Постанова № 27486561, 12.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6499/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Горбач Д.О.,

за участю: представників позивача - Бабко Ю.О., Порубльового С.В.

представника відповідача - Чирви Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2012 року позивач Приватне акціонерне товариство "Атом" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби проведена перевірка Приватного акціонерного товариства "Атом" за період січень - лютий 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 3477/15-222/25163708 від 07 вересня 2012 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 0005041502/1467. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати. Крім того, просив визнати протиправними дії Кременчуцької ОДПІ протиправними стосовно складання акту перевірки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірного рішення з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство "Атом" ідентифікаційний код 25163708 зареєстровано 23.01.1998 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (а.с.59).

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кременчуцької ОДПІ на підставі наказу від 28.08.2012 року №1274 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Атом" (ідентифікаційний код 25163708) за період січень - лютий 2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

За результатами перевірки складено акт № 3477/15-222/25163708 від 07 вересня 2012 року (а.с.29-31).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.09.2012 року № 0005041502/1467, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38199,30 грн. ( за основним платежем 25466,20 грн. та 12733,10 грн. за штрафними санкціями) (а.с.11).

Не погоджуючись з висновками податкового органу встановлених актом перевірки позивач надав заперечення вих.№ 176 від 14.09.2012 року за результатом розгляду якого Кременчуцькою ОДПІ надано відповідь вих.№ 144 від 25.09.2012 року відповідно до якої результати перевірки, які були відображені в акті перевірки залишено без змін.

Позивач не погодився з даними висновками акту та прийнятим податковим повідомленям-рішеням та оскаржив його до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Податковим органом за результатом аналізу взаємовідносин з контрагентами - постачальниками з урахуванням результатів "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та даних "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що підприємством було включено до розділу 2 (Податковий кредит) та відповідно до рядка 10.1 декларації з ПДВ обсяг придбання від контрагента ТОВ "АББ ЛТД" на загальну суму 127331,02 грн., проте отримані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі вищезазначеного зроблено висновок в акті перевірки про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за період січень - лютий 2012 року з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 25466,20 грн. та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на загальну суму ПДВ 25466,20 грн.

Судом встановлено, що між ПАТ "Атом" (покупець) та ТОВ "АББ ЛТД" (постачальник) укладено договори купівлі - продажу №667 від 01 грудня 2011 року та № 2 від 10 січня 2012 року відповідно до яких постачальник постачає покупцю електротехнічне обладнання, а покупець зобовязується прийняти та оплатити обладнання відповідно до умов договору.

В перевіряємому періоді була зроблена поставка обладнання згідно видаткових накладних № ВН 807037108 від 12.01.2012 року на суму 64441,22 грн. та № ВН 806001490 від 23.01.2012 року на суму 88356 грн. (а.с.22 -23) та рахунків - фактури № СФ-2070233422 від 06.12.2011 року на суму 64441,22 грн. та № СФ- 206001425 від 13.01.2012 року на суму 88356 грн. (а.с.20-21).

На підтверження реальності договору позивачем надано податкова накладна №4 від 05.01.2012 року на суму 64441,22 грн. та № 273 від 20.01.2012 року на на суму 88356 грн. (а.с.18 -19) відповідно до платіжних доручень № 20 від 05.01.2012 року та № 65 20.01.2012 року ПАТ "Атом" здійснено оплату придбаного товару (а.с.24 - 25).

В матеріалах справи наявна запити ТОВ "АББ ЛТД" на звернення ПАТ "Атом" щодо надання документів на підтвердження включення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних відповідно до яких стан податкових накладних - "документ прийнято" (а.с.27 - 28). Крім того, надано копію витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 31131846 від 31.07.2012 року (а.с.13).

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України 198.2. передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Слід зазначити, що п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що під час внесення до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року і за лютий 2012 року позивачем було допущено помилки, щодо індивідуального податкового номеру ТОВ "АББ ЛТД" замість 216646726558 був зазначений 216646726108.

Статтею 201.10 Податкового кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, з врахуванням допущеної помилки позивачем разом з деклараціями з ПДВ за січень 2012 року та лютий 2012 року, додатком №5 було подано додаток № 8. Оскаржувана сума податкового кредиту декларувалася на підставі додатку №8 до декларації.

Разом з тим, в додатку №8 до декларації за січень 2012 року та лютий 2012 року індивідуальний податковий номер ТОВ "АББ ЛТД" вказано вірно.

Суд зазначає, що позивачем надано документи на підтвердження використання придбаного обладнання у ТОВ "АББ ЛТД" у власній господарській діяльності при виготовлення автоматичних систем керування і в подальшому виготовлений товар реалізовано ТОВ "Геарон" на підставі договору №7 від 22.02.2011 року, №8 від 22.02.2011 року (а.с.106 - 107), що в свою чергу підтверджується актом здачі - прийняття робіт, видатковими накладними, переліком комплектуючих (а.с.100-105), товарно - транспортими накладними (а.с.109 - 110), оборотно - сальдовою відомістю (а.с. 111 - 126).

З врахуванням вищезазначено, суд приходить до висновку про позивачем документи складені під час взаємовідносин з ТОВ "АББ ЛТД" відповідають вимогам діючого законодавства.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ "АББ ЛТД" підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні платіжні доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходилися в Єдиному державному реєстрі, є зареєстрованим як платник податку на додану вартість, та знаходяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2012 року № 0005041502/1467, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо складання акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Атом" з питань взаємовідносин із "АББ" за період січень - лютий 2012 року" суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до 20.01.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пп. 86.4. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Пунктом 86.7. ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наказ від 28.08.2012 року №1274 Кременчуцької ОДПІ суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

З огляду на обставини справи, аналізуючи вищенаведені норми законодавства суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо проведення перевірки та складення акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0005041502/1467 від 26 вересня 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Атом" (код ЄДРПОУ 25163708) витрати зі сплати судового збору в сумі 190 грн. 99 копійка. (сплачені платіжним дорученням № 467 від 04.10.2012 року).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко