Постанова № 27479665, 01.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2012 року 13:52 № 2а-6196/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект»про стягнення заборгованості у розмірі 23767,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -Гайдай В.М.

від відповідача -Попадин О.Б.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 1 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -позивач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект»(далі по тексту -відповідач, ТОВ «Техгазкомплект»), в якому просила стягнути податкову заборгованість перед бюджетом зі сплати земельного податку у розмірі 23 767,63 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 травня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 вересня 2012 року справу призначено до судового розгляду на 18 вересня 2012 року.

Судове засідання, призначене на 18 вересня 2012 року, судом відкладалось на 1 жовтня 2012 року за клопотаннями представників сторін.

У судове засідання, призначеному на 1 жовтня 2012 року, з'явився представник відповідача. представник позивача у судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 15 жовтня 2012 року.

У судовому засідання 15 жовтня 2012 року судом оголошено перерву до 23 жовтня 2012 року та 1 листопада 2012 року з метою надання представнику позивача часу для подання додаткових документів.

В судовому засіданні 1 листопада 2012 року представником відповідача підтримано подане ним 23 жовтня 2012 року клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України. Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 листопада 2012 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект»задоволено частково. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект»в частині стягнення податкової заборгованості у розмірі 13 438 (тринадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн., 28 коп. залишено без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техгазкомплект»перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Як зазначає позивач у своєму позові відповідно до даних, зазначених відповідачем у 2009 та 2010 роках у податкових деклараціях з плати за землю, станом на 04.05.2012р. сума податкового зобов'язання по сплаті земельного податку становить 23767,63 грн.

Так, відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю №3142 від 30.01.2009р. та №5165 від 01.02.2010р., якими визначено грошове зобов'язання зі сплати земельного податку в сумі 1423,64 грн. та 18091,30 грн.

Окрім того, згідно даних податкового органу за відповідачем обліковується пеня у сумі 4340,09 грн.

Проте, у строки визначені діючим на момент подання податкових декларацій законодавством, суми податку до бюджету перераховані не було, що і спричинило звернення до суду з відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові декларації, якими визначено суми податкового зобов'язання зі сплати податку за землю, подані відповідачем до податкового органу у 2009 та 2010 роках.

На той момент, основним нормативно-правовим актом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексу -Закон №2181-ІІІ).

Згідно статті 4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексу -Закон №1251-ХІІ), платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори.

За правилами статті 11 Закону №1251-ХІІ платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Отже, податкові зобов'язання з земельного податку у сумі 19514,94 грн. є самостійно узгодженими, а відтак підлягають сплаті відповідачем.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На підтвердження виконання наведених положень Закону №2181-ІІІ, позивачем надано копії першої податкової вимоги №1/119 від 05.02.2009р. та другої податкової вимоги №2/453 від 08.04.2009р., які було розміщено на дошці податкових вимог 26.02.2009р. та 24.04.2009р., відповідно.

Доказів оскарження вказаних податкових вимог в судовому чи адміністративному порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, сума грошового зобов'язання відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Станом на момент звернення податкового органу до суду з відповідним позовом, основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства на час виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України, який набрав законної сили з 01.01.2011р.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1. названої статті під органом стягнення слід розуміти державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пункт 41.5 статті 41 Податкового кодексу України закріплює, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Право органів податкової служби на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини закріплено підпунктом 20.1.18 пункту 2.1. статті 20 Податкового кодексу України.

При цьому пунктом 95.2 та пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та виключно за рішенням суду.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, грошове зобов'язання у сумі 5989,26 грн. та пеня у розмірі 4340,09 грн., обрахована за період з 2010 року, підлягають стягненню.

При цьому на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів погашення податкового боргу відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені вище обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект»(01023, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 32160743) податкову заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 10 329 (десять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 35 коп. на р/р 33218811700010, одержувач УДКСУ у Солом'янському районі ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, код платежу 13050100, МФО 820019)

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.І. Савченко