Постанова № 27477960, 14.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 5009/2987/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Хандуріна М.І.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1", м. Запоріжжяна постанову та ухвалувід 12.09.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. господарського суду Запорізької областіу справі№ 5009/2987/12 господарського суду Запорізької області

за заявою 1. приватного підприємства "Соколенко-Екскавація", м. Запоріжжя, 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоресурси", м. Дніпропетровськдопублічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1", м. Запоріжжяпровизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Загрій Р.О.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій №1"Міхант'яєв М.Д., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 року (суддя -В.А. Кричмаржевський) порушено провадження у справі № 5009/2987/12 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" (далі -Боржник, Завод) за заявою приватного підприємства "Соколенко-Екскавація" (далі -Кредитор-1, Підприємство), товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоресурси" (далі - Кредитор-2, Товариство) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), введено процедуру розпорядження майном, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Загрія Р.О.

Не погодившись частково із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №1" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 року в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Загрія Р.О.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року (головуючий суддя -Богатир К.В., судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №1" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року і прийняти нове рішення, в якому "скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 року по справі № 5009/2987/12 про порушення провадження у справі в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Загрія Р.О."

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 31, 5-7, 11, 13 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Призначаючи розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Загрія Р.О., суди попередніх інстанцій встановили, що у нього наявна ліцензія арбітражного керуючого, ним подано відповідну заяву, в якій вказано, що він відповідає вимогам Закону про банкрутство, а подана ліцензія підтверджує його статус суб'єкта підприємницької діяльності та інші встановлені вказаним законом умови. Підтримуючи ці висновки, апеляційний суд додав, що кандидатура вказаного арбітражного керуючого була запропонована ініціюючим кредитором, інші кандидатури не пропонувались, а заперечення в апеляційній скарзі засновані на припущеннях.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними рішеннями судів в частині призначення розпорядника майна Боржника у зв'язку із наступним.

Так, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу про порушення провадження у справі в частині призначення розпорядника майна Заводу за апеляційною скаргою Боржника, який оскаржував та просив скасувати ухвалу про порушення справи про банкрутство лише у вказаній частині, суд апеляційної інстанції натомість в резолютивній частині своєї постанови зробив висновок про залишення цієї ухвали без змін у повному обсязі. Виходячи ж з приписів вимог ст. 129 Конституції України, положень частини першої статті 11113 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених частиною 1 статті 106 цього Кодексу. Пунктом 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України встановлено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Між тим, ні приписами вказаного закону, ні іншими нормами чинного законодавства не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство у повному обсязі, а тому висновок про залишення без змін ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство повністю, а не в частині призначення розпорядника майна Боржника не відповідає вказаним вище нормам законодавства.

Що ж до обґрунтованості та правомірності призначення розпорядником майна Заводу арбітражного керуючого Загрія Р.О. слід зазначити про таке.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна тощо.

Вказані норми кореспондуються із положеннями частин 1, 2 ст. 13 Закону про банкрутство, якими встановлено, що з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій у підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

З аналізу вказаних норм ст.ст. 2, 11, 13 Закону про банкрутство вбачається, що право пропонувати кандидатуру арбітражного керуючого належить кредиторам (якщо боржник не відноситься до підприємств, частка держави у статутному фонді яких перевищує 25 % - ст. 2 Закону про банкрутство), а остаточний висновок щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна боржника здійснюється господарським судом.

Розпорядник майна (п. 1 ст. 13 Закону про банкрутство) може бути призначений господарським судом в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні. Боржнику ж право пропонувати кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна згідно вимог Закону про банкрутство не надано.

Як вбачається з апеляційної та касаційної скарг, Боржник наголошує, що він був створений ще за радянських часів. Відповідно ж до заяви про порушення справи про банкрутство та встановлених судами обставин справи організаційною формою Боржника є публічне акціонерне товариство. Між тим, матеріали справи не містять ані статутних документів Заводу, ані відомостей (довідки або витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, при вирішенні питання про призначення розпорядника майна Заводу судами першої та апеляційної інстанції не були досліджені та не враховані обставини щодо розміру частки держави у складі майна Заводу, а також не проаналізований порядок створення Боржника відповідного до його статутних документів.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 2 Закону про банкрутство державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, при призначенні судом першої інстанції розпорядника майна Боржника, висновок якого був підтриманий судом апеляційної інстанції, не розглядалось питання про можливу необхідність погодження Державним органом з питань банкрутства кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна Заводу.

Отже висновок суду першої інстанції про призначення розпорядником майна Заводу арбітражного керуючого Загрія Р.О. та відповідні висновки судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими та такими, що зроблені передчасно - з неповним з'ясуванням обставин справи.

За наведених вище обставин справи колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу у справі, суд першої інстанції дійшов неправомірного та передчасного висновку про призначення розпорядником майна Заводу арбітражного керуючого Загрія Р.О., у зв'язку з чим, прийняті у справі ухвала суду першої інстанції щодо призначення розпорядника майна Заводу та постанова суду апеляційної інстанції - в повному обсязі, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа в цій частині -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку господарського суду.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 2, 31, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 р. у справі № 5009/2987/12 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 р у справі № 5009/2987/12 скасувати в частині призначення розпорядника майна публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" арбітражного керуючого Загрія Р.О.

4. В цій частині справу № 5009/2987/12 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 14.11.2012 року.