Ухвала суду № 27479765, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/67848/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року

по справі № 2а-4201/10/11/2070

за позовом Фірми «Дельта-С»ЛТД

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (надалі -ДПІ у Зміївському районі Харківської області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Фірма «Дельта-С»ЛТД звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Зміївському районі Харківської області, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області від 15.04.2011р. №0000121801 та №0000111801.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Зміївському районі Харківської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Електроспецтех" та ТОВ "Техенергоресурс" за період 01.09.08р. по 30.09.10р., про що складено акт перевірки від 05.04.2011р. за №277/18-022/23757852.

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення: п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 60028,00 грн. та пп. 7.2.1, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ на загальну суму 21627,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення рішення за №0000121801 від 15.04.2011р. та №0000111801 від 15.04.2011р.

Судами також встановлено, що між Фірмою "Дельта-С" ЛТД було укладено з ТОВ "Техенергоресурс" договір на виконання підрядних робіт за №55 від 02.06.10р. Згідно умов договору ТОВ "Техенергоресурс" -"виконавець", здійснює створення проекту виробництва робіт на роботи та окремі операції, зроблені на об'єкті: Підстанція 35/6 кВ насосної "Сіверський Донець", капітальний ремонт силових трансформаторів 35/6 1800 ква, а Фірма "Дельта-С" ЛТД - "замовник" зобов'язується прийняти та сплатити за виконану роботу. Вартість робіт згідно договору складає 14800,00 грн., в тому числі ПДВ 2 960,00 грн., всього до сплати 17760,00 грн. На виконання умов договору №55 від 02.06.10 ТОВ "Техенергоресурс" виконав роботи на що була виписана податкова накладна та складений акт виконаних робіт, а саме: акт виконаних робіт №1 за червень 2010 на загальну суму 17760,00 грн., в т.ч. ПДВ- 2 960,00 грн., податкова накладна №606 від 30.06.10 на загальну суму 17760,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2960,00 грн. Сплата по договору підтверджується платіжним дорученням за №9 від 17.11.10 року на суму 24960,00 грн.

Також, між Фірмою "ДЕЛЬТА - С"ЛТД та ТОВ "Електроспецтех" були укладені договори на виконання робіт № 1/9 від 01.09.08р., договір підряду №020309 від 02.03.09р., договір підряду №0108 від 03.08.09р., договір підряду №0109 від 01.09.09р. На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ "Електроспецтех" виписано та надано на адресу фірми „Дельта-С" -ЛТД акти виконаних робіт та податкові накладні: акт виконаних робіт за вересень 2008р. №1 на виконання робіт, на загальну суму 112002,29 грн.; акт виконаних робіт за березень 2009р. №1 на виконання робіт, на загальну суму 60481,93грн.; акт виконаних робіт за серпень 2009р. №1 на виконання робіт, на загальну суму 46883,63грн.; акт виконаних робіт за вересень 2009р. №1 на виконання робіт, на загальну суму 51 006,80 грн.; податкова накладна № 2630, від 30.09.08р. на виконання робіт на загальну суму 112002,29 грн., згідно договору №1/9 від 01.09.2008р.; податкова накладна №248 від 27.03.2009р. згідно з договором №020309 від 02.03.2009р. на виконання робіт на загальну суму 60 481,93 грн.; податкова накладна №1384 від 31.08.2009р. згідно з договором № 0108 від 03.08.2009р. на виконання робіт на загальну суму 46883,63 грн.; податкова накладна №1687 від 30.09.2009р. згідно з договором № 0109 від 01.09.2009р. на виконання робіт на загальну суму 51006,80 грн. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується пл. дорученнями №63 від 21.01.2009р., № 78 від 13.02.2009р., № 119 від 21.04.2009р., №0000323 від 26.02.2009р., № 142 від 26.05.2009р., №143 від 27.05.2009р., № 228 від 21.09.2009р., № 238 від 16.10.2009р., № 239 від 16.10.2009р., № 243 від 22.10.2009р., № 261 від 01.12.2009р., № 359 від 12.07.2010р.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідачем не надано суду доказів, які б доводили протиправність поведінки позивача при укладанні з ТОВ "Техенергоресурс" та ТОВ "Електроспецтех".

