Постанова № 27476130, 25.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року Справа № 0870/9277/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представника позивача Балабко А.В.

представника відповідача Крошка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, якому просив суд визнати протиправними дії відповідача стосовно зроблених висновків про зменшення показників Додатку «ЦП» до декларації з податку на прибуток ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» за півріччя 2012 року, по операціям з векселями на суму 23118559 грн. та по операціям з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, на суму 3019 грн.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» (далі ТОВ «ЗЗКМ») за півріччя 2012 року. За наслідками перевірки складено Акт перевірки від 28.08.2012 № 319/29-0/36911851, яким зроблено висновок, що ТОВ «ЗЗКМ» в порушення п.п. 153.8 ст. 153 з урахуванням п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України (далі ПКУ) неправомірно включено до від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду по кожному виду цінних паперів суму в розмірі 100 % від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року. Просять визнати протиправними дії відповідача щодо зроблених ним висновків в акту перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі із підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив, із підстав, викладених у поданих в судовому засіданні запереченнях.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ ПКУ, в порядку ст.. 76 розділу ІІ посадовою особою у приміщенні Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі СДПІ) було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період півріччя 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 28.08.2012 № 319/29-0/36911851 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ЗЗКМ» за півріччя 2012 року, в якому зроблено висновок, що підприємством ТОВ «ЗЗКМ» в порушення п.п. 153.8 ст. 153 з урахуванням п. 150.1 ст. 150 ПКУ неправомірно включено до від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду по кожному виду цінних паперів суму в розмірі 100 % від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року.

Не погодившись зі змістом акту перевірки позивач направив відповідачу заперечення на акт перевірки від 05.09.2012 за № 288. Про результати розгляду заперечень на акт перевірки СДПІ надано позивачу відповідь від 12.09.2012 № 4444/10/29-010/4, в якій відповідач зазначив, що підстав для задоволення заперечень немає.

Вважаючи дії відповідачів щодо висновків акту перевірки незаконними позивач звернувся до суду.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції, права та обов'язки Податковий кодекс України.

Згідно із п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ органи державної податкової служби виконують такі функції, а саме здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі -ПКУ), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 76.2 ст. 76 ПКУ передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПКУ визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем в приміщенні СДПІ було проведено камеральну перевірку, про що складено Акт.

Відповідно до пп.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку, оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (в подальшому - Порядок) визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки та висновки, викладені в акті перевірки, ДПІ не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, не тягне для позивача ніяких правових наслідків, в тому числі як висновки викладені в акті перевірки, а тому в частині позовних вимог щодо висновків акту щодо визнання правочинів такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону слід відмовити.

Обраний позивачем спосіб захисту прав, як визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч.4 ст.105 КАС України), може бути застосований лише у справах щодо спорів суб'єктів владних повноважень з приводу їх компетенції, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про встановлення відсутності компетенції задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підстави викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання дій протиправними - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В.Сіпака