Постанова № 27491505, 09.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 № 5011-69/6873-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - Мовчан А.О.

від третьої особи - Некряч А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан - Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто страхування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан - Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 936,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Просто страхування» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 936,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» на користь Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» 2 936,89 грн. заборгованості, 1 609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан - Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста та прийняти по справі нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 47, ч. 1 ст. 43 ГПК України, порушено норми матеріального права ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Лан - Україна» відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 11.09.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан - Україна» надійшло клопотання про залучення іншого відповідача - ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року клопотання задоволено частково, залучено ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» до участі у справі № 5011-69/6873-2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, продовжено строк вирішення спору у справі № 5011-69/6873-2012 та відкладено розгляд справи на 09.10.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання 09.10.2012 року з'явилися представники відповідача та третьої особи.

Представники позивача у призначене судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення представника позивача про час та місце проведення судового засідання по розгляду даної апеляційної скарги, явка представників позивача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, апеляційна інстанція вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за відсутності представників позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення відповідача та третьої особи, встановив наступне.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ по обслуговуванню Києво - Святошинського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області 29.12.2009 року у с. Петропавловська-Борщаговка сталася ДТП за участю автомобіля марки «Hyundai Sonata», державний номер AA 1172 CM та автомобіля марки «ГАЗ 3307», державний номер АА 7719 ВA, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» та яким керував Бойко Юрій Миколайович, перебуваючи у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан - Україна» (а.с. 12).

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.01.2010 року у справі № 3-31 10 Бойко Юрія Миколайовича визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 17).

Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль марки «Hyundai Sonata», державний номер AA 1172 CM, застрахований на підставі укладеного 30.03.2009 року між Приватним акціонерним товариством «Просто страхування» та Варгановою Інною Валеріївною (страхувальник) договору добровільного страхування № АТК 187398 (а.с. 90).

За умовами вказаного вище договору страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки «Hyundai Sonata», державний номер AA 1172 CM.

Відповідно до Звіту № 678 від 16.03.2010 року про вартість матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу «Hyundai Sonata», державний номер AA 1172 CM, складеного фізичною особою-підприємцем Резниченко Володимиром Олеговичем, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Hyundai Sonata», державний номер AA 1172 CM, в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 844,91 грн. (а.с. 18-21).

Позивач, виходячи із Звіту № 678 від 16.03.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 11 801,00 грн., про що склав страховий акт від 13.02.2010 року (а.с. 39).

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № АТК 187398 від 30.03.2009 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 11 801,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером: № ко-2 від 19.04.2010 року (а.с. 41).

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ГАЗ 3307», державний номер АА 7719 ВA за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4483569 від 23.05.2009 року (а.с. 94).

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України «Про страхування» та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» з регресною вимогою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 11 801,00 грн.

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» частково відшкодувало затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 8 864,11 грн., на користь позивача.

Прийняте місцевим господарським судом рішення з посиланням на приписи ст.ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України, ст.ст. 9,22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мотивовано необхідністю відшкодування ТОВ «Лан - Україна» різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яку здійснило ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», а саме у розмірі 2 936,89 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних щодо стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» 2 936,89 грн. страхового відшкодування з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4483569 від 23.05.2009 року ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду на одного потерпілого складає 25 500 грн. (п. 2 полісу).

Вказані умови кореспондуються з приписами п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» де встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 грн. на одного потерпілого.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 999, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок відшкодування майнової шкоди заподіяної позивачу в межах лімітів лежить на страховику, а в разі, якщо шкода є більшою, то різниця між розміром фактично заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням сплачується відповідачем.

Так, позивач в позовній заяві зазначає, що він виплатив потерпілому страхове відшкодування на ремонт автомобіля в розмірі 11 801,00 грн.

Однак, зазначена сума страхового відшкодування входить в розмір ліміту (25 500 грн.) відповідальності передбаченого полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4483569 від 23.05.2009 року і тому підлягає відшкодуванню страховиком за мінусом франшизи.

Водночас, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальний збиток у розмірі 510 грн., що відповідає розміру франшизи відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4483569 від 23.05.2009.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року у справі N 5011-69/6873-2012 підлягає частковому скасуванню в частині задоволення позовних вимог у розмірі 2 426,89 грн.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 99, 101, ст. 103, п.п. 1,4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан - Україна» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2012 року скасувати частково в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 2 936,89 грн., резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, код ЄДРПОУ 30384724) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 коп.) заборгованості, 279,49 грн. (двісті сімдесят дев'ять гривень 49 коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, код ЄДРПОУ 30384724) 139,74 грн. (сто тридцять дев'ять гривень 74 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи 5011-69/6873-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.