Ухвала суду № 27480123, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/37932/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011р.

у справі №2а-1670/1853/11

за позовом Приватного підприємства «Експрес-Транс» (надалі -ПП «Експрес-Транс»)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі -Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 21.05.2010р. №0000552302/0/38 в частині зменшення ПП «Експрес-Транс»суми бюджетного відшкодування на 62351,00грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 21.05.2010р. №0000552302/0/38 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 62351,00грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Експрес-Транс»з питань правильності повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за період з липня 2007р. по січень 2010р., про що складено акт від 20.05.2010 року № 2140/23-309/25167735.

Висновками перевірки вказано на порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, вказано, що не підтверджується та підлягає зменшенню заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування в розмірі 63835,00грн. Вказане порушення допущено в наслідок того, що за період з липня 2007р. по січень 2010р. податкове навантаження по ПДВ становило 0.7%, а середня сума нарахованого податку за 1 місяць становить 369,11грн. Загальна сума задекларованого бюджетного відшкодування по ПДВ перевищує загальну нараховану суму податку на прибуток у 4,9рази, що свідчить про те, що підприємство декларує до відшкодування суми, які фактично не були ним сплачені до бюджету.

За результатами розгляду вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010р. №0000552302/0/38, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 63835,00грн.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеної норми Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що позивач у період з липня 2007р. по січень 2010р. здійснював експортні операції, а саме міжнародні перевезення за нульової ставкою ПДВ та придбання ТМЦ, які в подальшому використовувались для ведення господарської діяльності позивача.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятого рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області -залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов