Ухвала суду № 27480220, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/35764/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2011 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року

у справі №2а-13678/10/11/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»(надалі -ПАТ «Кримгаз»)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (надалі -Феодосійська МДПІ АР Крим)

третя особа - Феодосійська міська рада

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 10.11.2010р. №0008661503/0

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2011р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011р., в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої складено акт №1122/15-3/03348117від 25.10.2010р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог ст. 13 Закону України «Про плату за землю», ст. ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі», в результаті чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності починаючи з червня 2010р. на суму 78281,07 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідно до п.п.«б»п.п.4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.11.2010р. №0008661503/0.

Крім цього, судами встановлено, що ПАТ «Кримгаз»є орендарем земельної ділянки загальною площею 4,3661га, що знаходиться у м. Феодосії, вул. Дружби, буд. №127 зона «Промислово-складська 2», кадастровий номер 01116000000001 60015 та земельної ділянки загальною площею 1,6542га, що розташована у м. Феодосії, вул. Лісопаркова, буд. №5, зона «Байбуга», кадастровий номер 01116000000001 40005 на підставі догорів оренди від 06.04.2006р., номери реєстраційних записів в Державному реєстрі земель: 040601900284 та 040601900064 (відповідно).

Умовами вказаних договорів передбачений розмір орендної плати за земельні ділянки (24873,18грн. та 8269,76грн. відповідно) та встановлено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється із урахуванням індексів інфляції і може переглядатись у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря та в інших випадках, передбачених законом (пункти 9, 10, 12 договорів).

На підставі зазначених умов договору позивачем обчислено суми податкового зобов'язання у поданій до податкового органу декларації за 2010р.

ПАТ «Кримгаз»до Феодосійської МДПІ АР Крим подано звітну податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (вх. №1672) та уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (вх. №42180).

Уточнююча податкова декларація надана у зв'язку з оформленням додаткової угоди до Договору оренди землі від 13.12.2006р., реєстраційний № 040601900284 про внесення змін у договір, укладеної між Феодосійською міською радою та позивачем 23.06.2010р. А також із укладанням додаткової угоди до Договору оренди землі від 06.04.2010р., реєстраційний №040601900064 укладеної між Феодосійською міською радою та позивачем 23.06.2010р.

Таким чином, вищезазначені додаткові угоди укладені після набрання чинності рішень Господарського суду Автономної Республіки Крим по справам №2-28/1707 -2010 від 12.05.2010р. та №2-28/1705 -2010 від 12.05.2010р.

При цьому, як вказують суди попередніх інстанцій, позивач стверджує, що оскільки додаткові угоди до договорів оренди (за якими до договорів оренди було внесено зміни, передбачені рішеннями Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2010р. у справах №2-28/1705-2010 і №2-28/1707-2010) було зареєстровано Феодосійським міським відділом Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»лише у вересні 2010р., то обов'язок по сплаті орендної плати у новому розмірі виник лише починаючи з вересня 2010 року, у зв'язку із чим ним було подано уточнюючу декларацію.

Так, відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України «Про систему оподаткування»ставки податків та об'єкти оподаткування можуть встановлюватися виключно законами України про оподаткування. Згідно з п. 8 ч. 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст.5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. При чому, ст. 21 вказаного Закону обумовлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Статтею 19 Закону України «Про плату за землю» обумовлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно із ч. 4 статті 21 Закону України «Про оренду землі»(станом на час правовідносин) річна орендна плата за земельні ділянки для категорій земель, інших ніж землі під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та землі сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Крім того, відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»вбачається, що розмір земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності визначається на підставі нормативної грошової оцінки земель, а технічна документації з оцінки земель у межах населених пунктів підлягає затвердженню відповідною сільською, селищною, міською радою.

Отже, в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, змінюється річний розмір орендної плати за землю, а тому усі договори оренди землі мали бути приведеними у відповідність до вимог чинного законодавства, невиконання зазначеного обов'язку не звільняє від зобов'язання сплачувати земельний податок у встановленому законом розмірі.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов