Постанова № 27477950, 12.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа № 5017/1190/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівВладимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. (головуючий суддя: Разюк Г.П., судді: Петров М.С., Колоколов С.І.)у справі№ 5017/1190/2012 Господарського суду Одеської областіза позовомАкціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД"доТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС"простягнення 47.905,40 грн.,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачаЛеснічевський Р.Г.,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.07.2012 р. про стягнення 47.905,40 грн., а саме: 23.032,26 грн. боргу по орендній платі за договором оренди нерухомого майна № б/н від 05.01.2009 р. за період з 01.09.2010р. по 16.08.2011 р.; 184,83 грн., на які збільшився борг за період з 06.10.2010 р. по 12.03.2012 р. внаслідок інфляції; 688,31 грн. 3% річних за той же період та 24.000,00 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди в період з 17.08.2011 р. по 17.02.2012 р.

Позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 174, 193, 202, 232, 283, 286 ГК України, ст.ст. 625, 785 ЦК України, ст. 35 ГПК України мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна № б/н, укладеного між сторонами 05.01.2009 р., свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконав, а також після розірвання договору в судовому порядку не повернув орендований об'єкт.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2012 р. у позові АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 р. рішення Господарського суду господарського суду Одеської області від 05.07.2012 р. скасовано, позов Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" на користь Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" 23.032,26 грн. основного боргу, 184,83 грн. коп. інфляційних втрат, 688,31 грн. 3 % річних, 24.000,00 грн. неустойки та 1.609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції безпідставно не було враховано того, що об'єкт оренди відповідачем фактично не використовувався ще до прийняття рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2011 р. у справі № 5-3/100-10-4203 про розірвання договору оренди б/н від 05.01.2009 р. Крім того, в процесі виконання рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2011 р. у справі № 5-3/100-10-4203 в частині зобов'язання ТОВ "Алвас" повернути АТЗТ "Ізмаїлагрошляхбуд" об'єкт оренди - під'їзну колію з розвантажувальним майданом за актом здачі-приймання в порядку, передбаченому розділом 6 договору оренди від 05.01.2009 р., відділом державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області в межах виконавчого провадження ВП № 3191954 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 29.08.2011 р. №5-3/100-10-4203 постановою від 09.04.2012 р. виконавчий документ було повернуто стягувачеві з огляду на неправомірну відмову директора АТЗТ "Ізмаїлагрошляхбуд" від підписання поданого акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.01.2009 р. між АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" (Орендодавець) та ТОВ "АЛВАС" (Орендар) було укладено договір оренди, згідно з умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в часткову оренду, для подачі вантажів залізничним транспортом та їх вивантаження, під'їзну колію з розвантажувальним майданом площею 1320 кв. м, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5 (п. 1.1).

Згідно з умовами п. п. 2.1, 3.1 - 3.3 договору сторони передбачили, що термін оренди об'єкта встановлюється в два календарні роки та 364 календарні дні з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Орендна плата за цим договором складає 2.000,00 грн. на місяць та сплачується щомісячно з 1-го по 5-те число наступного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Відповідно до умов п. п. 4.2, 4.3 при передачі об'єкта складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта здачі-приймання.

Сторони договору 05.01.2009 р. підписали акт приймання-передачі об'єкта до договору оренди від 05.01.2009 р., що є додатком № 4 до договору, в пункті 2 якого вказано, що ТОВ "АЛВАС" прийняло у користування під'їзну колію з розвантажувальним майданом площею 1320 кв. м за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату оренди.

Відповідач періодично здійснював сплату орендної плати і в добровільному порядку на виконання умов договору сплатив орендну плату на загальну суму 24.000,00 грн. за період з січня по грудень 2009 року включно, після чого, порушуючи умови договору, сплачувати орендну плату припинив, об'єкт не повернув та продовжував користуватися орендованим майном.

Відмовляючи у позові, місцевий суд виходив з того, що об'єкт оренди відповідачем фактично не використовувався ще до прийняття рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2011 р. у справі № 5-3/100-10-4203 про розірвання договору оренди б/н від 05.01.2009 р. Крім того, в процесі виконання цього рішення відділом державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області в межах виконавчого провадження ВП № 3191954 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 29.08.2011 р. № 5-3/100-10-4203 постановою від 09.04.2012 р. виконавчий документ було повернуто стягувачеві з огляду на неправомірну відмову директора АТЗТ "Ізмаїлагрошляхбуд" від підписання поданого акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Як вбачається з рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2011 р. у справі № 5-3/100-10-4203, залишеного без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 р. та Вищого господарського суду України від 08.11.2011р., судом розірвано договір оренди від 05.01.2009 р., укладений між АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" та ТОВ "АЛВАС", стягнуто з ТОВ "АЛВАС" на користь АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" заборгованість по орендній платі в сумі 16.000,00 грн. за період з 01.01.2010 р. по 31.08.2010 р., 3% річних в сумі 142,19 грн., зобов'язано ТОВ "АЛВАС" повернути АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" об'єкт оренди -під'їзну колію з розвантажувальним майданом площею 1320 кв. м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісна, 5, за актом здачі-приймання в порядку, передбаченому розділом 6 договору оренди від 05.01.2009 р.

Відповідно до ст. 653 ЦК України зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Згідно з ч. 5 ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Таким чином, договір оренди від 05.01.2009 р. був розірваний 16.08.2011 р. До цього моменту відповідач повинен виконувати свої зобов'язання за договором на підставі ст. 526 ЦК України, 193 ГК України.

Посилання ТОВ "АЛВАС" на те, що воно не використовувало об'єкт оренди через його неналежний технічний стан, апеляційним судом обґрунтовано визнано недостатньою підставою для звільнення від виконання зобов'язань за договором, оскільки відповідно до ст. 762 ЦК України та ст. 286 ГК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним, лише у разі коли це відбулося через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно ж до п. 5.1.3 та 5.1.4 договору саме відповідач зобов'язаний самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об'єкта оренди та утримувати його у повній справності.

Враховуючи, що у справі № 5-3/100-10-4203 було стягнуто заборгованість з орендної плати за період з 1.01.2010 р. по 31.08.2010 р., колегія судів погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що у місцевого суду не було підстав для відмови у позові в стягненні боргу з орендної плати за період з 01.09.2010 р. по 16.08.2011 р. (дата розірвання договору).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Підставою для звільнення боржника від відшкодування таких втрат є лише погашення заборгованості, тобто виконання грошового зобов'язання належним чином.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З урахуванням обґрунтованості стягнення основного боргу, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що з відповідача також підлягають стягненню 184,83 грн. інфляційних втрат та 688,31 грн. річних відсотків.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. У разі невиконання означеного обов'язку орендодавець має право вимагати неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 договору повернення об'єкта оренди здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін; при передачі об'єкта складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.

ТОВ „АЛВАС" акта здачі-приймання приймання об'єкту оренди судам не надало, отже зобов'язання повернути АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" об'єкт оренди - під'їзну колію в порядку, передбаченому розділом 6 договору оренди від 05.01.2009 р., не виконало, що тягне нарахування неустойки за ст. 785 ЦК України.

При цьому апеляційним судом вірно відзначено, що застосування до ТОВ „АЛВАС" заходів примусового виконання рішення суду у справі № 5-3/100-10-4203 через неповернення об'єкту оренди жодним чином не змінює його зобов'язань і прав як орендодавця на неустойку за період з 17.08.2011 р. по 17.02.2012 р.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що місцевим судом не надано вірної оцінки правовідносинам сторін, не враховано висновків судів в справі № 5-3/100-10-4203 про наявність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня по серпень 2010 року та про зобов'язання ТОВ "АЛВАС" повернути АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" об'єкт оренди.

Відтак, апеляційним судом цілком обґрунтовано скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2012 р. та постановлено нове рішення про задоволенням позову у повному обсязі.

Щодо висновку апеляційного суду про те, що місцевим судом було порушено норми ст. 2-1 ГПК України, ч. 3 ст. 15, ст. 24 Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 р. "Про судоустрій і статус суддів" щодо автоматизованого визначення складу суду, а саме: здійснено заміну судді Розпорядженням голови Господарського суду Одеської області № 5017/1190 від 08.05.2012 р., колегія суддів вважає такий висновок безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 2-1 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі судових рішень та наказів господарського суду, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів судових рішень, ухвал та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. N 30 (із змінами і доповненнями, далі -Положення).

Як вбачається з вказаного розпорядження та матеріалів справи, у зв'язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. на лікарняному справу передано розгляд судді Гут С.Ф.

Підпункти 3.1.6, 3.1.7 Положення (в редакції, чинній на час прийняття розпорядження) передбачає можливість визначення складу суду на засадах, визначених зборами суддів відповідного суду.

Вищевказане розпорядження голови суду містить посилання на те, що зміни до складу суду було внесено, зокрема, на підставі рішення зборів Господарського суду Одеської області від 29.11.2011 р.

Колегія суддів відзначає, що судом апеляційної інстанції вказане рішення зборів Господарського суду Одеської області від 29.11.2011 р. не досліджувалось, а тому висновок про порушення місцевим судом норм процесуального права щодо автоматизованого визначення складу суду є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для чзадоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. у справі № 5017/1190/2012 -без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіС.В. Владимиренко О.О. Євсіков