Рішення № 27491580, 12.11.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.12 Справа № 4/5014/2296/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого комерційного підприємства “ТЕХНО-СІЗ”, м. Макіївка Донецької області

до Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ

про стягнення 62208 грн. 60 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача - Державного підприємства “Луганськвугілля” заборгованості за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ, а саме, за договором №94 від 05.07.2009 - у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 –в сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 –у сумі 24150,14 грн. Таким чином, всього позивачем заявлено до стягнення з відповідача за даним позовом 59100 грн. 24 коп. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, поданої представником позивача у судовому засіданні 27.09.2012).

Представником відповідача у судовому засіданні 27.09.2012 подано відзив на позовну заяву №03/4-523 від 25.09.2012, в якому відповідач погодився з існуванням заборгованості перед позивачем за договорами №ТО-52/2010 від 01.04.2010 - в сумі 17250,10 грн. та №ТО-13/2010 від 30.04.2010 - у сумі 24150,14 грн. Що стосується договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010, то відповідач заперечив проти заборгованості в сумі 17700,00 грн. та нарахування позивачем 3% річних та інфляційних витрат.

Представником відповідача у судовому засіданні 06.11.2012 подано заперечення по справі №03/4-542 від 23.10.2012, в якому відповідач повідомив про те, що акт звірення розрахунків №2 складено не вірно, тому вважає, що позивачем не було належним чином проведено звірення розрахунків.

Представником позивача у судовому засіданні 27.09.2012 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ, а саме, за договором №94 від 05.07.2009 - у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 –в сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 –у сумі 24150,14 грн.

Представник позивача надіслав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 06.11.2012 № 178, в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ, а саме, за договором №94 від 05.07.2009 борг у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 борг у сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 борг у сумі 24150,14 грн., 3% річних у сумі 1331,61 грн., інфляційні нарахування у сумі 1776,75 грн., всього за договорами: №94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010, №ТО-13/2010 від 30.04.2010 на загальну суму 62208 грн. 60 коп. Вказана заява про збільшення розміру позовних вимог судом розглянута, задоволена та долучається до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами у справі є вимоги: про стягнення з відповідача заборгованість за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ, а саме, за договором №94 від 05.07.2009 борг у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 борг у сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 борг у сумі 24150,14 грн., 3% річних у сумі 1331,61 грн., інфляційні нарахування у сумі 1776,75 грн., всього за договорами: №94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010, №ТО-13/2010 від 30.04.2010 на загальну суму 62208 грн. 60 коп.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо збільшення розміру позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ, а саме, за договором №94 від 05.07.2009 борг у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 борг у сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 борг у сумі 24150,14 грн., 3% річних у сумі 1331,61 грн., інфляційні нарахування у сумі 1776,75 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між Державним підприємством «Луганськвугілля»(далі- Замовник, відповідач) та ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого комерційного підприємства “ТЕХНО-СІЗ” (далі- Виконавець, позивач) був укладений договір на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009 ( далі -Договір № 94 від 05.07.2009), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язаний виконати відповідно до умов цього договору роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, що знаходиться в експлуатації в системі АГК ВП «Шахта імені Артема»(п.1.1 Договору № 94 від 05.07.2009).

Відповідно до п.2.1 Договору № 87 від 01.08.2008 вартість робіт з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, передбачених п.1.2 цього договору, в місяць складає 2950,00 грн., у тому числі ПДВ-491,67 грн.

Загальна сума договору складає 35400,00 грн., у тому числі ПДВ- 5900,00 грн.(п.2.2. Договору № 94 від 05.07.2009).

Згідно п.2.4 Договору № 94 від 05.07.2009 оплата виконаних робіт проводиться Замовником щомісячно на розрахунковий рахунок Виконавця по факту виконання робіт на протязі 20 днів з моменту виставлення рахунку.

Позивач свої зобов’язання за договором № 94 від 05.07.2009 виконав у повному обсязі на загальну суму 23600,00 грн., що підтверджено актами здачі- приймання робіт: № 1 від 31.07.2009, № 2 від 31.08.2009, № 3 від 30.09.2009, № 4 від 31.10.2009, № 5 від 30.11.2009, № 6 від 31.12.2009, №7 від 30.01.2010, № 8 від 28.02.2010, але відповідач оплату за виконані роботи здійснив частково, тому залишок заборгованості за виконані роботи відповідача перед позивачем за договором № 94 від 05.07.2009 складає 17700,00 грн.(а.с.11-18).

