Постанова № 27484006, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3264/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салді-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Салді-Сервіс» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі -Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000093230 від 01.07.2011р. та № 0000942300/0 від 01.07.2011р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у червні 2011 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Салді-Сервіс»щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «УПТК-Агро»за період з 01.11.2010 по 31.12.2010, про що складено Акт від 14.06.2011 № 744/23-2/33415524.

Перевіркою встановлено, що суми витрат (208333,33 грн.), пов'язані з виконанням правочину купівлі-продажу тканини ПВХ віднесено позивачем до валових витрат за 2010 рік.

Крім того, суму податку на додану вартість (41666,67 грн.) сплачену у складі придбаного товару на підставі податкової накладної, виданої ПП «УПТК-Агро», включено позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000932300, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 65104,16 грн., з яких 52083,33 грн. за основним платежем та 13020,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000942300/0, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 41666,67 грн.

Приймаючи рішення про задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження податкового органу про відсутність факту поставки товару, а також нікчемність правочинів податковим органом не доведено.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Салді-Сервіс»у грудні 2010 року між позивачем та ПП «УПТК-Агро»укладено усний правочин про купівлю-продаж тканини ПВХ 4410 м2 на суму 250000,00 грн.

На виконання договору, між позивачем та ПП «УПТК-Агро», даним контрагентом складено рахунок-фактуру від 09.12.2010 № 1342 та податкову накладну від 09.12.2010 № 172 на суму 250000,00 грн. Крім того, між позивачем та ПП «УПТК-Агро»підписано видаткову накладну від 13.01.2011 № 172 на суму 250000,00 грн.

Суду апеляційної інстанції надано копію Вироку від 08.12.2011р. відносно ОСОБА_2, яким встановлено, що 04.11.2010р. ОСОБА_2 на прохання свого знайомого -ОСОБА_3 з метою отримання винагороди, без наміру займатись законного підприємницькою діяльністю, усвідомлюючи, що підприємство буде використовуватись іншими особами з метою прикриття незаконної діяльності, видав нотаріально посвідчену довіреність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на право підписувати установчі та інші документи.

15.11.2010р. вчинені реєстраційні дії щодо зміни засновника та керівника ПП «УПТК-Агро»на ОСОБА_2 з наданням йому права вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори.

Також встановлено вироком, що ОСОБА_2 фінансово-господарською діяльністю ПП «УПТК-Агро»не займався, договори не укладав, фінансово-господарські документи та податкову звітність не складав, не підписував та не подавав. Водночас, невстановлені слідством особи використовували вказане підприємство з метою незаконного формування податкового кредиту.

Крім того встановлено, що діяльність ПП «УПТК-Агро»не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У зв'язку з чим посадова особа ПП «УПТК-Агро»не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Крім того, ОСОБА_2 визнав свою вину та підтвердив висновки слідства.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод не може виникати право на валові витрати у TOB «Салді Сервіс».

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод не може виникати право на податковий кредит по податку на додану вартість у TOB «Салді Сервіс».

Таким чином, операції з придбання товарів (робіт, послуг), відображені у поданій податковій звітності, не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.

Згідно з пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від № 000093230 від 01.07.2011р. та № 0000942300/0 від 01.07.2011р є правомірними та скасуванню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року -скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Салді-Сервіс» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.