Постанова № 27486372, 10.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

10.02.2012 р. Справа № 2а-8830/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котенко О.В.,

представників:

позивача: Камінський В.І., довіреність б/н від 18.11.2011 року,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: 1. Сухоненко В.В., довіреність № 9137/9/10-007 від 06.10.2011 року,

2. Бойко О.В., довіреність № 7/9/10-007 від 03.01.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська будівельно-комерційна компанія»(вул. Миколаївська, 11а, м. Миколаїв, 54034)

до відповідачів: 1. Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул.. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027)

2. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (вул.. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54042)

про: визнання протиправним рішення відповідача - 1 від 27.07.2011р. № 1522143000600270, визнання протиправними рішень відповідача -2 № 131/15-220 від 29.07.2011р., № 0003941520 від 04.10.11р.,

Керуючись ст. ст. 8 -11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень Державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису від 27.07.2011 року № 15221430006006270 відомостей про відсутність юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська будівельно-комерційна компанія» за місцем реєстрації.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення № 131/15-220 від 29.07.2011 року суб'єкта владних повноважень державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0003941520 від 04.10.2011 року державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про стягнення податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій на суму - 83 235,50 грн., з яких за основним платежем - 66 588,40 грн., фінансовим санкціям - 16 647,10 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

«10»лютого 2012 року Справа № 2а-8830/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котенко О.В.,

представників:

позивача: Камінський В.І., довіреність б/н від 18.11.2011 року,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: 1. Сухоненко В.В., довіреність № 9137/9/10-007 від 06.10.2011 року,

2. Бойко О.В., довіреність № 7/9/10-007 від 03.01.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська будівельно-комерційна компанія»(вул. Миколаївська, 11а, м. Миколаїв, 54034)

до відповідачів: 1. Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул.. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027)

2. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (вул.. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54042)

про: визнання протиправним рішення відповідача - 1 від 27.07.2011р. № 1522143000600270, визнання протиправними рішень відповідача -2 № 131/15-220 від 29.07.2011р., № 0003941520 від 04.10.11р.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі по тексті -ДПІ у Ленінському районі, выдповыдач-1) та Державного реєстратора з вимогою визнання протиправним та скасувати рішення відповідача - 1 від 27.07.2011р. № 1522143000600270, визнання протиправними та скасування та рішень відповідача -2 № 131/15-220 від 29.07.2011р., № 0003941520 від 04.10.11р..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що рішенням ДПІ у Ленінському районі анульоване свідоцтво платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська будівельно-комерційна компанія" з підстав того, що Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесений запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу підприємства -позивача. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки зазначене рішення прийняте на підставі незаконно внесеного Держаним реєстратором запису 04.07.2011 року в ЄДРЮОФОП. Державний реєстратор вніс такий запис передчасно до закінчення строку визначеного Законом, таким чином порушив п.11, 12 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Податкове повідомлення -рішення від 04.10.2011 р. № 0003941520 ДПІ у Ленінському районі прийнято без достатніх підстав.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі, з порушенням вимог законодавства.

Представник Відповідача - 1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про неможливість прибуття в судове засідання, та просив розглянути позов у його відсутність (а.с. 28-29).

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого, без поважних причин, про дату та час слухання справи, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник Відповідача-2, ДПІ у Ленінському районі, заперечував проти задоволення позову, надав до суду письмові заперечення (а.с.35-37), пояснивши, що на підставі відомостей з ЄДРЮОФОП про внесення до реєстру відомостей про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу позивача, ДПІ у Ленінському районі прийняло 29.07.2011 року рішення №131/15-220 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість відповідно до п.п. "ж"п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, тобто Відповідач-2 діяв відповідно до норм законодавства, а тому підстави для скасування рішення №131/15-220 від 29.07.2011 року відсутні.

Стосовно податкового повідомлення -рішення № 000394/1520 від 04.10.2011 року, то воно цілком правомірно та відповідає вимогам законодавства, просив суд відмовити позивачеві в задоволені позову.

Відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України 10.02.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно вчинення Відповідачем 1 - Державним реєстратором дій по внесенню 27.07.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців реєстраційного запису № 15221430006006270 даних про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Чорноморська будівельно-комерційна компанія" суд зазначає наступне.