Також, позивач зазначив, що між Державним підприємством «Луганськвугілля»(далі- Замовник, відповідач) та ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого комерційного підприємства “ТЕХНО-СІЗ” (далі- Виконавець, позивач) був укладений договір на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № ТО-52/2010 від 01.04.2010 (далі -Договір № ТО-52/2010 від 01.04.2010), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язаний виконати відповідно до умов цього договору роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, що знаходиться в експлуатації ВП «Шахта «Фащевська»ДП «Луганськвугілля»(п.1.1 Договору № ТО-52/2010 від 01.04.2010).

Відповідно до п.2.1 Договору № ТО-52/2010 від 01.04.2010 вартість робіт з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, передбачених п.1.2 цього договору, в місяць складає 3450,02 грн., у тому числі ПДВ-575,00 грн.

Загальна сума договору складає 41400,24 грн., у тому числі ПДВ- 6900,04 грн.(п.2.2. Договору № ТО-52/2010 від 01.04.2010).

Пунктом 2.3 Договору №ТО-52/2010 від 01.04.2010 передбачено, що роботи вважаються виконаними при підписанні сторонами щомісячних актів прийомки-здачі виконаних робіт.

Згідно п. 2.4 Договору № ТО-52/2010 від 01.04.2010 оплата виконаних робіт проводиться Замовником щомісячно на поточний рахунок Виконавця на протязі одного місяця з моменту виставлення рахунку.

Позивач свої зобов’язання за договором № ТО-52/2010 від 01.04.2010 виконав у повному обсязі на загальну суму 17250,10 грн., що підтверджено актами здачі- приймання робіт: № 1 від 31.08.2010, № 2 від 30.09.2010, № 3 від 31.10.2010, № 4 від 30.11.2010, але відповідач оплату за виконані роботи не здійснив(а.с25-28).

Позивач у позові зазначив, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договорами № ТО-52/2010 від 01.04.2010 складає 17250,10 грн.

Позивач у позові вказує на те, що між Державним підприємством «Луганськвугілля»(далі- Замовник, відповідач) та ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого комерційного підприємства “ТЕХНО-СІЗ” (далі- Виконавець, позивач) був укладений договір на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № ТО-13/2010 від 30.04.2010 (далі -Договір № ТО-13/2010 від 30.04.2010), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язаний виконати відповідно до умов цього договору роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, що знаходиться в експлуатації ВП «Шахта «Вергелівська»ДП «Луганськвугілля»(п.1.1 Договору № ТО-13/2010 від 30.04.2010).

Відповідно до п.2.1 Договору № ТО-13/2010 від 30.04.2010 вартість робіт з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, передбачених п.1.2 цього договору, в місяць складає 3450,02 грн., у тому числі ПДВ-575,00 грн.

Загальна сума договору складає 27600,16 грн., у тому числі ПДВ- 4600,00 грн.(п.2.2. Договору № ТО- ТО-13/2010 від 30.04.2010).

Пунктом 2.3 Договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010 передбачено, що роботи вважаються виконаними при підписанні сторонами щомісячних актів прийомки-здачі виконаних робіт.

Згідно п. 2.4 Договору № ТО-13/2010 від 30.04.2010 оплата виконаних робіт проводиться Замовником щомісячно на поточний рахунок Виконавця на протязі одного місяця з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 30.04.2010 до договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010, яким було змінено пункт 2.4 договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010 вказано, що оплата робіт здійснюється замовником щомісячно на поточний рахунок Виконавця на протязі одного місяця з моменту підписання акту приймання- здачі виконаних робіт.

Позивач свої зобов’язання за договором № ТО-13/2010 від 30.04.2010 виконав на загальну суму 24150,14 грн., що підтверджено актами здачі- приймання робіт: № 1 від 31.05.2010, № 2 від 30.06.2010, № 3 від 31.07.2010, № 4 від 31.08.2010, № 5 від 30.09.2010, № 6 від 31.10.2010, №7 від 30.11.2010, але відповідач оплату за виконані роботи не здійснив(а.с.35-41).

Позивач у позові зазначив, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договорами № ТО-13/2010 від 30.04.2010 складає 24150,14 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, № ТО-52/2010 від 01.04.2010, №ТО-13/2010 від 30.04.2010 складає 59100,24 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 1776 грн. 75 коп. за період з 30.06.2010 по 31.07.2012, 3% річних у розмірі 1331 грн. 61 коп. за період з 30.06.2010 по 31.07.2012 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 083 від 21.06.2012 з вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи за договором № ТО-13/2010 від 30.04.2010 у сумі 27714,18 грн., але відповідача відповідь на претензію не надав, оплату за виконані роботи не провів (а.с.42-44).

