Ухвала суду № 27477337, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року м. Київ К-47598/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Полтавської області від 12.03.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009

по справі № 9/86 (АС 9/89/5018)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Куйбишево"

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 12.03.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009, задоволено позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000112301/0 від 06.04.2007.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахувань бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2006 року та січень 2007 року, складено акт перевірки № 389/23-33129165 від 30.03.2007, в якому встановлено завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму в 371 875,00 грн. в порушення пп.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп.4 п.4 Порядку заповнення подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України 09.07.1997 за №250/205.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000112301/0 від 06.04.2007, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 371875,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

В письмових поясненнях від 27.01.2009 №482/10/10-018 відповідач зазначив, що за результатами перевірки було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року в сумі 371875,00 грн., у зв'язку з тим, позивачем в декларацію за грудень 2006 року, в порушення пп.4.4. п.4 вище зазначеного Порядку та п. 5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", до податкового кредиту безпідставно включені суми поставки товарів, які були отримані протягом 9 -ти місяців 2006 року на загальну суму 342 188,00 грн.

Однак, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, зазначений висновок відповідача є за межами положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки в формуванні кредитної частини бази оподаткування ПДВ беруть участь лише суми податку на додану вартість складовою суми поставки товарів, а не сама сума поставки товарів.

Крім того, подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок передбачено нормами п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в якому визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Зазначений закон передбачає, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі додаткової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Вимоги щодо складання та подання податкових декларацій з податку на додану вартість викладені у Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054.

При цьому, законом не обмежується право платника податків в одній податковій декларації зазначити помилки, які були виявлені в декількох періодах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивач діяв в межах зазначеної норми, подаючи податкову звітність в січні 2007 року, відобразивши самостійно виявлені помилки попередніх звітних періодів.

Крім того, слід зазначити, що нормами підзаконного акта (Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість) не можуть обмежуватися норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції - відхилити.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 12.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль