Постанова № 27486090, 05.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 року 2а-3717/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача -Кулаков В.В., Пшенична В.В.,

від відповідача -Ядвіжина Д.О., Лукашевич П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль регіони-СК»

до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемсіль регіони-СК»(далі - ТОВ «Артемсіль регіони - СК», позивач) з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.03.2012 № 0000152302 та від 26.03.2012 № 0000162302 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що первинні бухгалтерські документи, які укладені між ТОВ «Артемсіль регіони-СК»та ТОВ «Фірма «Кім»і ТОВ «Ленд Компані»складені сторонами з додержанням вимог чинного законодавства, містять всі необхідні реквізити. Крім того, ТОВ «Артемсіль Регіони - СК»не може нести відповідальність за можливе порушення законодавства його контрагентами, тому прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними і скасуванню.

Під час судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечували. В обґрунтування заперечень пояснили, що договори, які укладені між позивачем та його контрагентами не спричинили настання правових наслідків, а отже є нікчемними. Також позивачем не доведено факту використання придбаних послуг у господарській діяльності. Таким чином, на думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення є таким, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК»є юридичною особою, що зареєстрована 19.07.2005 Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку з 31.08.2005 за № 940.

Як встановлено судом, між ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» та ТОВ «Ленд Компані»укладено договір від 01.03.2011 № 7 про надання експедиторських послуг (а.с. 85-86).

На виконання умов даного договору складено Акт виконаних робіт від 31.08.2011 (а.с. 88-90) відповідно до якого виконані роботи по експедиторському обслуговуванню перевезення солі зі станції Сіль ПЗД м. Солевар до станцій: Київ -Петрівка ППЗ, ст. Київ Волинський ППЗ, ст. Коростень ППЗ, ст. Бровари ППЗ, ст. Фастов ЮЗЖД, ст. ЧОП ЛЗД, ст. Хмельницький ЮЖЗД, ст. Бородянка ПЗЗ, ст. Васильків ПЗЗ, ст. Суховоля ПЗЗ, ст. Новгород Волинський, ст. Житомр ПЗЗ, ст. Кам'янець -Подільський ПЗЗ, ст. Шепетівка-Подольська, ст. Бердичів ЮЗЖД, а також виписано податкову накладну від 31.08.2011 № 176 (а.с.-87) на загальну суму з ПДВ 511734,26 грн.

Крім того, між ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» та ТОВ «Ленд Компані»укладено договір від 01.03.2011 № 17 про надання маркетингових послуг. На виконання умов даного договору складено Акти виконаних робіт від 31.08.2011 №№ 177, 178, 179 (а.с. 93, 95,97), також виписані податкові накладні від 31.08.2012 № 177 на загальну суму з ПДВ 420000,00 гр. (а.с. 94), від 31.08.2011 № 178 на загальну суму з ПДВ 390000,00 грн. (а.с. 96), від 31.08.2011 № 179 на загальну суму з ПДВ 390000,00 грн. (а.с. 98).

Між ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» та ТОВ «Ленд Компані»укладено договір від 16.05.2011 № 23 про надання правової допомоги. На виконання умов цього договору складено Акти виконаних робіт від 31.08.2011 №№ 180, 181 (а.с. 81, 83) та виписані податкові накладні від 31.08.2011 № 180 на загальну суму з ПДВ 490000,00 грн. (а.с. 82) та від 31.08.2011 № 181 на загальну суму з ПДВ 490000,00 грн. (а.с. 84).

Позивачем також укладені угоди з ТОВ «Фірма «КІМ». Зокрема, це угода від 01.10.2011 № 17/10 про надання правової допомоги, угода від 01.10.2011 № 26 П/10 про надання маркетингових послуг, договір експедирування від 01.10.2011 № 14/10.

