Постанова № 27476512, 13.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2012 року № 2а-13446/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Богданової Г.Ю.,

представника відповідача -Харитонової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіан Шина»до Державної податкової інспекції у Голосівському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нокіан Шина»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 09 серпня 2012 року №0003382280.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що є хибним висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Укрмонтажбуд-4», оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання ПП «Укрмонтажбуд-4»податкових зобов'язань щодо операцій з іншими контрагентами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки угоди між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що в період з 05 червня 2012 року по 17 липня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нокіан Шина»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 24 липня 2012 року №222/1-22-80-34453885.

В ході перевірки встановлено порушення:

- підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22 травня 1997 року №283/97-ВР; пункту 150.1 статті 150 з урахуванням пункту 2, 3 підрозділу 4 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України -що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства всього у сумі 72323404грн., у тому числі за І квартал 2012 року 72323404грн;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України -що призвело до зменшення залишку від'ємного значення на загальну суму 50000грн., у тому числі за березень 2012 року в сумі 50000грн.;

- підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140, пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 171.2 статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України -що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 425грн. 85коп.;

- вимог «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»- що призвело до відображення не в повному обсязі відомостей про нараховані та виплачені суми доходів по приватним підприємцям.

09 серпня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003382280, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 50000грн.

З наявних у справі доказів вбачається, що 28 червня 2011 року між ТОВ «Нокіан Шина»(покупець) та ПП «Укрмонтажбуд-4»(постачальник) укладено договір підряду №28/0611, згідно з яким постачальник зобов'язався в обумовлений термін виконати будівельно-ремонтні роботи у приміщеннях і на об'єктах позивача, а покупець - прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, вказані роботи.

На виконання зазначеного договору ПП «Укрмонтажбуд-4»виконало роботи для ТОВ «Нокіан Шина»згідно актів приймання виконаних будівельних робіт від 31 серпня 2012 року та від 30 вересня 2012 року та виписало податкову накладну, а також перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні придбаного товару товариством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Водночас, податковим органом в ході проведення перевірки було виявлено, що ПП «Укрмонтажбуд-4»включило до складу податкового кредиту суми ПДВ при взаємовідносинах постачання з ТОВ «ІСТ РЕАЛТІГРУП»за серпень - вересень 2011 року, з ТОВ «Альфакомтрейд» за серпень 2011 року, з ТОВ «ТК «Акцепт».

В ході перевірки ДПІ у Голосіївському районі дійшла висновку про нікчемність даних угод, оскільки:

- у ТОВ «ІСТ РЕАЛТІГРУП»постачальником в серпні та вересні 2011 року було ТОВ «Інсатбуд», у якого не було матеріальної бази для виконання угоди постачання з огляду на те, що станом на 19 серпня 2011 року його було ліквідовано та анульовано свідоцтво платника ПДВ;

- у ТОВ «Альфакомтрейд»також була відсутня матеріальна база для виконання угоди постачання, працювала в штаті підприємства 1 особа, не надано первинну документацію, що підтверджує товарність господарської операції, не встановлено місцезнаходження товариства.

- у ТОВ «ТК «Акцепт»постачальником в вересні -жовтні 2011 року було ТОВ «БК «Вікмон», якого у вказаний період визнано банкрутом і скасовано реєстрацію юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження факту реалізації придбаного у постачальника товару ТОВ «Нокіан Шина»до матеріалів справи надано копії документів, підтверджуючих, що на момент укладання та виконання умов договору виконання будівельно-ремонтних робіт контрагент ПП «Укрмонтажбуд-4»був зареєстрований юридичною особою та платником ПДВ, всі первинні документи взаємовідносин складені та відповідали вимогам Податкового кодексу України.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з підпункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями пункту 3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Платник податку несе відповідальність у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом, при придбанні будівельно-ремонтних послуг ТОВ «Нокіан Шина»сплатило у їх ціні і суму ПДВ, що стало підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що законом передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця - належно оформленої податкової накладної. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15 травня 2003 року №755-ІV (з урахуванням відповідних змін на час виникнення спірних правовідносин), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо наявності запису про відсутність ТОВ «Нокіан Шина»та ПП «Укрмонтажбуд-4»за місцем реєстрації на момент здійснення господарських операцій.

Згідно з частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"від 06 листопада 2009 року №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Відповідачем не надано доказів, які свідчать про визнання недійсними правочинів, укладених між ТОВ «Нокіан Шина»та ПП «Укрмонтажбуд-4».

Суд також враховує положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, яким визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у Голосівському районі м. Києва ДПС не надала доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003382280 від 09.08.12 р. Державної податкової інспекції у Голосівському районі м. Києва ДПС.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов