Ухвала суду № 27490550, 30.10.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1815/3014/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - ЄвтюшенковаНомер провадження 11/1890/659/12 Суддя-доповідач - Безверхий Категорія - 4

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.

засудженого - ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2012 року, яким:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 не судимий відповідно до ст. 89 КК України ,-

засуджений за ч.1 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2:

на користь НДЕКЦ при УМВС в Сумській області 352 грн. 80 коп. витрат за проведення по справі експертизи;

на користь держави в особі фінансового управління виконкому Роменської міської ради витрати, понесені на лікування потерпілого в розмірі 1877 грн. 21 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння злочину при слідуючих обставинах.

05 червня 2012 року близько 19 год.00 хв. ОСОБА_3 за місцем свого проживання в с. Василівка Роменського району разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 та знайомим ОСОБА_8 вживав спиртні напої. В цей час додому приїхав ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 з питанням щодо зникнення тютюну, що зберігався в домі. Після цього між ними виникла сварка, яка переросла в бійку на подвір'ї, під час якої ОСОБА_2 дістав з кишені розкладний кишеньковий ніж і з силою завдав ОСОБА_3 удар лезом ножа в ділянку правового підребер'я, усвідомлюючи при цьому, що в проекції вказаної частини тіла розташовані життєво - важливі органи людини, і що їх пошкодження може створювати небезпеку для життя ОСОБА_3 Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 з силою завдав йому удари лезом ножа в ділянку лівого плеча та в ділянку задньої поверхні грудної клітки справа. Внаслідок завданих ОСОБА_2 ударів, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки та ножових поранень лівого плеча і задньої поверхні грудної клітки справа.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати вирок суду та перекваліфікувати його дії зі ст. 121 ч.1 КК України на ст. 123 КК України, призначивши більш м'яке покарання. При цьому, він зазначає, що в день скоєння злочину не був в стані алкогольного сп'яніння, визнає сам факт спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень , однак вказує на те, що після того як потерпілий ударив його по голові, він нічого не пам'ятає, оскільки перебував у стані душевного хвилювання.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та поданої апеляції, засудженого ОСОБА_2 на підтримку своєї апеляції, виконавши вимоги ст.ст. 318,319 КПК України та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи вказаної апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провівши судове слідство відповідно до положень ч.3 ст. 299 КПК України з не дослідженням усіх доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового розгляду не оспорювались, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 скоїв злочин за обставин, зазначених у вироку і вірно злочинні дії засудженого кваліфікував за ч.1 ст. 121 КК України.

Що стосується доводів засудженого, а саме, що він в день скоєння злочину не був в стані алкогольного сп'яніння, при спричиненні потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень перебував у стані душевного хвилювання і нічого не пам'ятає та що його дії слід перекваліфікувати на ст. 123 КК України, то ці доводи не можуть бути предметом апеляційного перегляду.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 299 КПК України в скороченому порядку і засудженому, який повністю визнавав себе винним в скоєному, було роз'яснено, що він буде не вправі в апеляційному порядку оскаржувати фактичні обставини справи. ОСОБА_2 погодився на такий порядок розгляду справи, що зазначено у протоколі судового засідання, а також підтверджується його особистою розпискою про це (а.с.213,214).

Тому згідно ч. 1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ст.ст. 299, 301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України і врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу винного, а також у якості обставин, що пом'якшують покарання врахував його зізнання і щире розкаяння у вчиненому, активне сприяття слідству та у якості обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та застосувавши ст. 69 КК України, обґрунтовано дійшов до висновку, що покарання у виді 4 років позбавлення волі буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Зважаючи на це, колегія суддів не знаходить передбачених законом підстав для задоволення апеляції та зміни чи то скасування постановленого по справі вироку щодо ОСОБА_2, а тому керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 серпня 2012 року відносно засудженого ОСОБА_2 - залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Моїсеєнко Т. М. Філонова Ю. О.