Оскільки відповідач грошові кошти за виконані роботи за вищевказаними договорами не провів, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованість за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ, а саме, за договором № 94 від 05.07.2009 борг у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 борг у сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 борг у сумі 24150,14 грн., 3% річних у сумі 1331,61 грн., інфляційні нарахування у сумі 1776,75 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог). Позивач обґрунтовує позовні вимоги посилаючись на умови договорів на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010 та положення ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, з підстав, викладених відзиві.

Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт виконання робіт позивачем відповідно до умов договорів на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010 підтверджується матеріалами справи, а саме актами здачі-приймання робіт (а.с.11-18,25-28,35-41).

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов’язання за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010 щодо сплати виконаних позивачем робіт.

Відповідач умови Договорів на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010 щодо оплати за виконані роботи не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором №94 від 05.07.2009 борг у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 борг у сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 борг у сумі 24150,14 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи за договором №94 від 05.07.2009 борг у сумі 17700,00 грн., за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 борг у сумі 17250,10 грн., за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 борг у сумі 24150,14 грн., всього на загальну суму 59100 грн. 24 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009 зобов'язань на суму 23600,00 грн.(2950,00 грн. х 8 актів), що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі актами здачі-приймання робіт(а.с.11-18), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств, але відповідач оплату за виконані роботи здійснив частково на суму 5900,00 грн., тому залишок заборгованості за виконані роботи відповідача перед позивачем за договором № 94 від 05.07.2009 складає 17700,00 грн.

Також, матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ №ТО-52/2010 від 01.04.2010 зобов'язань на суму 17250,10 грн.( 3450,02х 4 акта), що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі актами здачі-приймання робіт(а.с.25-28), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств, але відповідач оплату за виконані роботи не здійснив, тому заборгованість за виконані роботи відповідача перед позивачем за договором №ТО-52/2010 від 01.04.2010 складає 17250,10 грн.

Слід зазначити, що матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ №ТО-13/2010 від 30.04.2010 зобов'язань на суму 24150,14 грн.( 3450,02 х 7 актів), що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі актами здачі-приймання робіт (а.с.35-41), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств, але відповідач оплату за виконані роботи не здійснив, тому заборгованість за виконані роботи відповідача перед позивачем за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 складає 24150,14 грн.

Ствердження відповідача щодо відсутності на підприємстві відповідача заборгованості у сумі 17700,00 грн. за договором №94 від 05.07.2009 спростовуються матеріалами справи, зокрема, актами здачі –приймання робіт (а.с.11-18), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств. Оригінали вказаних актів були оглянуті сторонами у судовому засіданні 27.09.2012.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи на загальну суму 59100 грн. 24 коп. за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено, що між Державним підприємством «Луганськвугілля»(далі- Замовник, відповідач) та ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого комерційного підприємства “ТЕХНО-СІЗ” (далі- Виконавець, позивач) був укладений договір на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № ТО-13/2010 від 30.04.2010 (далі -Договір № ТО-13/2010 від 30.04.2010), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язаний виконати відповідно до умов цього договору роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, що знаходиться в експлуатації ВП «Шахта «Вергелівська»ДП «Луганськвугілля»(п.1.1 Договору № ТО-13/2010 від 30.04.2010).

Відповідно до п.2.1 Договору № ТО-13/2010 від 30.04.2010 вартість робіт з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГИ, передбачених п.1.2 цього договору, в місяць складає 3450,02 грн., у тому числі ПДВ-575,00 грн.

Загальна сума договору складає 27600,16 грн., у тому числі ПДВ- 4600,00 грн.(п.2.2. Договору № ТО- ТО-13/2010 від 30.04.2010).

Пунктом 2.3 Договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010 передбачено, що роботи вважаються виконаними при підписанні сторонами щомісячних актів прийомки-здачі виконаних робіт.

