Постанова № 27476224, 08.11.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3178/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді -Нагібіної Г.П.

при секретарі -Дигас В.М.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фермерського господарства «Інтеграл-3»до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про скасування рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФГ «Інтеграл-3»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Долинської МДПІ від 09 липня 2010 р. №0002301500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 6754,62 грн.

В обґрунтування адміністративного позову ФГ «Інтеграл-3»зазначає, що за результатами камеральної перевірки Долинською МДПІ прийняте податкове повідомлення -рішення, яке господарство вважає протиправними, оскільки розрахована орендна плата на підставі договору оренди землі є завищеною так як позивач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди лише в розмірі 5,8 га, в той час як відповідач збільшив орендну плату за 17,56 га землі, яка не перебуває державної чи то комунальній власності, оскільки передана у приватну вартість громадянам, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки.

Відповідач не погоджуючись з позовною заявою надав заперечення, які обґрунтовані тим, що під час проведення камеральної перевірки встановлено, що ФГ «Інтеграл-3»не задекларовано податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 р. та 2010 р. (за період з 01.01.10 -30.06.10). Розрахунок орендної плати здійснений на підставі довідки відділу держкомзему у Долинському районі від 21.01.10 р. №06-21.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав адміністративний позов та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача на розписці про одержання судової повістки (а.с.78). До суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження (а.с.82-83).

Заслухавши думку представника позивача, який наполягав на розгляді справи без представника відповідача, суд враховуючи місячний строк для розгляду справи, вирішив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки як на думку суду, подане представником відповідача клопотання є необґрунтованим та не містить інформації про можливість в майбутньому наявності фінансування на відрядження.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 08.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 13.11.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Інтеграл-3»(далі позивач) згідно з пунктом 7.7 Статуту є платником податків до бюджету згідно з чинним законодавством (а.с.95-92).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Долинська МДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за результатами якої складено акт від 21.06.2010 р. №394/1500/33464498 (далі акт перевірки), висновками якого, є порушення, на думку відповідача: п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (а.с.14-15).

Долинською МДПІ на підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0002301500/0 від 09 липня 2010р., яким визначеного суму податкового зобов'язання за платежом: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 4503,08 грн. -за основним платежом та 22251,54 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення, а.с.13).

Правомірність та обґрунтованість рішення про визначення суми податкового зобов'язання є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Що стосується фактичних порушень, відображених в акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 23.02.2004 р. укладеного між громадянином ОСОБА_5 та Долинською РДА, остання передає в оренду земельну ділянку на 25 років загальною площею 23,36 га (а.с.19-21).

В подальшому частина земельною ділянки, яку згідно вищеописаного договору передано в оренду, за розпорядження голови Долинської РДА від 18.04.2008 р. №321-р передано у власність громадянами, які є членами ФГ «Інтеграл-3»(а.с.16). На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,20 га (а.с.93), ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на 5,36 га (а.с.94), ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на 0,78 га (а.с.95) та ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на 5,22 га (а.с.96). Тобто, частина земельної ділянки в розмірі 17,56 га, яка була у державній власності набула статусу приватної власності громадян, які є членами ФГ «Інтеграл-3».

Позиція податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання пов'язана з відсутністю у нього інформації щодо зміни договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру орендованої земельної ділянки. Відповідач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала довідка відділу Держкомзему у Долинському районі від 21.01.2010 р. №06-21, згідно якої за ФГ «Інтеграл-3»є користувачем земельної ділянки в розмірі 23,36 га на території Варварівської сільської ради на підставі договору оренди (а.с.71).

Проте з такими висновками суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 р. N 1251-XII (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), договір оренди землі припиняється в разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Пунктом 4 «Умови зміни, припинення і розірвання договору»договору оренди від 23.02.2004 р. визначено, що підставою припинення договору є придбання орендарем земельної ділянки у власність.

Враховуючи зазначене договір оренди в частині припинення оренди землі в розмірі 6,20 га є припиненим, як в силу договору так і в силу Закону України.

Тобто, після передачі земельних ділянок у власність орендна плата припиняється сплачуватись, оскільки така земельне ділянка вибуває із державної чи то комунальної власності, а власник земельної ділянки, після отримання державного акту на неї, зобов'язаний сплачували земельний податок.

Як вбачається з Державних акті на право власності на земельну ділянку Серія КР №012468, Серія КР №012469, Серія КР №012467, Серія КР №012466, які видані членам ФГ «Інтеграл-3»підписані головою Долинської РДА та начальником відділу Держакомзему у Долинському районі ще 06 березня 2009 р. громадяни набули право власності на відповідні земельні ділянки. Тобто, про те, що земельні ділянки вже перебувають у власності громадян - членів ФГ «Інтеграл-3»станом на день видачі довідки від 21.01.2010 р. №06-21 відділу Держкомзему у Долинському районі було достеменно відомо, оскільки Державні акти посвідчені та видані Держкомземом у Долинському районі.

Як зазначив представник позивача, до набуття права власності на вищеописані земельні ділянки ФГ «Інтеграл-3»подавало розрахунок орендної плати та відповідно сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 23,36 га. Проте, після набуття права власності на земельні ділянки членами ФГ «Інтеграл-3»позивач почав подавати розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 5,8 га (23,36 га -6,2 га -5,36 га -6,0 га) (а.с.69).

Крім того, представник позивача зазначав суду, що після отримання земельних ділянок членами ФГ «Інтеграл-3»у приватну власність та передачу її у користування господарству, останнє почало сплачувати земельний податок за земельні ділянки, які перебувають у власності членів ФГ «Інтеграл-3».

Більш того, суд звертає увагу на той факт, що договір від 23.02.2004 р. укладений Долинською РДА з громадянином ОСОБА_5, а не головою ФГ «Інтеграл-3», що також на думку суду є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки за договором оренди землі стороною є не ФГ «Інтеграл-3», а громадянин ОСОБА_5

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Проте, як встановлено в судовому засіданні власниками земельної ділянки в розмірі 17,56 га є члени ФГ «Інтеграл-3», а не Долинська РДА.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Оскільки земельні ділянки вибули з власності держави з 06.03.2009 р., а відтак і орендна плата за такі земельні ділянки не повинна нараховуватись, а власниками земельної ділянки повинна сплачуватись плата за землю (земельний податок).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному рішенні та в акті перевірки відсутні посилання на норми законодавчих положень, які регулюють правовідносини з орендної плати. В акті перевірки та в оскаржуваному рішенні є лише посилання на порушення до абзацу «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 р., проте зазначені норми встановлюють повноваження відповідача визначити грошове зобов'язання та штрафні (фінансові) санкцій.

Відповідно до абзацу «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Під час судового засідання не встановлено наявності арифметичної або методологічної помилки у поданій позивачем податковій декларації з орендної плати за землі державної і комунальної власності за 2009 р. та за 2010 р. (а.с.63,64).

Суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відтак, адміністративний позов належить задовольнити, визнавши протиправним та скасувати оскаржуване рішення, оскільки останнє прийняте податковим органом з порушенням норм Закону України «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією 2460.119.1 від 05.11.2010 р., а відтак сума сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства «Інтеграл-3»до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції від 09 липня 2010 р. №0002301500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежом: орендна плата з юридичних осіб у розмірі 4503,08 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції 2251,54 грн.

Присудити фермерському господарству «Інтеграл-3»судовий збір в розмірі 3,40 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 3,40 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 10.11.2012 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна