Постанова № 27491472, 02.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 № 5011-55/8131-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Браславсікій А.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Стрільник А.Г.

від відповідача - Большакова К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Дочірнього підприємства «Черкаси - Фарм»

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

про стягнення 137 166,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Черкаси-Фарма» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (далі - відповідач) про стягнення 137 166,18 грн.

19.07.2012р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі - 107 915,52 грн., 7 724,28 грн. пені та 1526,38 грн. 3% річних у зв'язку з тим, що після винесення ухвали суду від 18.06.2012 року про порушення провадження у справі № 5011-55/8131-2012 відповідач 02.07.2012 року здійснив частковий розрахунок у сумі 20 000 грн.

Позовні вимоги розглядалися судом першої інстанції з урахуванням їх зменшення на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 року позов задоволено.

Стягнуто з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» на користь Дочірнього підприємства «Черкаси-Фарма», основний борг у розмірі 107 915,52 грн., пеню у розмірі - 7 724,28 грн. та 3% річних у розмірі - 1 526,38 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення у відповідності із правильним розрахунком суми основного боргу, який складає 65 525,52 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року Підприємству з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» відновлено строк подання апеляційної скарги прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2012 року.

У судовому засіданні позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд повністю скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2012 року та припинити провадження у справі № 5011-55/8131-2012.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Правовідносини між Дочірнім підприємством «Черкаси - Фарма» (постачальник) та Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (покупець) виникли на підставі укладено 26.09.2011 року договору поставки №147/2011.

Предметом даного договору є те, що постачальник виконує поставку готових лікарських засобів (лікарські препарати, ліки, медикаменти) надалі «Продукція» на підставі Ліцензії серії АВ № 493829 від 23.10.2009 року на право виробництва лікарських засобів та Торгового патенту на право здійснення торгівельної діяльності серії ППА №212626.

Згідно до п. 2.1 договору, постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність «Покупця» «Продукцію» у кількості й асортименті згідно заявки останнього.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що покупець зобов'язується прийняти та оплатити «Продукцію» згідно з видатковими накладними (рахунками), які є невід'ємною частиною даного договору й у терміни, обговорені в даному договорі.

На виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу продукцію на підставі видаткових накладних № Ф-0000961 від 14.11.2011 року, № Ф - 0001017 від 28.11.2011 року № Ф-00000244 від 21.03.2012 року, № Ф-00000310 від 12.04.2012 року, № Ф-00000314 від 12.04.2012 року на загальну суму 230 715,52 грн. на підставі довіреностей, що містяться в матеріалах справи № 003946 від 15.11.2011 року, № 004125 від 29.11.2011 року, № 000637 від 22.03.2012 року та № 000829 від 13.04.2012 року.

У відповідності до п. 6.1 договору, оплата за поставлену продукцію проводиться покупцем на підставі виставленого рахунка (видаткової накладної) 30 (тридцять) днів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за отриманий на підставі видаткових накладних товар розрахувався частково на суму 100 000 грн., що підтверджується банківськими виписками та в порядку зменшення заборгованості позивачу повернуто продукцію на суму 2 800,00 грн. згідно накладної на повернення, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент звернення позивача з позовом до суду склав 127 915,52 грн.

В подальшому за поставлений товар відповідачем було проведено оплату у розмірі 20 000 грн., про що свідчить платіжне доручення від 02.07.2012 року № 005153.

Предметом позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних є стягнення 107 915,52 грн. заборгованості, 7 724,28 грн. пені та 1 526,38 грн. 3 % річних.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов, посилався на те, що позивач поставив на виконання умов договору на підставі видаткових накладних товар на загальну суму 230 715,52 грн., проте відповідач в порушення п. 6.1. договору за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 120 000,00 грн. у зв'язку з чим розмір його заборгованості станом на день розгляду справи становить 107 915,52 грн.

Судовою колегією встановлено, що після порушення провадження по справі № 5011-55/8131-2012 (18.06.2012 року) відповідач погасив ще 35 000 грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних товар згідно договору поставки № 147/2011, що підтверджується платіжним дорученням № 005419 від 09.07.2012 року.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи, що платіж у розмірі 35 000 грн. здійснений відповідачем на час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що провадження у справі відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 35 000 грн. боргу підлягає припиненню.

Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви та рішення суду позивачем серед інших була заявлена до сплати накладна Ф-00000314 від 12.04.2012 року на суму 390 грн.

Однак, колегія суддів вважає, що в частині стягнення 390 грн. заборгованості по накладній Ф-00000314 від 12.04.2012 року слід відмовити, оскільки відповідач за вказаною накладною товар не отримував, крім того в договорі сторонами не погоджено поставку піддонів, за умовами п. 1.1. договору здійснюється поставка готових лікарських засобів.

Таким чином, враховуючи, що сторони у договорі передбачили для відповідача строк виконання зобов'язання, а відповідач повністю не виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно договору, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення борг у розмірі 72 525,52 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 147/2011 від 26.09.2011 року позивач також просив стягнути з відповідача 7 724,28 грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.2 договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати «покупець» сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом терміну прострочення, за кожний день прострочення.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, проте у перерахованому судом апеляційної інстанції розмірі 7 721,68 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку 3 % річних, вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 526,38 грн.

Відповідно до розрахунку суду апеляційної інстанції розмір 3 % річних становить 1 525,38 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних, однак не в сумі 1 526,38 грн.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

В силу вказаної норми зміна рішення може полягати у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення (зменшити чи збільшити суму, що підлягає стягненню, змінити розмір державного мита, що підлягає стягненню, тощо), не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні в частині нарахування суми боргу, пені та 3 % річних, в частині стягнення 35 000 грн. боргу провадження по справі слід припинити, в частині позовних вимог про стягнення 390 грн. боргу - слід відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2012 року у справі № 5011-55/8131-2012 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Провадження у справі в частині вимог до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення 35 000,00 грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладених товар згідно договору поставки № 147/2011 товар припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (юр. адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-б, фактична адреса: 08141, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Білгородська, 20, р/р 2600401284672 в АТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Дочірнього підприємства «Черкаси-Фарма» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/30, р/р 2600504157701 в ПАТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 30200532) основний борг у розмірі 72 525,52 грн. (сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень 52 коп.), пеню у розмірі - 7 721,68 грн. (сім тисяч сімсот двадцять одну гривню 68 коп.) та 3% річних у розмірі - 1 525,38 грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять п'ять гривень 38 коп.) та 1 635,44 грн. (одну тисячу шістсот тридцять п'ять гривень 44 коп.) судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 390 грн. (триста дев'яносто гривень) боргу на підставі видаткової накладної № Ф-00000314 від 12.04.2012 року - відмовити.».

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаси-Фарма» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/30, р/р 2600504157701 в ПАТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 30200532) на користь Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (юр. адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-б, фактична адреса: 08141, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Білгородська, 20, р/р 2600401284672 в АТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21568905) 353,93 грн. (триста п'ятдесят три гривні 93 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 5011-55/8131-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.

З оригіналом згідно:

Суддя В.В. Шапран