На виконання угоди від 01.10.2011 № 17/10 (а.с. 99-100) про надання правової допомоги складено Акти прийому-здачі наданих послуг від 10.10.2011 № 20 (а.с. 101), від 20.10.2011 № 47 (а.с. 103), від 31.10.2011 № 64 (а.с. 105), від 10.11.2011 № 31 (а.с. 107), від 21.11.2011 № 55 (а.с. 109), від 30.11.2011 № 93 (а.с. 111), а також виписані податкові накладні від 10.10.2011 № 26 (а.с. 102) на загальну суму з ПДВ 584000,00 грн., від 20.10.2011 № 53 (а.с. 104) на загальну суму з ПДВ 500000,00 грн., від 31.10.2011 № 70 (а.с. 100) на загальну суму з ПДВ 516000,00 грн., від 10.11.2011 № 31 (а.с. 108) на загальну суму з ПДВ 480000,00 грн., від 21.11.2011 № 55 (а.с. 110) на загальну суму з ПДВ 540000,00 грн., від 30.11.2011 № 93 (а.с. 112) на загальну суму з ПДВ 330000,00 грн.

На виконання договору експедирування від 01.10.2011 № 14/10 (а.с. 113-116) складено:

- Акт виконаних робіт від 15.10.2011 (а.с. 117-119) по експедиторському обслуговуванню транспортування солі зі станції Сіль ПЗД м. Соледар до станцій: ст. Хмельницький, ст. Київ-Волинський ПЗЗ, ст. Немиров, ст. Бровари ПЗЗ, ст. Фастів ЮЗЖД, ст. Трипілля Дніпровське, ст. Журавлівка, ст. Бородянка ПЗЗ, ст. Васильків ПЗЗ, ст. Ямниця, ст. Винниця, ст. Бориспіль, ст. Каменець-Подільский ЛЖД, ст. Калинівка, ст. Березань, ст. Біла Церква;

- Акт виконаних робіт від 30.10.2011 (а.с. 121-123) по експедиторському обслуговуванню транспортування солі з станції Сіль ПЗД м. Соледар до станцій: ст. Могилев-Подільский, ст. Миронівка, ст. Житомир, ст. Шепетівка-Подільська, ст. Застава, ст. Дарниця, ст. Яготин, ст. Київ Петрівка, ст. Одеса Ліски, ст. Чернигів, ст. Сквира, ст. Червона Знаменка, ст. Хриплин, ст. Любашавка, ст. Коростень;

- Акт виконаних робіт від 21.11.2011 (а.с. 125-127) по експедиторському обслуговуванню транспортування солі з станції Сіль ПЗД м. Соледар до станцій: ст. Хмельницький, ст. Київ-Волинський ПЗЗ, ст. Трипілля Дніпровське ПЗЗ, ст. Березань, ст. Жмеринка ПЗЗ, ст. Миронівка ПЗЗ, ст. Яготин ПЗЗ, ст. Липовець ОЗ, ст. Канатово ОЗ, ст. Червонознам'янка ОЗ, ст. Вапнярка ОЗ, ст. Джулинка ОЗ, ст. Любашівка ОЗ, ст. Заставне ОЗД, ст. Закупне ОЗД, ст. Кагарлик ПЗЗ, ст. Суховоля ПЗЗ.

- Акт виконаних робіт від 28.11.2011 (а.с. 129-130) по експедиторському обслуговуванню транспортування солі з станції Сіль ПЗД м. Соледар до станцій: Гнівань ЛЗ, ст. Коломия ЛЗ, ст. Городенко-Завод ЛЗ, ст. Івано-Франківськ ЛЗ, ст. Вигода ОЗ, ст. Рогатин ЛЗ, ст. Журавлівка ПЗЗ, ст. Калинове ПЗЗ, ст. Немиров ПЗЗ, ст. Коростень, Ржевуцьке ПЗЗ, ст. Хриплин ЛЗ.

