Ухвала суду № 27480162, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/36823/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011р.

у справі №2а-8258/10/0870

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Континент»(надалі -ТОВ «Торгівельний будинок «Континент»)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (надалі -ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя від 12.10.2010р. №0000782302/1 та № 0000792302/1.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011р., позов було задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Торгівельний будинок «Континент»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., про що складено акт від 01.07.2010р. №1499/23/33795150.

Висновками зазначеного акта вказано на порушення позивачем: п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».А саме, зазначено, що ТОВ «ТБ «Континент»не підтверджено оригіналами первинних бухгалтерських документів витрати по отриманню експедиційних послуг від ТОВ «Промтехресурс Д», внаслідок чого завищено валові витрати, а сума податку на додану вартість, що сплачена ТОВ «Промтехресурс Д», позивачем безпідставно віднесена до складу податкового кредиту, що у свою чергу є порушенням пп..7.2.3, 7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками перевірки та в результаті апеляційного узгодження, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010р. №0000782302/1 та № 0000792302/1, в яких визначено зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промтехресурс Д»(Експедитор) укладено договір доручення №200707/1 на надання транспортно - експедиційних послуг.

Відповідно до умов укладеного договору Експедитор надає експедиторські послуги з перевозки вантажів в міжміських сполученнях, організує перевезення вантажів транспортом інших перевізників. Виконання робіт підтверджується актом, підписаним обома сторонами. Доказом виконання обовязків експедитора з перевезення вантажу є наявність відповідних штампів в товарно-транспортних накладних або накладних по прийомці вантажу на склад. Пунктом 9.2 вказаного договору передбачено, що факсимільні копії договору та інших документів в межах діючого договору, мають силу порівняну з оригіналами.

На підтвердження виконання свідчать підписанні акти здачі-приймання (надання послуг) на загальну суму 404946,00грн., у тому числі ПДВ - 67491,00грн., наявність яких податковим органом не спростовується. Оплата за отриманні послуги здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехресурс Д»після підписання акту виконаних робіт з надання експедиційних послуг, що також підтверджується актом перевірки.

Натомість, відповідач вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України використання при складанні угод факсимільного відтворення підпису з використанням засобів механічного та іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або по письмовому узгодженню сторін, в якому повинні міститися зразки відповідного аналогу їх власноручних підписів, не може бути прийнято до уваги, оскільки договір між сторонами складений без застосування засобів механічного та іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналогу власноручного підпису. А отже, оскільки факсимільний підпис суперечить вимогам пункту 18 Порядку заповнення податкових накладних, яким обумовлено, що усі складені екземпляри податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця, відповідач не визнає ці документи відповідними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Разом з тим, посилання відповідача на вимоги до ч.3 ст. 207 Цивільного кодексу України, не може бути прийнято до уваги, оскільки договір між сторонами складений без застосування засобів механічного та іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналогу власноручного підпису. Крім того, використання факсимільного підпису узгоджено сторонами за договором, до того ж такий підпис засвідчено печаткою ТОВ «Промтехресурс Д», а застереження щодо заборони застосування у податкових накладних засобів механічного та іншого копіювання у Законі України «Про податок на додану вартість»відсутні.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції на час правовідносин, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено відповідність вимогам чинного законодавства ведення податкового обліку позивача, та правомірність формування останнім суми валових витрат у 2010р. господарських операцій із ТОВ «Промтехресурс Д», виходячи з дати першої події -фактичного отримання результатів робіт (послуг).

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складаються із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього).

Отже, вказаними нормами права визначено як підстави віднесення витрат до складу валових витрат підприємства так і підстави формування платником податкового кредиту і до таких підстав, зокрема, віднесено: наявність господарських операцій, пов'язаність цих операцій з господарською діяльністю платника, підтвердження понесених витрат та сплачених сум ПДВ відповідними первинними документами.

Таким чином, стосовно віднесення позивачем до складу валових витрат, пов'язаних із господарською діяльністю з ТОВ «Промтехресурс Д»суди дійшли вірного висновку, що оскільки такі витрати підтверджують фактичне отримання замовлених робіт за договором і підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, в цій частині висновки податкового органу також є неспроможними.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов