Постанова № 27475769, 24.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року 10:45 Справа № 0870/5380/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ», м. Мелітополь

до:Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

від позивача:Застрожнікова К.С., угода про надання правової допомоги від 03.07.2012; Істомін А.В., - директор, довідка із статистики № 131729

від відповідача:Красніков О.Б., довіреність № 14491 від 12.09.2012

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними і недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцію Запорізької області 25.01.2012: № 0000072301, про визначення ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 682 491,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 116 696,25 грн. та № 0000082301 про визначення ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 547 236,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 93 357,5 грн.

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що висновки Мелітопольської ОДПІ Запорізької області про відсутність господарських взаємовідносин між позивачем з його контрагентами ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Донснабкомплект-2007», ТОВ «Евротурбіна», ТОВ «Вертикаль поставка», ТОВ «Агропромтехплюс» ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», ТОВ «Технооптторг-2010», ТОВ «Мелзернопродукт» є помилковими. Вказує, що підприємство мало законні фінансово-господарські відносини з контрагентами, правочини укладені сторонами не мають ознак фіктивності, оскільки виконані в повному обсязі, що і підтверджується належним чином оформленими документами. Зазначає, що оскільки у товариства є в наявності належним чином складені видаткові та податкові накладні, документи про сплату отриманого товару тощо, то позивач цілком правомірно відобразив відповідні суми у складі валових витрат товариства та нарахував податковий кредит. Заперечує позивач також проти висновків податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів із посиланням на положення 203, 215, 228 ЦК України з огляду на те, що акт перевірки не містить будь-яких доказів невідповідності правочинів ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Вважає, що за відсутності встановлених фактів наявності умислу позивача на несплату (ухилення від сплати) податків у спірних операціях ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» не має відповідати за допущені з боку його контрагентів порушення вимог законодавства.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги з підстав, викладених вище, наполягають на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилається на те, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» встановлено, що операції з придбання запасних частин, отриманих робіт не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, послуги по поставці товарів не виконувались. Вказує, що перевіркою встановлено, що діяльність ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань. З огляду на це податковий орган вважає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків. Також посилається на те, що позивач під час перевірки не надав жодного документу, що міг би засвідчити факт перевезення придбаних у контрагентів ТМЦ, а тому підтвердити факт отримання придбаних запасних частин не є можливим. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 24.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлень від 05.12.2011 № № 1743 -1747, згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок співробітниками Мелітопольської ОДПІ Запорізької області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.06.2009 по 30.09.2011, про що складено акт від 30.12.2011 № 3155/23/36549191.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 682 491 грн.;

- п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 547 236 грн.

25.01.2012, на підставі акту перевірки від 30.12.2011 № 3155/23/36549191, Мелітопольською ОДПІ Запорізької області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000072301, яким ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 799 187,25 грн., в т.ч. 682 491,00 грн. за основним платежем та 116 696,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000082301, яким ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 640 593,50 грн., в т.ч. 547 236,00 грн. за основним платежем та 93 357,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 25.01.2012 № 0000072301 та № 0000082301 ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» здійснило процедуру адміністративного оскарження, за наслідками якої податкові повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.

З вимогою визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області від 25.01.2012 № 0000072301 та № 0000082301 ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

У спірний період правовідносини позивача з контрагентами регулювалися вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України, до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з розділом ІІІ цього кодексу.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні положення містяться і у ст. 198 ПК України.

Із долучених до справи документів судом з'ясовано, що:

1. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «Донснабкомплект-2007» (постачальник) укладено договір поставки № 09 від 06.06.2009. Відповідно до умов п. 1.1. договору продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невідємною частиною договору.