- Акт виконаних робіт від 30.11.2011 (а.с. 132-134) по експедиторському обслуговуванню транспортування солі з станції Сіль ПЗД м. Соледар до станцій: Київ-Петрівка ПЗЗ, ст. Бар ПЗЗ, ст. Бердичів ПЗЗ, ст. Бровари ПЗЗ, ст. Фастов ПЗЗ, ст. Кам'янець-Подільський ПЗЗ, ст. Хмельник ПЗЗ, ст. Н. Волинський ПЗЗ, ст. Васильків ПЗЗ, ст. Бородянка ПЗЗ, ст. Катюжани ПЗЗ, ст. Вінниця ПЗЗ, ст. Б. Церква, ст. Житомир ПЗЗ, ст. Кам'янець-Подільский ПЗЗ, ст. Шепетівка-Подольська, ст. Березань ЮЗЖД.

Крім того, відповідно до вказаного договору виписані податкові накладні від 15.10.2011 № 38 (а.с. 120) на загальну суму з ПДВ 301204,00 грн, від 30.10.2011 № 66 (а.с. 124) на загальну суму з ПДВ 340784,60 грн., від 21.11.2011 № 54 (а.с. 128) на загальну суму з ПДВ 504832,15 грн., від 28.11.2011 № 80 (а.с. 131) на загальну суму з ПДВ 189584,65 грн., від 30.11.2011 № 94 ( а.с. 135) на загальну суму з ПДВ 541647,24 грн.

На виконання угоди від 01.10.2011 № 26 П/10 про надання маркетингових послуг складено Акти прийому-здачі надання маркетингових послуг від 09.10.2011 № 17 (а.с. 139), від 16.10.2011 № 39 (а.с. 142), від 19.10.2011 № 50 (а.с. 145), від 24.10.2011 № 60 (а.с. 148), від 31.10.2011 № 73 (а.с. 151) та виписані податкові накладні від 09.10.2011 № 17 (а.с. 141) на загальну сум з ПДВ 116000,00 грн., від 16.10.2011 № 39 (а.с. 144) на загальну сум з ПДВ 224000,00 грн., від 19.10.2011 № 50 (а.с. 147) на загальну сум з ПДВ 300000,00 грн., від 24.10.2011 № 60 (а.с. 150) на загальну суму з ПДВ 205000,00 грн., від 31.10.2011 № 73 (а.с. 153) на загальну суму з ПДВ 155000,00 грн.

У період з 21.02.2012 по 29.02.2012 посадовими особами Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства по податковим деклараціям з ПДВ за серпень, жовтень та листопад 2011 року, за результатами якої складено Акт від 06.03.2012 № 4/2/2302-33534816 (далі -Акт перевірки).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту 187.1 Податкового кодексу України, а саме, завищення податкових зобов'язань за перевіряємий період всього на загальну суму 569480,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на 120479,00 грн., за жовтень 2011 року на 196527,00 грн., за листопад 2011 року на 252474,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України -завищення податкового кредиту на загальну суму 1419964,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на 448622,00 грн., за жовтень 2011 року на 540331,00 грн., за листопад 2011 року 431011,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а саме, заниження податку на додану вартість в розмірі 867324,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 року на суму 328143,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 343804,00 грн., за листопад 2011 року на суму 195377,00 грн.

Як вбачається з Акта перевірки, перелічені порушення пов'язуються з придбанням позивачем у ТОВ «Ленд Компані»та ТОВ «Фірми «КІМ»експедиторських послуг, маркетингових послуг та юридичних послуг у серпні та жовтні 2011 року.

Зокрема, як встановлено в ході перевірки, розбіжності податкового кредиту та задекларованих зобов'язань по ТОВ «Ленд Компані» за серпень 2011 року на рівні ДПС України становить 448622,38 грн.

Згідно пояснень, які отримані від ГВПМ Білоцерківської ОДПІ (лист від 18.02.2012 № 887/7/26-31, а.с. 177-179) директора ТОВ «Ленд Компані» ОСОБА_5, остання повідомила, що вона не є директором, засновником та головним бухгалтером даного підприємства. Юридична та фактична адреса ТОВ «Ленд Компані»їй не відома, у фінансово-господарській діяльності даного підприємства участі вона не брала. Юридична та фактична адреса ТОВ «Ленд-Компані»їй не відомі. Будь-яких первинних документів, а саме: податкові, видаткові накладні, акти прийому-передачі, інші документи не підписувала. Статутний фонд даного підприємства не формувала. Рахунків в банках як директор ТОВ «Ленд Компані»не відкривала, печатки не отримувала. Будь-яких документів, шо стосуються діяльності ТОВ «Ленд Компані»з ТОВ «Артемсіль регіони СК»не підписувала.

Крім того, податковий орган в Акті перевірки зазначає, що до ГВПМ Білоцерківської ОДПІ листом від 29.02.2012 № 452/7/23-02 в рамках відпрацювання сумнівного податкового кредиту направлено копії первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах ТОВ «Ленд Компані»із ТОВ «Артемсіль регіони СК»для проведення почеркознавчої експертизи та складання відповідного висновку. Згідно отриманих під час перевірки документів встановлено, що договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, отримані від ТОВ «Ленд Компані»виписані та складені від імені керівника підприємства ОСОБА_6, а не ОСОБА_5

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, про відсутність у ТОВ «Ленд Компані»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Артемсіль регіони СК»та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що, у свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Ленд Компані»створення правових наслідків, тобто, укладені між даними контрагентами правочини є нікчемними.

Відносно взаємовідносин позивача із ТОВ «Фірма «КІМ»податковим органом, під час перевірки використані дані Акта від 30.12.2011 № 16891/23-02/21532416, який складено ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (а.с. 183-186), з якого вбачається, що директором ТОВ «Фірма «КІМ»є ОСОБА_7 Згідно висновку почеркознавчого дослідження від 23.12.2011 № 558 по даному підприємству підписи на копії форми № 1, копії паспорта гр. ОСОБА_7, копії наказу від 14.10.2011 № 14/10/11/1, копії договору про надання послуг електронного цифрового підпису від 08.11.2011, копії договору оренди від 14.10.2011 виконані різними особами.

Підприємство за юридичною адресою не знаходиться , у зв'язку з чим на дату складання вказаного Акта направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно службової записки ГВПМ ДПІ У Солом'янському районі м. Києва від 27.12.2011 № 7630/7/26-09/6 місцезнаходження засновника, директора ТОВ «Фірма «КІМ»на даний час не встановлено.

Як вказує відповідач в Акті перевірки, ТОВ "Фірма «КІМ»за період ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011року подавало з нульовими показниками до ДПІ У Солом'янському районі м. Києва декларації з податку на прибуток, відповідно не декларувало витрати на амортизацію основних засобів, нематеріальних активів та витрати на поліпшення основних засобів, що свідчить про відсутність: виробничих потужностей, транспортних засобів, матеріальних ресурсів та ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності.

Крім того, виявлено розбіжність згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України за листопад 2011 року в сумі 431010,58 грн.

З огляду на вказане, податковий орган робить висновок, що у контрагента позивача ТОВ «Фірма «КІМ» відсутній намір створення правових наслідків, тобто, правочини, які укладені між позивачем та вказаним підприємством є нікчемними.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 № 0000152302 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 671947,00 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 335973,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 № 0000162302 відповідно до якого позивачу визначено суму завищеного від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 178537,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 89268,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 1 статті 236 Цивільного кодексу України визначає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

При проведенні перевірки податковий орган не позбавлений можливості робити висновки щодо нікчемності правочинів, у зв'язку з чим донараховувати грошові зобов'язання у разі встановлення неправомірності формування податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість.

Проте, у даному випадку, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на Висновок спеціаліста від 20.03.2012 № 149 який провів почеркознавче дослідження податкових накладних та актів виконаних робіт, які складені між позивачем та ТОВ «Ленд Компані», оскільки вказаний висновок складений 20.03.2012, в той час як в пункті 2.1 Акта перевірки відповідачем зазначено, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Аремсіль Регіони-СК»проводилась з 21.02.2012 по 29.02.2012. Тобто, на час проведення перевірки дане дослідження проведено не було.

Щодо посилання податкового органу на пояснення директора ТОВ «Ленд Компані»- ОСОБА_5 та висновок про те, що договори, податкові накладні та акти виконаних робіт підписані не ОСОБА_5, а ОСОБА_6, суд зазначає наступне.

Спростовуючи такі твердження податкового органу, позивач у позовній заяві зазначає, що угоди між підприємствами були укладені та діяли у період з березня 2011 року по серпень 2011 року, а перевірка проводилась податковим органом у період лютий-березень 2012 року, за даний період директор підприємства був змінений, і дану обставину, на думку позивача, відповідач не перевірив.

На підтвердження своїх доводів щодо директора ТОВ «Ленд Компані»представники позивача надали суду витяг з інформаційно-ресурсного центру Єдиного державного реєстру (а.с. 155), довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ЯЖ № 294303 (а.с. 205-218) та довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 372140.

Однак, зі змісту даних документів, зокрема, витягу з інформаційно-ресурсного центру Єдиного державного реєстру вбачається, що керівником юридичної особи є ОСОБА_5, а дата та назва останньої реєстраційної дії 28.12.2011 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах». У свою чергу, у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ЯЖ № 294303 взагалі не вказується прізвище, ім'я та по-батькові керівника, а у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 372140 де зазначено, що директором підприємства є ОСОБА_8 та вказано про дату та номер останньої реєстраційної дії 14.04.2011. Тобто, з наданих позивачем документів, не можливо встановити, що станом на березень 2011 року, тобто на час укладання ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» та ТОВ «Ленд Компані»договору від 01.03.2011 № 7 про транспортне-експедиторське обслуговування та договору від 01.03.2011 № 17 про надання маркетингових послуг директором підприємства «Ленд Компані»був саме ОСОБА_8

Крім того, представником позивача була надана суду копія наказу ТОВ «Ленд Компані»від 14.04.2011 № 5, яка засвідчена печаткою даного підприємства, відповідно до якого ОСОБА_6 приступив до виконання обов'язків директора даного підприємства з 14.04.2011. Отже, вказаний документ також підтверджує ту обставину, що на час укладання договорів від 01.03.2011 № 7 та від 01.03.2011 № 17 ОСОБА_8 директором підприємства «Ленд Компані»не був.

Судом також було підготовлено та приєднано до матеріалів справи Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що керівником юридичної особи є ОСОБА_5

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту договору від 01.03.2011 № 7 про транспортне-експедиторське обслуговування та договору від 01.03.2011 № 17 про надання маркетингових послуг вбачається, що від імені ТОВ «Ленд Компані»їх було укладено директором підприємства ОСОБА_9 і підписано даною особою. Проте, позивачем не надано суду відповідних документальних підтверджень, яке відношення ця особа має до підприємства ТОВ «Ленд Компані»і чи є дана особа посадовою особою цього підприємства.

З метою встановлення фактичних обставин у даній справі та з огляду на те, що представником позивача надано суду заяву ОСОБА_6 від 27.09.2012, що нотаріально посвідчена, відповідно до якої дана особа повідомляє відомості стосовно господарської діяльності ТОВ «Ленд Компані»і зазначає, що під його керівництвом здійснювалась діяльність підприємства, судом було викликано в якості свідка ОСОБА_6 Вказана особа у судове засідання не з'явилась та будь-яких пояснень щодо діяльності ТОВ «Ленд Компані»не надала.

Слід також зазначити, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Адже, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.

Оскільки податковим органом в Акті перевірки було встановлено факт не настання правових наслідків згідно укладених правочинів та відсутність факту використання отриманих послуг в господарській діяльності позивача, суд з метою дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, витребував у позивача документи, які підтверджують реальність господарських операцій, документи, що підтверджують факт оплати послуг ТОВ «Ленд Компані»та ТОВ «Фірма КІМ»та документи, які підтверджують зв'язок отриманих послуг із господарською діяльністю підприємства.

На виконання вимог суду позивачем по взаємовідносинах із ТОВ «Ленд Компані»були надані: договір від 01.03.2011 № 7 про надання експедиторських послуг та відповідні Акти виконаних робіт і податкові накладні, договір від 01.03.2011 № 17 про надання маркетингових послуг, відповідні Акти виконаних робіт та податкові накладні, договір від 16.05.2011 № 23 про надання правової допомоги, відповідні Акти виконаних робіт і податкові накладні.

Документи, які підтверджують факт оплати позивачем даних послуг суду надано не було.

Зі змісту даних угод вбачається, що одним і тим самим підприємством -ТОВ «Ленд Компані»надавались різні за своїм змістом послуги, зокрема експедиторські послуги, маркетингові послуги та послуги про надання правової допомоги.

Але, як видно з переліку видів господарської діяльності за КВЕД даного підприємства, які містяться в довідці з ЄДРПОУ серія АА № 372140, а також у Спеціальному витязі з ЄДРПОУ основними видами господарської діяльності товариства є: діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології, купівлі та продаж власного нерухомого майна, діяльність агентств нерухомості, консультування з питань комерційної діяльності та управління, діяльність у сфері інжинірингу. Тобто, послуги, які надавались ТОВ «Ленд Компані»не відносяться до основних видів діяльності цього підприємства.

Окрім того, зі змісту договору про транспортно-експедиторські послуги від 01.03.2011 № 7 вбачається (п.1.1.) що єкспедитор -ТОВ «Ленд Компані»зобов'язується надавати від свого імені, за рахунок і по дорученню замовника -ТОВ «Артемсіль регіони-СК»комплекс транспортно-експедиторських послуг, які пов'язані із організацією перевезень, оформленням перевізних документів. При цьому, для організації кожної конкретної послуги по перевезенню замовник надсилає експедитору відповідну заявку. Проте, в ході розгляду справи позивачем не було надано суду жодних товаросупровідних документів (товарно-транспортних накладних, довіреностей тощо) та відповідних заявок на підставі яких контрагент позивача здійснював експедиторські послуги на підтвердження тієї обставини, що здійснювались господарські операції саме по транспортуванню товару.

Щодо надання маркетингових послуг суд зазначає, що ТОВ «Ленд Компані»були надані маркетингові послуги позивачу на загальну суму 1200000,00 грн.

Позивач обґрунтовуючи економічну доцільність укладання даних договорів із вказаним контрагентом надав суду довідку б/н і дати зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Артемсіль регіони-СК»було укладено близько 200 договорів та поставлено 264748,025 тон солі. Проте, у даній довідці не вказано яку суму коштів було отримано позивачем за результатом укладення даних договорів, тобто, позивачем документально не доведено суду, що за наслідком отримання маркетингових послуг саме від ТОВ «Ленд Компані»на вказану вище суму позивач отримав економічну вигоду.

Відносно отримання позивачем послуг з правової допомоги від ТОВ «Ленд Компані»судом встановлено, що згідно актів прийому-здачі виконаних робіт, які надані позивачем на підтвердження отримання даних послуг видно, що контрагент позивача виконав роботи по представництву інтересів у судах і проведення переговорів та надав інші послуги згідно договору на загальну суму 816666,66 грн. Проте, позивачем також не надано суду будь-яких документальних доказів того, що саме це підприємство здійснювало представництво інтересів в судах позивача та вело роботу по проведенню переговорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані суду первинні бухгалтерські документи, якими оформлені господарські операції із ТОВ «Ленд Компані»не підтверджують сам факт здійснення даних господарських операцій.

По взаємовідносинах позивача із ТОВ «Фірма «КІМ»судом встановлені аналогічні обставини. Зокрема, як було вже зазначено між позивачем та ТОВ «Фірма «КІМ»були укладені: угода від 01.10.2011 № 17/10 про надання правової допомоги, угода від 01.10.2011 № 26 П/10 про надання маркетингових послуг, договір експедирування від 01.10.2011 № 14/10.

Документи, які підтверджують факт оплати позивачем даних послуг суду надано не було.

Зі змісту вказаних угод вбачається, що одним і тим самим підприємством -ТОВ «Фірма «КІМ»надавались різні за своїм змістом послуги, зокрема послуги експедирування, маркетингові послуги та послуги про надання правової допомоги.