Згідно п. 2.4 Договору № ТО-13/2010 від 30.04.2010 оплата виконаних робіт проводиться Замовником щомісячно на поточний рахунок Виконавця на протязі одного місяця з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 30.04.2010 до договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010, яким було змінено пункт 2.4 договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010 вказано, що оплата робіт здійснюється замовником щомісячно на поточний рахунок Виконавця на протязі одного місяця з моменту підписання акту приймання- здачі виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що акти здачі- приймання робіт: № 1 від 31.05.2010, № 2 від 30.06.2010, № 3 від 31.07.2010, № 4 від 31.08.2010, № 5 від 30.09.2010, № 6 від 31.10.2010, №7 від 30.11.2010 підписані сторонами у справі в останній день місяця (а.с.35-41), тому початок строку нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010 повинен розпочинатися з першого числа наступного місяця.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог стосовно нарахування позивачем відповідачу, відповідно до п.2 ч. 625 ЦК України, інфляційні нарахування у сумі 1776,75 грн. за період з 30.06.2010 по 31.07.2012, 3% річних у сумі 1331,61 грн. за період з 30.06.2010 по 31.07.2012 за договором №ТО-13/2010 від 30.04.2010( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), суд вважає, позовні вимоги в цій частині задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних здійснено не вірно, зокрема при здійсненні розрахунку не вірно зазначено початок строку нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних з урахуванням протоколу розбіжностей від 30.04.2010 до договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010, яким було змінено пункт 2.4 договору №ТО-13/2010 від 30.04.2010 .

Судом здійснений наступний розрахунок інфляційних нарахувань:

№

п\п

Термін заборгованості

Сума боргу,

грн.

Середній індекс інфляції за термін

Інфляційне збільшення суми боргу, грн.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції, грн.

1

01.07.2010-31.07.2012

3450,02

1,103

355,37

3805,39

2

01.08.2010-31.07.2012

3450,02

1,105

363,00

3813,02

3

01.09.2010-31.07.2012

3450,02

1,092

317,78

3767,80

4

01.10.2010-31.07.2012

3450,02

1,061

211,60

3661,62

5

01.11.2010-31.07.2012

3450,02

1,056

193,38

3643,40

6

01.12.2010-31.07.2012

3450,02

1,053

182,48

3632,50

7

01.11.2011-31.07.2012

3450,02

1,045

153,65

3603,67

Усього:

24150,14

1777,26

25927,40

Судом здійснений наступний розрахунок 3% річних:

№

п\п

Термін заборгованості

Сума боргу,

грн.

Кількість днів заборгованості

Розмір відсотків річних, %

Загальна сума %, грн.

1

01.07.2010-31.07.2012

3450,02

762

3%

216,03

2

01.08.2010-31.07.2012

3450,02

731

3%

207,24

3

01.09.2010-31.07.2012

3450,02

700

3%

198,49

4

01.10.2010-31.07.2012

3450,02

670

3%

189,99

5

01.11.2010-31.07.2012

3450,02

639

3%

181,20

6

01.12.2010-31.07.2012

3450,02

609

3%

172,69

7

01.01.2011-31.07.2012

3450,02

579

3%

163,90

Усього:

24150,14

1329,54

На підставі вищевказаних розрахунків, до стягнення підлягає 3% річних у сумі 1329 грн. 54 коп. за період з 01.07.2010 по 31.07.2012, інфляційні нарахування у сумі 1777 грн. 26 коп. за період з 01.07.2010 по 31.07.2012. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань слід відмовити.

З огляду на вище наведене до стягнення підлягає заборгованість за виконані роботи у сумі 59100 грн. 24 коп. за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010, 3% річних у сумі 1329 грн. 54, інфляційні нарахування у сумі 1777 грн. 26 коп. В решті позовних вимог слід відмовити.

Суд вважає, вимоги позову слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 62207 грн. 04 коп., а саме: заборгованість за виконані роботи у сумі 59100 грн. 24 коп. за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010, 3% річних у сумі 1329 грн. 54 коп., інфляційні нарахування у сумі 1777 грн. 26 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) та вважати їх такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 12.11.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 47 коп. покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”, вул. Лермонтова,1-В, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 32473323 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого комерційного підприємства “ТЕХНО-СІЗ”, вул. Лихачева,60, м. Макіївка Донецької області, код ЄДРПОУ 32087543 заборгованість за виконані роботи у сумі 59100 грн. 24 коп. за договорами на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № 94 від 05.07.2009, №ТО-52/2010 від 01.04.2010 та №ТО-13/2010 від 30.04.2010, 3% річних у сумі 1329 грн. 54 коп., інфляційні нарахування у сумі 1777 грн. 26 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 47 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано –19.11.2012.

Суддя Г.М.Старкова