Актами виконаних робіт, кошторисами, податковими накладними, платіжними дорученнями, підтверджується виконання зобов'язань за договором №55 від 02.06.10р., № 1/9 від 01.09.08р, №020309 від 02.03.09р., №0108 від 03.08.09р., №0109 від 01.09.09р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Перевіркою ДПІ у Зміївському районі Харківської області не встановлено проведення Фірмою "Дельта-С" ЛТД збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів отриманих від ТОВ "Техенергоресурс" та ТОВ "Електроспецтех" робіт, виконання цих робіт власними силами позивача чи виконання цих робіт іншою особою, не встановлено фактів взаємопов'язаності ТОВ "Техенергоресурс", ТОВ "Електроспецтех" та позивача, наявності у перелічених суб'єктів права спільної мети, не встановлено у позивача наміру отримати за договорами №55 від 02.06.10р., № 1/9 від 01.09.08р, №020309 від 02.03.09р., №0108 від 03.08.09р., №0109 від 01.09.09р. інший результат, ніж виконання робіт визначених в умовах вищезазначених договорів, обізнаності Фірми "Дельта-С" ЛТД та ТОВ "Техенергоресурс", ТОВ "Електроспецтех" щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами №55 від 02.06.10р., № 1/9 від 01.09.08р, №020309 від 02.03.09р., №0108 від 03.08.09р., №0109 від 01.09.09р. відповідач суду в супереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не подав. Укладеними між Фірма "Дельта-С" ЛТД. (як виконавцем) та ВАТ "Центренерго Зміївська ТЕС", ВАТ "Балцем", ДП "ТЄЦ-2"(як замовниками) договорами підряду, актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт підтверджено використання позивачем отриманих за договорами №55 від 02.06.10р., № 1/9 від 01.09.08р, №020309 від 02.03.09р., №0108 від 03.08.09р., №0109 від 01.09.09р. робіт у власній господарській діяльності Фірма "Дельта-С" ЛТД.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а також в положеннях ст.228 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свободи людини і громадян знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З аналізу приписів даної норми кодексу слідує, що будь-який суб'єкт права, в тому числі і орган державної податкової служби України, наділений законодавцем правом на твердження про те, що конкретний правочин є нікчемним, бо в силу ст.216 Цивільного кодексу України визнання судом недійсним нікчемного правочину не вимагається.

Разом з тим, з огляду на закріплений ст.8 Конституції України принцип верховенства права і неприпустимість зловживання наданим правом такий висновок суб'єкта права повинен бути мотивований належними правовими доводами та підтверджений відповідними фактичними даними, а не мати характер припущення.

Висновок відповідача про нікчемність договору №55 від 02.06.10р., № 1/9 від 01.09.08р, №020309 від 02.03.09р., №0108 від 03.08.09р., №0109 від 01.09.09р. ґрунтується виключно на висновках актів перевірок складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 та від 23.11.2010р. № 3058/23-03-05/34689962. Проте в даному випадку висновок одного суб'єкта права - ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова щодо нікчемності певного правочину не можуть бути визнаний достатньою підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки нормами Закону України "Про державну податкову службу України" податкові органи не наділені виключною компетенцією на визнання правочинів нікчемним. Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договору №55 від 02.06.10р., № 1/9 від 01.09.08р, №020309 від 02.03.09р., №0108 від 03.08.09р., №0109 від 01.09.09р., предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених Фірма "Дельта-С" ЛТД грошових коштів, ДПІ у Зміївському районі Харківської області не надано.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявность між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Доводи відповідача про безпідставне отримання Фірма "Дельта-С" ЛТД за переліченими договорами податкової вигоди є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості отриманих робіт за договором №55 від 02.06.10р., № 1/9 від 01.09.08р, №020309 від 02.03.09р., №0108 від 03.08.09р., №0109 від 01.09.09р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.10р. по справі №2а-12792/10/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.11р. було визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Техенергоресурс" (код ЄДРПОУ 34566972) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.07р. по 30.09.10р. на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.10р. за №3057/23-03-05/34566971 та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.11р. по справі №2а-11736/10/2070, яка була в даній частині залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.11р. було визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Електроспецтех" (код ЄДРПОУ 34689962) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.07р. по 30.09.10р. на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.10р. за №3058/23-03-05/34689962.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідач в акті перевірки не посилається на порушення позивачем пунктів 5.3 - 5.7 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", що встановлює обмеження щодо віднесення таких витрат до складу валових.

Як свідчать матеріали справи факт надання послуг, проведення розрахунків, підтверджується договорами, актами, податковими накладними, платіжними дорученнями, зауважень щодо оформлення первинних документів в акті перевірки не зазначено. Таким чином позивач мав право збільшити валові витрати, на суму наданих послуг, за правилами першої події.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні, надані позивачем, виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Зясовано, що відповідачем фактів включення Фірма "Дельта-С" ЛТД до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, не виявлено.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про податок додану вартість" передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Таким чином, відповідач безпідставно та необґрунтовано встановив порушення позивачем вимог п.п.5.2.1., п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2.1, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов