішення Чернігівської міської ради, яка відбудеться, орієнтовно, наприкінці жовтня місяця 2011р. (а.с.24, 25).

15.11.2011р. третя особа повідомила позивача про те, що питання про передачу земельних ділянок в оренду по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 було включено до проекту рішення сесії міської ради від 27.10.2011 (14 сесія 6 скликання), але було знято з розгляду депутатами міської ради (а.с.34).

30.01.2012р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повторно просить поновити дію договору оренди земельних ділянок від 14.02.2006 р. та повідомила про сплату орендних платежів та вжиття заходів щодо виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою. Дана заява отримана відповідачем 30.01.2012р. (а.с.26).

31.01.2012р. Чернігівською міською радою прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова», яким такий дозвіл було надано, зокрема, іншій особі - Комунальному підприємству «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради по АДРЕСА_1 для розміщання автостоянки (а.с.32).

02.02.2012р. Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради своїм листом за вих. №602 повідомило позивача, що до проекту рішення 14 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради, що відбулась 27.10.2011 р. було включено питання щодо передачі в короткострокову оренду, строком на 5 років, земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації автостоянки у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. Зазначене питання було знято з розгляду, оскільки не набрало необхідної кількості голосів Чернігівської міської ради. Також, третя особа повідомила позивача про те, що рішенням Чернігівської міської ради від 31.01.2012р. "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова (17 сесія 6 скликання) комунальному підприємству "Дільниця з контролю за благоустроєм "Чернігівської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Чернігові для розміщення автостоянки. Враховуючи вищевикладене, підстави для повторного включення до проекту рішення чергової сесії Чернігівської міської ради питання по передачі земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 в м. Чернігові відсутні (а.с.31, 31 зворот).

07.02.2012р. позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій зазначала, що в доповнення до заяви від 30.01.2012 р., відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» направляє проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельних ділянок та виклала прохання про вирішення питання про підписання додаткової угоди протягом 14 днів. Цю заяву отримано відповідачем 07.02.12р. (а.с.30).

14.02.2012р. Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача, що укласти додаткову угоду до договору оренди землі відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі" (із змінами) немає можливості та законних підстав, оскільки Закон України від 17.02.2011 року "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VІ, яким внесені зміни Закону України "Про оренду землі" набрав чинності 23.03.2011 р. (день його опублікування), тобто після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Чернігові.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку з відмовою відповідача поновити договір оренди та укласти відповідну додаткову угоду, а також враховуючи те, що позивач продовжує користуватись земельними ділянками, сплачує орендну плату, відповідач своїм рішенням 17 сесії 6 скликання від 31.01.2012 р. розпочав процедуру передачі прав на земельну ділянку без врахування переважного права позивача на отримання її у подальше користування, позивач вважає порушеним своє переважне право користуватись земельними ділянками, вказує на безпідставність відмови відповідача поновити (продовжити) дію договору оренди, а також посилається на можливе порушення в подальшому його права власності на об'єкти нерухомості, які знаходяться на орендованих земельних ділянках. У зв'язку з цим позивач просив спонукати відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди про поновлення його дії (а.с.4).

В подальшому, як вже зазначалося, позивач уточнив свої вимоги, подавши відповідну заяву, згідно з якою просив суд поновити спірний договір оренди (а.с.87).

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Між сторонами виникли правовідносини за договором, який за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року N161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998, № 161-XIV (в редакції Закону України від 02.12.2010р., яка діяла на день закінчення строку договору) встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України від 17.02.2011р. № 3038-VI, який набрав чинності 12.03.2011р.) встановлено інший порядок поновлення договору оренди землі, яким, поряд з реалізацією орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк, також встановлено (ч.6 ст. 33 Закону) поновлення договору оренди за принципом мовчазної згоди сторін договору, яка підтверджується з боку орендаря фактичним користуванням земельною ділянко, а з боку орендодавця - відсутністю протягом одного місяця після закінчення строку договору письмових заперечень у поновленні договору.

За наведених в ст. 33 Закону України умов такий договір вважається поновленим. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, з уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття цим органом рішення про поновлення договору оренди землі.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно з ч.3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки право орендаря на поновлення договору оренди згідно з приписами ст. 33 Закону, як у попередній її редакції, так і в зміненій виникає зі спливом одного місяця після закінчення строку договору, то слід дійти висновку, що спірні правовідносини у даній справі регулюються ст.33 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України від 17.02.2011р. № 3038-VI, яка набрала чинності 12.03.2011р., тобто, до спливу місячного строку після закінчення договору оренди (14.02.2011р. + 1 місяць = 14.03.2011р.).

Захист прав та інтересів судом може здійснюватися у спосіб згідно з приписами ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Позивачем подано в суді першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду, у якій позивач просив суд «поновити договір оренди земельних ділянок від 14 лютого 2006 року, зареєстрованого за № 2712».

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам, наведеним у ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Зі змісту ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що поновлення договору оренди потребує укладення додаткової угоди.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржене в суді. Отже, в суді підлягає розгляду спір про укладення додаткової угоди до договору оренди землі (зміна правовідношення, п.6 ч.2 ст. 16 ЦК України та п.11ч.2 ст. 20 ГК України), підставами вимог у якому мають бути обставини, зазначені в ст. 33 Закону, з якими пов'язується наявність (виникнення) факту поновлення договору оренди в силу норм закону, а також обставини щодо відмови чи наявного зволікання в укладенні додаткової угоди.

З набранням чинності Закону України від 17.02.2011р. № 3038-VI, яким ст. 33 Закону України «Про оренду землі» викладено в новій редакції, у суду відсутні підстави для задоволення вимог про поновлення (пролонгацію) договору оренди землі, оскільки такий договір, за умов (обставин) встановлених у ст. 33 Закону, вважається поновленим в силу норм закону. Зазначені ж обставини можуть бути підставою у спорі про укладення додаткової угоди, як вже було зазначено вище.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі. Позовні вимоги не є обґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства, а тому в їх задоволенні слід відмовити повністю з підстав наведених вище.

Водночас, колегія суддів не може погодитися з доводами відповідача, викладеними у скарзі щодо відсутності державної реєстрації спірного правочину у встановленому порядку і, як наслідок, його нікчемності (недійсності).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Невиконання положень закону щодо обов'язкової державної реєстрації договору тягне за собою нікчемність такого правочину (постанова Верховного Суду України від 09.09.2008р. у справі № 2-3/15041-2007).

Як вже зазначалося раніше, Договір оренди зареєстрований у Чернігівській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис 14.02.2006 року №2712 (а.с.9).

Відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, посилається на те, що Договір оренди не було зареєстровано у встановленому порядку в органах Державного земельного кадастру, як це визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а також Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003р. № 174 (далі - Тимчасовий порядок).

Проте, вказані посилання відповідача є безпідставними. По-перше, з назви та преамбули зазначеного порядку вбачається, що він стосується впровадження системи ведення державного реєстру земель, а не державної реєстрації договорів оренди землі. Крім того, цей порядок затверджено відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", до прийняття Закону України "Про державний земельний кадастр".

З аналізу вказаних нормативних актів з урахуванням дати укладення договору, вбачається, що реєстрація земельних ділянок у державному кадастрі та реєстрація договорів оренди земельних ділянок не були тотожними за своєю правовою природою та механізмом правового регулювання.

По-друге, на час укладення договору оренди від 14.02.2006р. діяла редакція Земельного кодексу України, у якій державна реєстрація договору оренди землі (ст.ст. 125, 126) та державна реєстрація земельних ділянок (ст. 202) були розмежовані і регулювалися законодавством окремо.

Державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок на час укладення Договору оренди від 14.02.2006р. здійснювалася у відповідності до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 (далі - Порядок), виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради за місцем розташування земельної ділянки (п.3 Порядку). Вказаний порядок втратив чинність лише 20.07.2011р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011р. № 791, тобто після закінчення строку Договору оренди від 14.02.2006р.

Отже, державна реєстрація Договору оренди від 14.02.2006р. відбулася у відповідності до встановленого та чинного на момент його укладення порядку державної реєстрації договорів оренди.

Вимог про визнання спірного договору оренди в судовому порядку недійсним відповідач не заявляв. Доказів того, що вказаний договір оренди від 14.02.2006р. визнано повністю або частково недійсним у встановленому порядку, матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів суду також не надано.

Отже, в цій частині доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з уточненням позовних вимог, які було подано позивачем та прийнято судом першої інстанції (а.с.87), позивач просив «поновити договір оренди земельних ділянок від 14 лютого 2006 року, зареєстрованого за № 2712». Однак, в резолютивній частині оскаржуваного рішення суду, суд вирішив «Вважати поновленим договір оренди земельних ділянок від 14.02.2006 року по АДРЕСА_1, площею 0,1307 га та по АДРЕСА_2, площею 0,1818 га, укладений між Чернігівською міською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, зареєстрованим за №2712 в Чернігівській міській раді від 14.02.2006 року», що не відповідає заявленим у даній справі позовним вимогам, оскільки виходить за їх межі.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідних клопотань про вихід за межі позовних вимог в порядку ст. 83 ГПК України позивач не заявляв, а відтак слід дійти висновку, що вихід за межі позовних вимог судом першої інстанції здійснено не у відповідності з вимогами процесуального закону.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, дійшовши помилкового висновку про доведеність і обґрунтованість позовних вимог у даній справі.

Викладене вище дає підстави дійти висновку, що оскаржуване судове рішення прийнято судом першої інстанції за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Зазначене, відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 15.06.2012р. у справі №5028/1/6/2012 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43,49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.06.2012р. у справі №5028/1/6/2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 15.06.2012р. у справі №5028/1/6/2012 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради відмовити повністю.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) на користь Чернігівської міської ради (код 04062015) 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Чернігівської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 5028/1/6/2012 повернути до господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Чорногуз М.Г

Остапенко О.М.

Повний текст складено та підписано 16.11.2012р.