Проте, відповідно до переліку видів господарської діяльності за КВЕД даного підприємства, які містяться у Спеціальному витязі з ЄДРПОУ основними видами господарської діяльності товариства є: інші види оптової торгівлі, виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, виробництво дерев'яної тари, роздрібна торгівля канцелярськими товарами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Тобто, послуги, які надавались ТОВ «Фірма «КІМ»не відносяться до основних видів діяльності цього підприємства.

Відповідно до Договору експедирування від 01.10.2011 № 14/10 (п.1.1., п. 1.2.) експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника на основі заявок. Експедитор в інтересах замовника виконує такі транспортно-екпедиційні операції: розроблє та узгоджує із замовником маршрут перевезення, здійснює пошук перевізника, організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу, проводить інші операції пов'язані із перевезенням.

Однак, позивачем в ході слухання справи не були надані товарно-транспортні накладні, довіреності тощо, а також відповідні заявки та узгоджений із замовником маршрут перевезення, які б підтверджували факт надання ТОВ «Фірма «КІМ»експедиторських послуг позивачу.

Відносно надання ТОВ «Фірма «КІМ»маркетингових послуг позивачу на загальну суму 1000000,00 грн., судом як і щодо ТОВ «Ленд Компані» встановлено відсутність економічної доцільності отримання позивачем таких послуг, з огляду на те, що позивачем не доведено отримання відповідного прибутку в результаті використання цих послуг у господарській діяльності.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Актів прийому-здачі надання послуг, ТОВ «Фірма «КІМ»на виконання договору про надання юридичних послуг надала наступні послуги: проведено 18 семінарів на тему «Внесення змін в Податковий кодексу України, проведено 6 семінарів круглого столу на тему «Охорона праці», проведено 6 семінарів н тему: «Пенсійна реформа в Україні», здійснення консультацій по веденню бухгалтерського обліку, по питаннях оподаткування та відображення господарських операцій в податковій звітності, повторного визначення податкового зобов'язання, оскарження рішень податківців, оформлення матеріалів пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, операції з основними засобами інші питання. Загальна сума на яку позивач отримав юридичні послуги від ТОВ «Фірма «КІМ»складає 2950000,00 грн.

Обгрунтовуючи доцільність даних послуг позивач у додаткових поясненнях від 24.10.2012 зазначив, що замовлення даних послуг здійснювалось у зв'язку з тим, що в штаті підприємства не має фахівців у галузі права, а укладання значної кількості договорів потребує знань в галузі права.

Досліджуючи дану обставину судом встановлено, що відповідно до штатного розпису підприємства на 2011 рік, який надано позивачем, в штаті підприємства працює 5 осіб. З них 4 особи, це головний бухгалтер, бухгалтер, економіст та товаровід-бухгалтер, і одна особа -директор. Таким чином, на підприємстві працює 4 особи, які мають володіти фаховими знаннями ведення бухгалтерського обліку та відображення господарських операцій в податковій звітності. Таким чином, судом не встановлено в чому саме полягала необхідність отримання позивачем консультацій по веденню бухгалтерського обліку та відображення господарських операцій в податковій звітності.

Позивачем також не було надано жодних документальних підтверджень факту проведення семінарів та круглих столів із наданням відповідних матеріалів, брошур тощо, які були використані під час проведення вказаних семінарів, а також не доведено взаємоєв'язку із доцільністю отриманням вказаних послуг у такій значній кількості.

Таким чином, судом не приймаються до уваги твердження позивача відносно того, що контрагенти позивача були діючими підприємствами, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, тому це є підставою вважати, що господарські операції були реальними і фактично виконані, оскілки такі доводи не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Оцінюючі докази у сукупності і взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що за відсутності дійсного економічного змісту в договорах, укладених між позивачем та його контрагентами, внаслідок укладення договорів позивач отримав очевидну податкову вигоду у вигляді завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до зменшення податку на додану вартість.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 листопада 2012 р.