Постанова № 27485736, 19.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/6597/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ількова В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Cудді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількову В.В. була передана адміністративна справа № 2а/0470/6597/12 за позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за №2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №2181-III), ПК України не було сплачено у встановлені законом строки суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.11.2012р., яке міститься в матеріалах справи.

Судом було направлено відповідачу копію ухвали про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом на адресу, зазначену в ЄДР, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.11.2012 року. Заперечень проти позову до суду від відповідача не надійшло.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач - суб'єкт господарювання - фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 11.09.2006р., що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ. Відповідач перебуває на обліку в Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області, як платник окремих видів податків.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України № 2181-III (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідачем було подано до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі наступні декларації по податку на додану вартість:

- за № 24524 від 08.07.2009р. на суму 491,00 грн.;

- за № 39317 від 12.10.2009р. на суму 1094,00 гривень.

Проте, у встановлені законом строки самостійно визначені у податкових деклараціях податкові зобов'язання не були сплачені.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. за № 509-XII (далі - Закон України № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

08.10.2010р. уповноваженою особою Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена невиїзна документальна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання термінів сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2008р. по 31.12.2008 року. За результатами перевірки складено акт №155/172/НОМЕР_1.

Перевіркою податкового органу було виявлено порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-III (був чинний на момент вчинення правопорушення), а саме - несвоєчасна сплата платежів по податку на додану вартість за період з 01.03.2008р. по 31.12.2008 року у сумі 66,90 гривень.

Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі ст. 17 Закону України № 2181-III позивачем щодо відповідача було винесене податкове повідомлення-рішення за № 0028081702/0 від 08.10.2010р. про застосування штрафних санкцій у сумі 6,69 грн. (вручене відповідачу відповідно до відмітки 08.10.2010 року).

Проте, у встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

31.08.2011р. уповноваженою особою Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена камеральна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість за період з 18.04.2008р. по 19.10.2010 року. За результатами перевірки складено акт №73/17-311/НОМЕР_1.

Перевіркою податкового органу було виявлено порушення відповідачем п. 5.3 ст.5 Закону України № 2181-III (був чинний на момент вчинення правопорушення), а саме: у період з 18.04.2008р. по 19.10.2010 року несвоєчасно сплачено до бюджету податок на додану вартість у розмірі 4137,98 гривень.

На підставі ст. 17 Закону України № 2181-III позивачем щодо відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення:

- за № 0001101701 від 31.08.2011р. про застосування штрафних санкцій у сумі 91,00 грн.;

- за № 0001091701 від 31.08.2011р. про застосування штрафних санкцій у сумі 1722,99 грн.;

- за № 0001111701 від 31.08.2011р. про застосування штрафних санкцій у сумі 23,70 гривень.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачу 08.09.2011р., що підтверджується відповідною відміткою про вручення на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-III нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Згідно із п.п. 16.4.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-III пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.п. 16.4.2 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-III зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

За прострочення сплати податкового зобов'язання із податку на додану вартість відповідачу була нарахована пеня у загальному розмірі 433,22 гривні.

Проте, у встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Сума податку на додану вартість, є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181-III перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту «б» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/607 від 21.04.2008р. (відповідно до відмітки на копії поштового повідомлення отримано відповідачем 10.05.2008р.) та другу податкову вимогу №2/812 від 22.05.2008р. (відповідно до відмітки на копії поштового повідомлення отримано відповідачем 17.06.2008р.).

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 24.05.2012 року.

Відповідно до п.п.15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Крім того, тотожна норма міститься і у положеннях Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (позивач звернувся з цим позовом до суду 12.06.2012р.), а саме - п.102.1. контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 94, 162,183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти, які перебувають у власності суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3862 (три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 60 копійок на бюджетний рахунок 31112029700022, код платежу 14010100, одержувач Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м.Кривого Рогу, код 38031648, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.В Ільков