Постанова № 27476283, 08.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

08 листопада 2012 р. № 2-а- 11103/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я.І.,

представників позивача -Старостіної О.Ю., Вовк Ю.В.

представника відповідача -Дитиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ельбор» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ельбор», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, № 0005851503 від 26.09.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач вказував на безпідставність посилань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»- свідоцтва платника ПДВ, оскільки дії ДПІ та рішення податкового органу по анулюванню згаданого свідоцтва були визнані протиправними в судовому порядку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ельбор»вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України платником податків завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за рахунок безпідставного відображення в обліку та віднесення на розрахунки з державою показників первинних документів, складених контрагентом -ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс», котрий не був платником ПДВ на час здійснення спірних господарських операцій. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ельбор», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 34861186, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів у добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому з огляду на приписи ч.1 ст.11, ч.2 ст.49, ч.1 ст.71, ч.3 ст.72, ч.2 ст.76 КАС України перелічені обставини додатково перед судом не доказуються.

05.09.2012 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ельбор»(ідентифікаційний код - 34861186) з податку на додану вартість за липень 2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 05.09.2012 р. №1745/15-308/34861186 (а.с.9-12).

26.09.2012 року з посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення №0005851503 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 46 204,50 грн. (основний платіж -30 803,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -15 401,50 грн.)(а.с.6).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті від 05.09.2012 р. №1745/15-308/34861186 судження суб'єкта владних повноважень про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ельбор»п.198.6 ст.198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за рахунок безпідставного відображення в обліку показників первинних документів, складених контрагентом -ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс», котрий не є платником ПДВ.

Оглянувши текст акту перевірки, дослідивши наявні у справі документи, заслухавши представників позивача та відповідача суд встановив, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»свідоцтва платника ПДВ.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено, що визнано представником ДПІ в судовому засіданні.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 05.09.2012 р. №1745/15-308/34861186, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що між ТОВ «Торгівельний дім «Ельбор», як покупцем та ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс», як продавцем, укладено договір поставки, а саме № 100112 від 10.01.2012 року, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: метало ріжучий інструмент, пневмо- і електроінструмент, станкоприналежності, господарські товари та ін., а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»виконало і передало, «Торгівельний дім «Ельбор»прийняло вказані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 184818,39 грн, крім того ПДВ 20% у розмірі 30803,06 грн., сплативши їх вартість, що підтверджується банківськими виписками від 10.02.2012 та 25.05.2012 року та платіжними дорученнями.

ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»були виписані податкові накладні №24 від 03.02.2012 року та №59 від 10.02.2012 року, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором робіт.

Також позивачем надані накладні № БИ-03027 від 03.02.2012р., № БИ-10027 від 10.02.2012, відповідні рахунки та товаро-транспортні накладні № 0302 від 03.02.2012р., № 1002 від 10.02.2012р.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до законності отримання ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»ліцензії на здійснення господарської діяльності, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також достеменно встановлено, що мотиви відсутності в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутності результатів таких господарських операцій не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити саме обґрунтованість судження ДПІ про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за рахунок безпідставного відображення в обліку показників первинних документів, складених контрагентом -ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»котрий не є платником ПДВ.

Розглядаючи справу по суті суд зважає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п. 201.10, п.201.8 п. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 31.01.2012 р. № 9/15-02-36 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість контрагента позивача -ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс».

Правомірність вказаного рішення була предметом судової перевірки по справі Харківського окружного адміністративного суду №2а-1558/12/2070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 р. по справі №2а-1558/12/2070 позов ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 9/15-02-36 від 31.01.2012 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»як платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 р. названу постанову окружного адміністративного суду було залишено без змін.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на приписи ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 14 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданих судових рішень поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Листом від 02.08.2010р. №1172/11/13-10 "Щодо анулювання реєстрації платників податку на додану вартість" Вищий адміністративний суд України довів правову позицію, згідно з якою у разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Харківський окружний адміністративний суд вважає, що наведена правова позиція Вищого адміністративного суду України має бути в обов'язковому порядку застосована до спірних правовідносин, а відтак, станом на дату вирішення судом спору по суті, а також станом на дату прийняття ДПІ спірного рішення про збільшення грошових зобов'язань контрагент позивача мав правовий статус платника ПДВ, належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів втрати такого статусу матеріали справи не містять.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись положеннями наведеної норми процесуального закону, перевіряючи обґрунтованість доводів позивача і відповідача, суд робить висновок, що викладене в акті перевірки судження відповідача про порушення «Торгівельний дім «Ельбор»п.198.6 ст.198, п.201.8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковим.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.09.2012 року №0005851503.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор" (вул. Саперна, 34, кв. 50, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 34861186) витрати зі сплати судового збору у розмірі 463,00 грн. (чотириста шістдесят три грн. 00 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 13.11.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.