Постанова № 27486012, 10.06.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-0770/779/11

рядок статзвіту -2.11.1

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 року 10 год. 25 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.

за участю:

представника позивача -Митровція В.І. (довіреність від 11 жовтня 2010 року);

представника відповідача - Майора І.В. (довіреність № 9/9/10 від 20 квітня 2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Колективного підприємства "Райагробуд" до Свалявської міжрайонної Державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Колективне підприємство "Райагробуд" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання частково нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000752300/0 від 03 липня 2009 року, а саме в частині щодо донарахування позивачу податку на прибуток підприємств в сумі 25718,7 грн. та визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000762300/0 від 03 липня 2009 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на загальну суму41 644,5 грн., мотивуючи тим, що перевіркою безпідставно зменшено валові витрати, що були сформовані підприємством за наслідками отримання послуг.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, мотивуючи безпідставність такого.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що працівниками Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області в період з 29 травня 2009 року по 12 червня 2009 року проведено перевірку КП "Райагробуд". За результатами даної перевірки виявлено порушення ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про що складено акт № 39-2300/03584154 від 19 червня 2009 року (а.с. 8-45).

На підставі вищевказаного акту перевірки Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено податкові повідомлення - рішення № 0000752300/0 від 03 липня 2009 року щодо донарахування податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 30196,7 грн. та № 00007623000/0 від 03 липня 2009 року щодо донарахування податку на прибуток підприємств на загальну суму 41644, 5 грн., які і є предметом розгляду даної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою задекларованих КП "Райагробуд" показників відображених у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року встановлено завищення витрат на суму 75000 грн.

Згідно з ст. 1, 2, п. 3, п. 7 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" всі юридичні особи, що створені згідно із законодавством України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік, підставою для якого є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Згідно п. 5.1 ст. 5 вищевказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 2.4 ст. 2 Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 25 травня 1995 року "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з наказом № 237/5 від 21 червня 2002 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" будівельні організації та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, складають акт приймання виконаних підрядних робіт (ф.№ КБ-2в), а із залученням усіх інших джерел фінансування - довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№ КБ-3).

Витрати підприємства-будівельника вказуються в кошторисній документації, яка складається відповідно до ДБН Д. 1.1 -1-2000 (Правила визначення вартості будівництва, затверджені наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 27.08.2000 № 174). При визначенні вартості будівель (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, ДБН Д.1.1-1-2000 носять обов'язковий характер, при будівництві за рахунок інших джерел фінансування - рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Відповідно до пп.1.3.1 п.1.3 розділу 1 ДБН Д.1.1-1-2000 ДБН Д.1.1-1-2000 кошторисні нормативи повинні забезпечувати достовірне визначення вартості будівництва.

Таким чином, витрати підприємства-будівельника, що пов'язані із будівництвом об'єкту, передбачено кошторисом (який забезпечує достовірне визначення вартості будівництва) і такі пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства, належать до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.1 н.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Відповідно до абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 вищевказаного Закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені вище розрахункові, платіжні та інші документи належать до первинної документації, на основі якої ведеться бухгалтерський облік, - тобто для підтвердження господарських операцій складаються відповідні первинні документи.

Проведеною перевіркою встановлено, що в листопаді 2008 року КП "Райагробуд" віднесено до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 75 000 грн. по Акту прийому-передачі виконаних робіт за листопад 2008 року, виписаного ПП ОСОБА_3 на загальну суму 90000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), який в бухгалтерському обліку відображено проводками Дт 23 "Виробництво" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 75000грн. та Дт 641 "ПДВ" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 15000 грн.

В даному акті відображено наступне: "Даний акт складено про те, що на протязі листопада місяця 2008 року "Виконавцем" було виконано, а "Замовником" прийнято наступні виконані роботи по влаштуванню під'їзних доріг та виробничих площадках підприємства: 1. Завозка гравію та щебеню на територію підприємства; 2. Підсипка, розрівнення та ущільнення гравієм та щебенем Цеху ЖБВ, Площадки для зберігання лісопродукції, Пилорами, Під'їздної дороги та внутрішньої площадки території підприємства. Загальний обсяг робіт - 280 кв.м.

Так, вказаний акт оформлено з порушенням вищевказаних вимог, а саме: відсутній номер та дата акта, не відображено вартість за одиницю виконаних робіт, кількість та вартість завозки гравію та щебеню, яка площа території завезена гравієм та щебенем.

В порушення п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 н. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" перевіркою правомірно зменшено валові витрати КП "Райагробуд" за 4 квартал 2008 на загальну суму 75000 грн.

У відповідності до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Що стосується донарахування податку на додану вартість, то встановлено, що за період з 01 січня 2008 по 31 грудня 2008 встановлено завищення податкового кредиту на суму 27763 грн.

Згідно пп. 7.2.1. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В порушення вищевказаних норм Закону позивачем до складу податкового кредиту віднесені податкові накладні, що виписані з порушенням, а саме - накладн № 52/2 від 28 серпня 2008 року та № 102 від 10 грудня 2008 року - не вказано номенклатуру товару.

Так, Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією зменшено податковий кредит на суму 27763,00 грн. за серпень 2008 року на суму 25000,00 грн. та за грудень 2008 року на суму 2763,00 грн.

Отже, відповідач правомірно, за наслідками розгляду акту перевірки та на підставі Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" застосував податкові зобов'язання до КП "Райагробуд".

У ході розгляду справи позивачем не надано докази для спростування порушень встановлених перевіркою.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність прийнятого ним рішення.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.

Ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Доказів понесення відповідачем судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Колективного підприємства "Райагробуд" - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 16 червня 2011 р.

Суддя Андрійцьо В.Д.