Порядок внесення запису про відсутність підтвердження зазначених в відомостей до ЄДР визначено п.14 ст. 19 даного закону де вказано, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій.

Як вбачається з матеріалів справи, листом державного реєстратора без номеру та дати ТОВ "Чорноморська будівельно-комерційна компанія" у строк до 21.08.2011 року (а.с. 34) було зобов'язано підтвердити реєстраційні відомості про юридичну особу шляхом надіслання рекомендованим листом, або особистою подачею заповненої картки підтвердження реєстраційних відомостей (форми №6).

Судом встановлено, що вищезазначений лист ТОВ "Чорноморська будівельно-комерційна компанія" не був отриманий з вини поштового відділення та повернутий на адресу реєстратора 25.07.2011 року з причин «адресат выбыл».

Отже, до зазначеної дати, а саме до 21.08.2011 року державний реєстратор не міг вносити відповідний запис до Єдиного державного реєстру про відсутність ТОВ "Чорноморська будівельно-комерційна компанія " за юридичною адресою.

Стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена в листі про підтвердження відомостей про юридичну особу (п.12,14 ст.19 Закону).

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законодавець закріплює за державним реєстратором ряд обов'язкових дій, направлених на повідомлення юридичної особи щодо необхідності подання державному реєстратору підтвердження відомостей про юридичну особу в разі її ненадходження у встановлені строки.

Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення. Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень Відповідача 1 з приводу заявленого позивачем позову , відповідачем 1 27.07.2011 року, тобто до зазначеної дати, а саме до 21.08.2011 року, було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру про відсутність ТОВ " Чорноморська будівельно-комерційна компанія " за юридичною адресою. З огляду на це, суд вважає, що Відповідач-1 не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №131/15-220 від 29.07.2011 року анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Чорноморська будівельно-комерційна компанія" з 29.07.2011 року. Підставою для прийняття цього рішення, стало внесення запису Державним реєстратором (відповідач-1) до ЄДРП щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу від 27.07.2011 року, такі підстави зазначенні в положенні п.п. "ж" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. "ж" п. 184.1 Податкового Кодексу України, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу є підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ. Порядок такого анулювання, в т. ч. за ініціативою відповідного податкового органу, визначено, зокрема, Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978 та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", частиною 12 статті 19 якого встановлено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Пунктом 5.2.11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978 встановлено, що рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

З наведеного виходить, що законодавством передбачений перелік документів (відомостей), на підставі яких може бути прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту оскаржуваного рішення №131/15-220 від 29.07.2011 року вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис за № 15221430006006270- від 27.07.2011 року про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська будівельно-комерційна компанія". Зазначений факт також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наявна в матеріалах справи. Враховуючи , що до зазначеної дати, а саме до 21.08.2011 року державний реєстратор не міг вносити відповідний запис до Єдиного державного реєстру про відсутність ТОВ "Чорноморська будівельно-комерційна компанія" за юридичною адресою, тому суд вважає, що на момент анулювання реєстрації позивача у ДПІ Ленінського району м. Миколаєва були відсутні підстави вважати місцезнаходження товариства непідтвердженими, оскільки отримання відомостей з Єдиного державного реєстру саме 29.07.2011 року та у формі, передбаченій ч.2 ст. 20 Закону України № 755 відповідачем в судовому засіданні доведено не було.

Відповідно до п.п. 5.2. п. 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 978 від 22.12.2010 р. (далі -Положення № 978) рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами відповідно до п.п. 5.2.11 п. 5 цього Положення є повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п. 3.1. Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України за № 336 від 17.05.2010 р. (далі -Положення № 336) щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Пунктом 4.2 Положення № 336 визначено, що підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою. У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт).

Відповідно до п. п. 4.3, 4.5 Положення № 336 за даними адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України встановлюються місця реєстрації фізичних осіб та всіх посадових осіб, засновників платника податків (заходи оформити довідкою або рапортом). За встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності (заходи оформити поясненням або рапортом).

Згідно з п.п. 12.4, 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22.12.2010 р. (далі -Порядок № 979), щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених ч. 8 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Відповідно до абз.2 ч. 12, абз.2 ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням Позивача є вул. Миколаївська, 11а, м. Миколаїв.

Позивач знаходиться за даною адресою , відповідно до умов договору оренди з юридичною особою Миколаївський центр «Теплоєнергоресурси».

За весь час діяльності Позивача органи державної податкової служби жодного разу не приходили за юридичною адресою Позивача, та не перевіряли, чи знаходиться він за своїм місцезнаходженням.

Відповідач 2, всупереч п. п. 3.1, 4.2 Положення № 336 не провів передбачених законодавством заходів щодо визначення місцезнаходження Позивача, а саме не здійснював виходу за місцезнаходженням Позивача, не телефонував, не надсилав листів та не опитував власника будинку щодо знаходження за вказаною адресою позивача.

Також в порушення п. п. 4.3, 4.5 Положення № 336 Відповідач 2 не встановив за даними адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України місце реєстрації посадових осіб, засновників Позивача, не здійснив виїзд за адресою засновника і керівника Позивача та не врахував, що Позивач своєчасно подає усю звітність, що передбачена чинним законодавством, сплачує податки, що також є доказом знаходження Позивача за юридичною адресою.

Отже, Відповідач 2 прийняв повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП від 15.07.2011 р., незважаючи на те, що Позивач знаходиться за юридичною адресою, без проведення передбачених законодавством дій по виявленню місцезнаходження Позивача та, безпідставно, з грубим порушенням норм чинного законодавства направив його Відповідачу 1.

В даному випадку доказом відсутності позивача за юридичною адресою можна було вважати відповідний акт перевірки місцезнаходження платника податків або акт виходу за місцем знаходженням платника податків, однак такі докази відповідачем не надані.

З огляду на зазначене суд вважає, що дії відповідача по направленню запиту про встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ " Чорноморська будівельно-комерційна компанія " є протиправними.

Крім того , як зазначено в рішенні №131/15-220 від 29.07.2011 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, на день прийняття рішення ТОВ ""Чорноморська будівельно-комерційна компанія" подавало декларації з ПДВ з показниками які свідчать про наявність оподаткованих поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподаткованих операцій (а.с. 12), але комісією, при прийняті рішення, не були враховані ці обставини.

Тому рішення відповідача ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №131/15-220 від 29.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в даному випадку прийнято неправомірно, що є підставою для його скасування з огляду на положення ст..2 КАС України.

26.09.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ " Чорноморська будівельно-комерційна компанія "з питань повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 26.09.2011 р. № 2479/15-20/19299958 (далі - акт перевірки), у якому, зокрема, встановлено порушення платником податків вимог:

- підпункту 184.7 статті 184 ПК, що призвело до збільшення суми що підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 66 588,4 грн..

На підставі цього акту перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.10.2011 р. № 0003941520, яким позивачу застосовано збільшення суми грошового зобов'язання - 66 588,40грн. за платежем "Податок на додану вартість" та сплату штрафних санкцій в сумі 16 647,10 грн. (а.с.11).

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого, що пунктом 184.7 ст.184 вищенаведеного Кодексу, передбачено, що якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Суб'єкт владних повноважень -ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не надав доказів в підтвердження факту подання платником податку заяви про анулювання його реєстрації як платника податку.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкове повідомлення - рішення від 04.10.2011 р. № 0003941520, яким позивачу застосовано збільшення суми грошового зобов'язання - 66 588,40грн. за платежем "Податок на додану вартість" та сплату штрафних санкцій в сумі 16 647,10 грн.

Керуючись ст. ст. 8 -11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень Державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису від 27.07.2011 року № 15221430006006270 відомостей про відсутність юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська будівельно-комерційна компанія»за місцем реєстрації.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення № 131/15-220 від 29.07.2011 року суб'єкта владних повноважень державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0003941520 від 04.10.2011 року державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про стягнення податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій на суму -83 235,50 грн., з яких за основним платежем -66 588,40 грн., фінансовим санкціям -16 647,10 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 15 лютого 2012 року.