На виконання умов угоди постачальник передав, а покупець прийняв товар за видатковою накладною № 20.2 від 20.07.2009 на загальну суму 31 000,00 грн. На поставку товару виписана податкова накладна від 17.06.2009 за № 17.7.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

2. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «Технооптторг 2010» (продавець) укладено договір поставки № 08/10 від 29.08.2010, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов угоди сторонами складені наступні документи: рахунок № 113 від 01.09.2010, накладна № 109 від 01.09.2010, податкова накладна від 01.09.2010 № 111, рахунок № 206 від 02.09.2010, накладна № 306 від 02.09.2010 та податкова накладна від 02.09.2010 № 306, рахунок № 306 від 03.09.2010, накладна № 306 від 03.09.2010, податкова накладна № 306 від 03.09.2010, рахунок № 1002 від 10.09.2010, накладна № 1003 від 10.09.2010, податкова накладна від 10.09.2010 № 1003, рахунок № 1705 від 17.09.2010, накладна № 1706 від 17.09.2010, податкова накладна від 17.09.2010 № 1706, рахунок № 2403 від 24.09.2010, накладна № 2403 від 24.09.2010, податкова накладна від 24.09.2010 № 2401, рахунок № 2906 від 29.09.2010, накладна № 2906 від 29.09.2010 та податкова накладна від 29.09.2010 № 2907.

За період вересень 2010 року постачальником ТОВ «Технооптторг-2010» було відвантажено запасних частин та виконано робіт ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на загальну суму 413 669,55 грн.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

3. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «Євротурбина» (продавець) укладено договір поставки № 15/10 від 15.10.2010 відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов угоди сторонами складені наступні документи: рахунок № 151009 від 15.10.2010 на придбання ТМЦ, накладна № 151007 від 15.10.2010, податкова накладна від 15.10.2010 № 151008, рахунок № 221007 від 22.10.2010, накладна № 221008 від 22.10.2010, податкова накладна від 22.10.2010 № 221007, рахунок № 261007 від 26.10.2010, накладна № 261005 від 26.10.2010, податкова накладна від 26.10.2010 № 261006, рахунок № 11148 від 01.11.2010, накладна № 11139 від 01.11.2010, податкова накладна від 01.11.2010 за № 11114, рахунок № 31113 від 03.11.2010, акт № 31101 від 03.11.2010, податкова накладна від 03.11.2010 за № 31114, рахунок № 51109 від 05.11.2010, накладна № 51107 від 05.11.2010, податкова накладна від 05.11.2010 № 51107, рахунок № 121109 від 12.11.2010, накладна № 121106 від 12.11.2010, податкова накладна від 12.11.2010 № 121105, рахунок № 191109 від 19.11.2010, накладна № 191109 від 19.11.2010, податкова накладна від 19.11.2010 № 191108, рахунок № 261104 від 26.11.2010, накладна № 261114 від 26.11.2010, податкова накладна від 26.11.2010 № 261114, рахунок від 01.12.2010, накладна № 11210 від 01.12.2010, податкова накладна від 01.12.2010 № 11212, рахунок № 31207 від 03.12.2010, акт здачі-прийомки виконаних робіт № 31202 від 03.12.2010, податкова накладна від 03.12.2010 № 31208, рахунок № 31208 від 03.12.2010, накладна № 31207 від 03.12.2010, податкова накладна від 03.12.2010 за № 31209, рахунок № 101210 від 10.12.2010, накладна № 1012208 від 10.12.2010, податкова накладна від 10.12.2010 № 101210, рахунок № 171208 від 17.12.2010, накладна № 171202 від 17.12.2010, податкова накладна від 17.12.2010 за № 171208, рахунок № 241206 від 24.12.2010, накладна № 241206 від 24.12.2010, податкова накладна від 24.12.2010 за № 241206, рахунок № 100121 від 10.01.2011, накладна № 100121 від 10.01.2011, податкова накладна від 10.02.2011 за № 100121, рахунок № 100145 від 12.01.2011, акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1-18 від 12.01.2011, податкова накладна від 12.01.2011 № 100145, рахунок від 14.01.2011 № 140119, накладна № 140119 від 14.01.2011, податкова накладна від 14.01.2011 № 140119, рахунок № 170117 від 17.01.2011, накладна № 170117 від 17.01.2011, податкова накладна від 17.01.2011 № 170117, накладна № 180121 від 18.01.2011, рахунок № 180121 від 18.01.2011, податкова накладна від 18.01.2011 № 180121.

За період жовтень 2010 року-січень 2011 року постачальником ТОВ «Євротурбина» було відвантажено запасних частин та виконано робіт ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на загальну суму 969 596,06 грн.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

4. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «Вертикаль поставка» (продавець) укладено договір поставки № 09-10 відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов угоди сторонами складені наступні документи: рахунок № 2121 від 02.12.2009, накладна № 2121 від 02.12.2009, податкова накладна від 02.12.2009 за № 2121, рахунок № 20011 від 20.01.2010, накладна № 20011 від 20.01.2010, податкова накладна № 20011 від 20.01.2010, рахунок № 5021 від 05.02.2010, накладна № 5021 від 05.02.2010, податкова накладна від 05.02.2010 № 5021, рахунок № 22022 від 22.02.2010, накладна № 22022 від 22.02.2010, податкова накладна від 22.02.2010 № 22022, рахунок № 16031 від 16.03.2010, накладна № 16031 від 16.03.2010, податкова накладна від 16.03.2010 № 16031.

За період грудень 2009 року-березень 2010 року постачальником ТОВ «Вертикаль поставка» було відвантажено запасних частин ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на загальну суму 30 293,16 грн.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

5. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «Імпульс плюс 2010» (продавець) укладено договір поставки № 102 від 01.02.2011 відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов угоди сторонами складені наступні документи: рахунок № 1010223 від 01.02.2011, накладна № 1010223 від 01.02.2011, податкова накладна від 01.02.2011 № 1010223, рахунок № 1020209 від 02.02.2011 на оплату вартості ремонтних робіт, акт № 1020209 від 02.02.2011 здачі-прийомки виконаних робіт, податкова накладна від 02.02.2011 № 1020209, рахунок № 1040205 від 04.02.2011 на оплату вартості придбаних запчастин, накладна № 1040205 від 04.02.2011 на придбання товарно-матеріальних цінностей (запчастин), податкова накладна від 04.02.2011 № 1040205, рахунок № 1110205 від 11.02.2011, накладна № 1110205 від 11.02.2011 на придбання ТМЦ (запчастин), податкова накладна від 11.02.2011 № 1110205, рахунок № 1180207 від 18.02.2011, накладна № 1180207 від 18.02.2011, податкова накладна від 18.02.2011 № 1180207, рахунок № 1230205 від 23.02.2011, накладна № 1230205 від 23.02.2011, податкова накладна від 23.02.2011 № 1230205, рахунок № 4 від 01.03.2011, накладна № 4 від 01.03.2011, податкова накладна від 01.03.2011 № 4, рахунок № 53 від 02.03.2011, накладна № 53 від 02.03.2011, податкова накладна від 02.03.2011 № 53, рахунок № 62 від 03.03.2011, акт № 62 від 03.03.2011 здачі-прийомки виконаних робіт, податкова накладна від 03.03.2011 № 62, рахунок № 73 від 04.03.2011, накладна № 73 від 04.03.2011, податкова накладна від 04.03.2011 № 73, рахунок № 122 від 11.03.2011, накладна № 122 від 11.03.2011, податкова накладна від 11.03.2011 за № 122, рахунок № 1040405 від 04.05.2011, акт № 125-1 від 04.04.2011 здачі-прийомки виконаних робіт, податкова накладна від 04.04.2011 за № 1040405, рахунок № 1040406 від 04.04.2011, накладна № 1040404 від 04.04.2011, податкова накладна від 04.04.2011 № 1040406, рахунок № 1050404 від 05.04.2011 року, накладна № 1050404 від 05.04.2011, податкова накладна від 05.04.2011 за № 1050404.

