Ухвала суду № 27490139, 14.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10296/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБабенка К.А. Собківа Я.М.,При секретарі судових засідань:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод Укркабель»пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу № 157 від 25.01.2012 та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000252304 від 29.02.2012 та № 0000242304 від 29.02.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС № 0000252304 від 29.02.2012 та № 0000242304 від 29.02.2012, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.01.2012 року головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Оболонському районі міста Києва, начальником головного відділу податкової міліції - першим заступником начальника ДПІ у Оболонському районі міста Києва видано наказ № 157 від 25.01.2012 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість Приватним товариством «3авод Укркабель»при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом контрагентів, у тому числі з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Лоу Консалт»та ТОВ «Прайм Аутдор», за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, тривалістю п'ять робочих днів терміном з 30.01.2012 по 03.02.2012.

В період з 30.01.2012 по 07.02.2012 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва згідно з статтею 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель»з питання достовірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Прайм Аутдор»за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 112/23-4/00214528 від 14.02.2012 року.

На підставі акту перевірки № 112/23-4/00214528 від 14.02.2012 винесено податкові повідомлення - рішення, якими ПАТ «Завод Укркабель»збільшено суму грошового зобов'язання № 0000252304 від 29.02.2012 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 005 100,00 грн. та № 0000242304 від 29.02.2012 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 846 084,75 грн.

Публічне акціонерне товариство «Завод Укркабель»не погоджуючись з діями податкового органу щодо проведення перевірки, вважаючи наказ № 157 від 25.01.2012 та податкові повідомлення - рішення № 0000252304 від 29.02.2012 та № 0000242304 від 29.02.2012 протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись, проте вважає за необхідне описати обґрунтування задоволення позовних вимог обставинами та фактами, які не встановлювалися судом першої інстанції, а саме: надання ПАТ «Завод Укркабель»в повному обсязі документів, що підтверджують дійсність господарських операцій по взаємовідносинам із контрагентами ПП «Фірма Володар» та TOB «Прайм Аутдор», та в той же час ненадання відповідачем реальних доказів безтоварності таких операцій та відсутність кримінальної справи щодо ПАТ «Завод Укркабель».

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2010 р. між позивачем (замовник) та ПП Фірма «Володар»(підрядник) укладений договір підряду №01/11-10 згідно предмету договору ПП Фірма «Володар»зобов'язується за завданням замовника виконати ремонтно-будівельні роботи відповідно до кошторисної документації на об'єкті торговельно-офісного комплексу за адресою: м. Київ, Московський проспект, 15-А.

Договір підряду №01/11-10, акти виконаних робіт, податкові накладні, первинні документи з боку ПП Фірма «Володар»підписані вповноваженою особою - заступником директора ПП Фірма «Володар»Шолоховим A.B. (наказ призначення на посаду №2 від 06.08.2010 року) Для цього йому надане право укладати та підписувати від імені підприємства угоди, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, а також інші документи, пов'язані з фінансово - господарською діяльністю підприємства.

ПП Фірма «Володар»перебувало на податковому обліку як платник податку на додану вартість та мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Всі податкові накладні ПП Фірма «Володар»були заповнені відповідно до Порядку Заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037. Також, ПП «Фірма Володар»має ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії AB № 117048 підписану першим заступником Міністра А. В. Беркута, на право здійснювати ПП «Фірма Володар» будівельну діяльність.

Таким чином, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, при видачі ПП Фірма «Володар»ліцензії на право здійснення будівельної діяльності було вжити всіх необхідних заходів щодо перевірки ПП Фірма «Володар»та його виробничих потужностей, наявності виробничих активів, основних фондів, трудових ресурсів.

Згідно пункту 201.1. статті 201 ПК України податкові накладні виписуються виключно платниками податку на додану вартість. На дату складання вищезазначених податкових накладних ПП «Фірма Володар»було належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому ПП «Фірма Володар»мало право складати та видавати вищевказані податкові накладні.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що відповідно до актів про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фірма «Володар»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за березень, квітень 2011р., встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ПП «Фірма «Володар», а отже, договори, відповідно до пп.1, 2 ст. 215, пп.1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з їх недійсністю. Отже, угода укладена між ПП «Фірма «Володар»та його контрагентом є нікчемною, а право ПАТ «Завод Укркабель»на віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, наданих на виконання такої угоди, не виникає.

Проте, відповідно до вимог п.п 3.4 п.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПС України від 30.05.97 №166, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації з ПДВ за листопад 2010 р., мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 р. позивачем складались на підставі даних первинних документів та податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, посадові особи позивача вжили достатніх заходів щодо перевірки факту реєстрації ПП Фірма «Володар», згідно чинного законодавства України, як платника податку на додану вартість. На вимогу посадових осіб позивача були надані: копія Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія Свідоцтва про державну реєстрацію ПП Фірма «Володар», згідно яких видно, що ПП «Фірма «Володар»взято на облік в органах державної податкової служби.

Чинне законодавство України не надає право суб'єктам господарювання з метою дослідження питання дійсності установчих документів юридичних осіб - контрагентів перевіряти їх засновників на предмет природи їх намірів створення таких юридичних осіб, наявності в них мети займатися підприємницькою діяльністю, а також усвідомлення ними дій, пов'язаних зі створенням суб'єктів підприємницької діяльності, та їх наслідків.

Так, п. 187.1. ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За таких обставин у позивача не було підстав не включати до податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих, сплачених та підтверджених податковими накладними, виписаними у встановленому законодавством порядку.

В результаті виконання договору №01/11-10 від 01.11.2010 p.. укладеного між Позивачем та ПП Фірма «Володар», позивач має документи, складені у відповідності до правил ведення бухгалтерського та податкового обліку, а отже позивач не порушив вимог законодавства при включенні до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену в складі ціни послуги по договору №01/11-10.

Таким чином, будь-які посилання ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС на акти перевірок ПП «Фірма «Володар»та на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фірма «Володар»є безпідставними.

Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та TOB «Прайм Аутдор»за перевіряємий період щодо придбання напівфабрикату BLUE», 3 сорт, в кількості 100000,0 кг., вартістю 43,70 грн. за 1 кг. на загальну суму 4 370 000,00 грн., крім того ПДВ, колегія суддів зазначає наступне.

Між TOB «Прайм Аутдор»(Продавець) та ПАТ «Завод Укркабель»(Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу № 28/04 від 28.04.2011 р..

На виконання умов Договору купівлі-продажу №28/04 від 28.04.2011 р. та Додатку № 1 до нього, TOB «Прайм Аутдор»передало, а ПАТ «Завод Укркабель»прийняло у власність товар: напіфабрикат ET-BLUE», 3 сорт, в кількості 100000,0 кг., вартістю 43,70 грн. за 1 кг. На загальну суму 4 370 000,00 грн., крім того ПДВ.

Відвантаження товару - напіфабрикату -BLUE», підтверджується: видатковими накладними № РН-0000008 від 28.04.2011 р., № РН-0000009 від 29.04.2011 р. та № РН-0000010 від 30.04.2011 р., податковими накладними №10 від 28.04.2011 р., №11 від 29.04.2011 р., № 12 від 30.04.2011 р..

Стосовно порушення Позивачем п. п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 005 100,00 грн., у т.ч. за III квартал 2011р. у сумі 1 005 100,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 138.4. ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів.

ПАТ «Завод Укркабель», керуючись п. 138.4 ст. 138 ПК України, було віднесено до складу витрат III кварталу 2011 року, витрати у розмірі 4 370 000,00 грн., що сформували собівартість реалізованих товарів, у зв'язку з придбанням товару (напіфабрикату T-BLUE», 3 сорт, в кількості 100000,0 кг., вартістю 43,70 грн. за 1 кг. на загальну суму 4 370 000,00 грн., крім того ПДВ.), згідно Договору № 28/04 від 28.04.2011 р., укладеного між ПАТ «Завод Укркабель»та TOB «Прайм Аутдор»(видаткові накладні № РН-0000008 від 28.04.2011 р.. № РН-0000009 від 29.04.2011 р., № РН-0000010 від 30.04.2011 р.) вищевказані витрати у розмірі 4 370 000,00 грн., що сформували собівартість реалізованих товарів, були включені до податкової декларації ПАТ «Завод Укркабель»з податку на прибуток підприємства за III квартал 2011р..

Таким чином, ПАТ «Завод Укркабель»правомірно було віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування суму витрат 4 370 000,00 грн.

Крім того, згідно п. 140. 2 ст. 140 ПК України: «140.2. У разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним;

Проте, колегія суддів зазначає, що рішень судів, щодо визнання Договору купівлі-продажу № 28/04 від 28.04.2011 р. недійсним немає.

Установчі документи та реєстраційні документи TOB «Прайм Аутдор»на період взаємовідносин з ПАТ «Завод Укркабель»були діючими, в Акті перевірки не має даних про визнання їх недійсними в суді.

Крім того, ПАТ «Завод Укркабель»було залучено до матеріалів справи докази використання в господарській діяльності напіфабрикату BLUE», З сорт, в кількості 100000,0 кг. отриманого від TOB «Прайм Аутдор»по Договору купівлі-продажу №28/04 від 28.04.2011 р. та Додатку № 1 до нього, а саме контракт №10 від 28.04.2011 р. із Інтерлізер ПОО (INTERLEATHER LLP), платіжні доручення, вантажно-митні декларації, CMR із відмітками митних органів, тощо, що підтверджують подальший експорт (продаж) за кордон вказаного вище напівфабрикату.

Зазначені вище докази, є беззаперечним доказом дійсності операцій по Договору купівлі - продажу №28/04 від 28.04.2011 р.

Крім того, ПАТ «Завод Укркабель»на підставі контракту №10 від 28.04.2011 р. укладеного із Інтерлізер ПОО (INTERLEATHER LLP) зазначений вище напіфабрикат було експортовано, що підтверджується вантажно-митними деклараціями з усіма відмітками митних органів, і що в свою чергу абсолютно спростовує доводи ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва викладених в Акті перевірки № 112/23-4/00214528 від 14.02.2011 p.. щодо недійсності (нікчемності) операцій (договорів, актів, тощо) між ПАТ «Завод Укркабель»та ТОВ «Прайм Аутдор».

Визначені вище вантажно-митні декларації, СMR, виписки із банківського рахунку ПАТ «Завод Укркабель»підтверджують, що всі операції були насправді здійснені, і товар по таких операціях, а саме: напіфабрикат T-BLUE», 3 сорт, в кількості 100000,0 кг., було експортовано позивачем за митну територію України, що беззаперечно підтверджує факт реального існування такого товару та те, що договір між ПАТ «Завод Укркабель»та TOB «Прайм Аутдор» виконувався в повному в обсязі та є чинним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ПАТ «Завод Укркабель»було правомірно було віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту опадаткування суму витрат 4 370 000,00 грн.. та не занижено податку на прибуток III квартал 2011 р. у загальній сумі 1 005 100,00 грн., та не завищено податок на додану вартість на суму 874 000,00 грн., при взаємовідносинах із TOB «Прайм Аутдор».

Жодних доказів того, що угоди, укладені між ПАТ «Завод Укркабель», ПП «Фірма «Володар»та TOB «Прайм Аутдор», не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже є нікчемною, в акті перевірки не наведено.

Верховним Судом України, в ухвалених судових рішеннях, було підтверджено, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Фактичне здіснення господарських операцій з придбання товару у ПП «Фірма «Володар»та TOB «Прайм Аутдор»підтверджено документально.

Як зазначив Верховний суд України, покупець не може нести відповідальність за несплату податку продавцями. Таким чином, Верховним Судом України було підтверджено тезу про те, що відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Наявність у ПАТ «Завод Укркабель»виданих йому податкових накладних та видаткових накладних, інших первинних документів, тощо, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сторона (ПАТ «Завод Укркабель») не може нести відповідальності за можливі протиправні дії своїх контрагентів. Закон не пов'язує право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ із фактом дотримання податкової дисципліни його постачальниками та з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить таке право в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в своєму листі від 16.09.2011р. № 7319 «Про розгляд листа щодо порядку проведення перевірок органами державної податкової служби»зазначає, що «щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначимо, що згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Колегія суддів звертає увагу на припис акта цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

ПАТ «Завод Укркабель», як доказ реальності здійснення господарських операцій, надав суду: копії належних чином оформлених первинних документів, а саме: договори, акти, виконаних робіт, виписки з банківського рахунку з відмітками банку про сплату, податкові накладні, експортний контракт, експертні висновки Київської ТПП, вантажно-митні декларації, CMR, тощо.

Крім того, колегія суддів зазначає, що кримінальні справи № 79-00227 та № 80-0263, на підставі яких було проведено перевірку та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення порушено не щодо самого ПАТ «Завод Укркабель»та/або його посадових осіб, а відносно посадових осіб контрагентів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Собків Я.М.