Постанова № 27476662, 18.10.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 жовтня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1686/12

14:56

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

секретаря судового засідання Ковальчук Т.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Іліки Р.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В поданому до суду 12.07.2012 року адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким скасувати та визнати незаконним податкове повідомлення - рішення №0004290171 від 27.06.2012 року на суму 78895,00 грн.

Позивач на обґрунтування позову зазначив, що у період з 22.05.12р по 05.06.12р. ДПІ у м. Чернівцях (далі - Відповідач) проводилася планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства приватним підприємцем ОСОБА_3 (далі - Позивач) за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., за результатами якої складено акт №431/17-121/НОМЕР_1 від 12.06.12р.

На підставі Акта Позивачу направлено податкове повідомлення-рішення №0004290171 від 27.06.12р. на суму 78895,00грн., яким Позивачу донараховано ПДВ на суму 63116,00грн. та штрафна санкція у сумі 15779,00грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним і безпідставним, та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що згідно Акта перевірки відповідач вважає, що Позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму в розмірі 63116,00грн. у тому числі: ПДВ, сплачений в ціні товару придбаного у лютому 2011 року від ТОВ «Різано-Трейд» - у сумі 15883,00грн.; ПДВ, сплачений в ціні товару придбаного у лютому, квітні - серпні 2011 року від ТОВ «Світ-Імпекс»» - у сумі 47234,00грн.

Позивач стверджує, що такий висновок ДПІ у м. Чернівці базується на інших актах перевірки, до яких Позивач не має жодного відношення, а саме №233/23-1/36445153 від 12.04.11р. та №4168/23-2/36235508 від 01.12.11р. Однак, Позивач вважає, що він не може нести відповідальність за неналежне (тим більше не доведене, а голослівно задеклароване податковим органом) оформлення контрагентом Позивача документації по взаємовідносинах з третіми особами, за неподання контрагентами будь-яких документів чи за неналежне ведення контрагентами Позивача бухгалтерського та/чи податкового обліку.

У Акті зазначається, що вищевказаними контрагентами Позивача не подано перевіряючим, які їх перевіряли, жодних документів, які б підтверджували факт передачі товару. Однак неотримання від контрагента Позивача документів для перевірки не є підставою для визнання угоди безтоварною, якщо документи, що підтверджують отримання товару подані Позивачем. За таких обставин, будь-яке донарахування податку Позивачу є безпідставним і таким, що порушує норми Конституції України, згідно якої кожна особа може бути притягнута до відповідальності за порушення скоєні виключно такою особою.

Відповідач подав заперечення на позов в якому зазначив, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 встановлено порушення: п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань до бюджету з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за четвертий квартал; п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 63116,00 грн. з вартості товарів (овочі та фрукти), постачальниками яких є ТОВ «Різано - Трейд» ПДВ в сумі 15 883,00 грн. за лютий 2011 року.

ТОВ «Світ Імпекс» в сумі 47234,00 грн. за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року.

Відповідач стверджує, що у лютому 2011 року по обліку ФОП ОСОБА_3 відображено придбання у ТОВ «Різано - Трейд» фруктів на загальну суму 95 297,38 грн., в т.ч. ПДВ 15 883,00 грн.

Також відповідач зазначає, що листом ДПІ у Вишгородському районі Київської області №1354/7/23-1/1134 від 12.04.2011 року надіслано акт від 12.04.2011 року №233/23-1/36445155 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Різано-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання, де зазначено, що за даними декларації з податку на прибуток за 2010 рік складає 56, 02 тис. грн., відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році склала 1 особа (директор підприємства), яка враховуючи загальний обсяг декларованих доходів від реалізації товарів фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи.

Відповідач стверджує, що господарські операції між «Різано - Трейд» та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджується виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Отже, відповідач вказує на те, що у позивача відсутнє право на включення до складу податкового кредиту ПДВ від ТОВ «Різано-Трейд» в сумі 15883,00 грн. за лютий 2011 року.

У лютому, квітні, травні, червні, липні, серпні, 2011 року по обліку ФОП ОСОБА_3 відображено придбання у ТОВ «Світ Імпекс» фруктів на загальну суму 283,404,00 грн. в т.ч. ПДВ 47 234,00 грн.

Відповідач зазначає, що листом ДПІ у м. Херсон №11446/7/23-206 від 05.11.2011 року надіслано акт від 01.12.2011 року №4168/23-2/36235508 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Світ Імпекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках із контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року. Від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні отримано службову записку від 24.11.2011 року в якій повідомлено, що в ході проведення заходів оперативними співробітниками податкової міліції 15.11.2011 здійснено опитування громадянина ОСОБА_5, який відповідно до статутних документів ТОВ «Світ Імпекс» є директором та засновником зазначеного підприємства. Під час його опитування встановлено, що підприємство створено без мети здійснення фінансово - господарської операції за грошову винагороду в розмірі 500 грн. Також ОСОБА_5 повідомив, що ні печатки, ні реєстраційних документів ТОВ «Світ Імпекс» він не отримував, довіреностей на представлення інтересів від імені підприємства не підписував.

Відповідач вказує, що фактичне відвантаження товару або надання послуг чи виконання робіт у перевіряємому періоді покупцями з боку ТОВ «Світ Імпекс» не є можливим.

Отже, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на включення до складу податкового кредиту ПДВ від ТОВ «Світ Імпекс» в сумі 47 234,00 грн. за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у заперечені на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії НОМЕР_3 зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 17.02.2004 року, як фізична особа - підприємець (т. 1 а.с.7).

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_4 позивача зареєстрований ДПІ у м. Чернівцях, як платник податку на додану вартість 01.02.2007 року (т. 1 а.с.8).

Відповідачем проводилася планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства приватним підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., за результатами якої складено акт №431/17-121/НОМЕР_1 від 12.06.12р., яким встановлено п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 безпідставно включено до складу податкового кредиту податок а додану вартість в сумі 63116,00 грн. з вартості товарів (овочі та фрукти), постачальниками яких є ТОВ «Різано - Трейд» ПДВ в сумі 15 883,00 грн. за лютий 2011 року, ТОВ «Світ Імпекс» в сумі 47234,00 грн. за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року та встановлено те, що у ТОВ «Світ Імпекс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності і згідно ч. 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначена угода має ознаки нікчемності (т.1 а.с.9-20).

На підставі Акта Позивачу направлено податкове повідомлення-рішення №0004290171 від 27.06.12р. на суму 78895,00грн., яким Позивачу донараховано ПДВ на суму 63116,00грн. та штрафна санкція у сумі 15779,00 грн. (т. 1 а.с.6).

Судом досліджено договір поставки №104 від 01.04.2011 року укладений між позивачем та ТОВ «Світ Імпекс», в собі директора ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість (т.1 а.с.21-22).

Судом досліджено договір поставки №001/11 від 05.01.2011 року укладеного між позивачем та ТОВ «Різано-Трейд», відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість (т. 1 а.с.23-24).

Також судом досліджено реєстр платіжних доручень про оплату отриманого товару від ТОВ «Різано-Трейд» за лютий 2011 року та від ТОВ «Світ Імпекс» за квітень-вересень 2011 року на суму 375400,86 грн. Вказані документи підтверджують проведення безготівкових розрахунків за товар, отриманий позивачем (т. 2 а.с.97-110).

В матеріалах справи знаходиться реєстр податкових накладних, виданих ТОВ «Різано-Трейд» та ТОВ «Світ Імпекс» СПД ОСОБА_3 на закупівлю товарів за 2011 рік.(т. 1 а.с.25,35). Крім того, факт закупівлі товарів у ТОВ «Різано трейд» та ТОВ «Світ Імпекс» підтверджується рядом податкових накладних, видаткових накладних (т. 1 а.с.26-34,36-45).

Суду на підтвердження подальшої реалізації продукції надано податкові накладні, в яких продавцем виступає позивач з покупцями ТОВ «Фоззі-ФУД», ОСОБА_6, ТзОВ «Технонафтозбут», ТзОВ «Універсам», спд ОСОБА_7 (т. 1 а.с.46-71).

Судом досліджено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Світ Імпекс» Серії А01 №140525, свідоцтво №100152108 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Світ Імпекс», свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Різано трейд» та свідоцтво №100229551 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Різано трейд» (т. 1 а.с.73-75).

В матеріалах справи знаходиться довідка від 26.05.2011 року №1261/17123/НОМЕР_2 про результати зустрічної звірки ПП ОСОБА_3 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Різано-Трейд», відповідно до якої перевіркою не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ФОП ОСОБА_3, який мав правові відносини з платником податків з ТОВ «Різано-Трейд». Перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ФОП ОСОБА_3, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ «Різано-Трейд» (т. 1 а.с.77-78).

Судом досліджено реєстри накладних від приватного підприємця ОСОБА_3 на поставку товарів покупцям за травень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, лютий 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року (т. 1 а.с.92-140, 141-190, 191-234, т. 2 а.с.8-51, 52-76, 77-93).

В матеріалах справи знаходиться посвідчення водія ОСОБА_3 НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 на вантажний автомобіль марки mitsubishi L400 та свідоцтво НОМЕР_6 на причіп. Позивач надав ці документи на підтвердження того, що він власними силами здійснював поставку продукції (т. 2 а.с.112-113).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відповідно до пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VI (далі - Кодекс № 2755 -VI), зокрема, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 Кодексу № 2755 -VI визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата отримання платником податку товарів/послуг що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартість товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Кодексу №2755 -VI, та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в т.ч при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень пункту 198.6 ст.198 Кодексу № 2755 -VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодекс № 2755 -VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Поряд з цим, відповідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за укладеним договором позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів: договори поставки, укладені між Позивачем та постачальниками - вищезазначеними контрагентами №001/11 від 05.01.11р. та №104 від 01.04.11р. (т. 1 а.с.21-24); реєстр податкових, видаткових накладних, що видані ТОВ «Різано-Трейд» та ТОВ «Світ Імпекс» СПД ОСОБА_3.(т. 1 а.с.25-26,34-45); платіжні доручення про оплату отриманого товару від ТОВ «Різано-Трейд» за лютий 2011 року та від ТОВ «Світ Імпекс» за квітень-вересень 2011 року на суму 375400,86 грн. (т. 2 а.с.97-110); документи, що підтверджують подальшу реалізацію продукції - податкові накладні, в яких продавцем виступає СПД ОСОБА_3 покупцями ТОВ «Фоззі-ФУД», ОСОБА_6, ТзОВ «Технонафтозбут», ТзОВ «Універсам», СПД ОСОБА_7 (т. 1 а.с.46-71).

Вищий адміністративний суду в Інформаційному листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податків з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовують висновок податкового органу, що укладений позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогам первинності в розумінні ст. 9 Закону №996-ХIV, і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем під час складання акту перевірки не взято до уваги довідку про результати проведення зустрічної звірки № 1261/17123/НОМЕР_2 від 26.05.2011, згідно якої зустрічною звіркою даних Позивача не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Різано-Трейд», яке мало правові відносини з платником податків; перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ФОП ОСОБА_3

Згідно норм Податкового кодексу України обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, можливі порушення, допущені платником податків ТОВ «Різано-Трейд» у відображенні в податковому обліку певної господарської операції з придбання товарів (робіт) від інших постачальників, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення контрагентом Позивача документації по взаємовідносинах з третіми особами, за неподання контрагентами будь-яких документів чи за неналежне ведення контрагентами Позивача бухгалтерського та/чи податкового обліку.

Висновки податкового органу про нікчемнісь правочину між приватним підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ «Світ Імпекс», ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Свої висновки податковий орган зробив, в тому числі, на підставі службової записки від 24.11.2011 року ГВПМ ДПІ у м. Херсоні в якій повідомлено, що за результатами опитування громадянина ОСОБА_5, який є директором та засновником ТОВ «Світ Імпекс» встановлено, що підприємство створено без мети здійснення фінансово - господарської операції за грошову винагороду, ні печатки, ні реєстраційних документів ТОВ «Світ Імпекс» він не отримував, довіреностей на представлення інтересів від імені підприємства не підписував.

У зв'язку із цим, судом досліджено постанову від 06.03.2012 року Суворовського районного суду м. Херсон за скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5, в якій скасовано постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Херсонській області від 05.12.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва ТОВ «Світ-Імпекс» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (т. 2 а.с.130). Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.03.2012 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 06.03.2012 року без змін.(т. 2 а.с.130).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Тому судом не приймається до уваги вищевказане твердження податкового органу, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену, зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України), (п. 7 постанови № 9).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пункт 18 постанови № 9 тлумачить, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахуванням наведеного, висновки податкового органу про нікчемнісь правочину між приватним підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ «Світ Імпекс» є безпідставним. Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Твердження відповідача про те, що позивачем допущене порушення п.п. 198.1, 198.6, ст. 198 Кодексу №2755 -VI, що призвело неправомірного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 63116,00 грн. є безпідставними, а тому вказане рішення належить до скасування, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. Представником позивача доведено суду те, що відповідачем прийнято протиправне рішення, а тому позов як правомірний належить до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення №0004290171 від 27.06.2012 року на суму 78895,00 грн.

3. Органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати у розмірі 788 грн. 95 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь приватного підприємця ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 23 жовтня 2012 р.

Суддя Т.М. Брезіна