За період лютий-квітень 2011 року постачальником ТОВ «Імпульс плюс 2010» було відвантажено запасних частин та виконано робіт ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на загальну суму 552 023,00 грн.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

6. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» (продавець) укладено договір поставки № 03-11, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов угоди сторонами складені наступні документи: рахунок № 163 від 18.03.2011, накладна № 163 від 18.03.2011, податкова накладна № 163 від 18.03.2011, рахунок № 217 від 25.03.2011, накладна № 217 від 25.03.2011, податкова накладна № 217 від 25.03.2011, акт здачі-прийняття виконаних робіт № 0305132 від 03.05.2011, податкова накладна від 03.05.2011, накладна № 040523 від 04.05.2011, податкова накладна від 04.05.2011, рахунок № 050611 від 05.05.2011, податкова накладна № 050512 від 05.05.2011, рахунок № 050615 від 05.05.2011, накладна № 050513 від 05.05.2011, податкова накладна № 050513 від 05.05.2011.

За період березень-травень 2011 року постачальником ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» було відвантажено запасних частин та виконано робіт ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на загальну суму 314 899,55 грн.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

7. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «Агропромтех плюс» (продавець) укладено договір поставки б/н від 01.04.2010 відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов угоди сторонами складені наступні документи: рахунок № 19 від 01.04.2010, накладна № 17 від 01.04.2010, податкова накладна від 01.04.2010 № 17, рахунок № 52 від 05.04.2010, акт № 51 від 05.04.2010 здачі-прийомки виконаних робіт, податкова накладна від 05.04.2010 року № 52, рахунок від 16.04.2010, накладна № 166 від 16.04.2010, податкова накладна від 16.04.2010 № 165, накладна № 204 від 20.04.2010, податкова накладна від 20.04.2010 № 2013, рахунок № 215 від 21.04.2010, накладна № 212 від 21.04.2010, податкова накладна від 21.04.2010 № 215.

За квітень 2010 року постачальником ТОВ «Агропромтех плюс» було відвантажено запасних частин та виконано робіт ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на загальну суму 88 884,44 грн.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

8. Між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» (покупець) та ТОВ «Мелзернопродукт» (продавець) укладено договір поставки № 01/46 від 01.06.2010 відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, що визначаються в п. 4.1 у кількості та асортименті згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання умов угоди сторонами складені наступні документи: рахунок № 60104 від 01.06.2010, накладна № 60109 від 01.06.2010, податкова накладна від 01.06.2010 № 60104, рахунок № 61102 від 11.06.2010, накладна № 61102 від 11.06.2010, податкова накладна від 11.06.2010 № 61102, рахунок № 61803 від 18.06.2010, накладна № 61806 від 18.06.2010, податкова накладна від 18.06.2010 № 61806, рахунок № 62104 від 21.06.2010, накладна № 62103 від 21.06.2010, податкова накладна від 21.06.2010 № 62102, рахунок № 62503 від 25.06.2010, накладна № 62503 від 25.06.2010, податкова накладна № 62503 від 25.06.2010, рахунок № 63004 від 25.06.2010, акт здачі-прийомки виконаних робіт № 63005 від 25.06.2010, податкова накладна № 63001 від 25.06.2010, накладна № 70114 від 01.07.2010, податкова накладна від 01.07.2010 № 70109, накладна № 70204 від 02.07.2010, податкова накладна від 02.07.2010 № 70204, накладна № 70903 від 09.07.2010, податкова накладна від 09.07.2010 № 70902, накладна № 72303 від 23.07.2010, податкова накладна від 23.07.2010 № 72302, накладна № 71603 від 16.07.2010, податкова накладна від 16.07.2010 № 71602, акт № 80306 від 03.08.2010 здачі-прийомки виконаних робіт, податкова накладна від 03.08.2010 № 80309, накладна № 80211 від 02.08.2011, податкова накладна від 02.08.2010 № 80214, накладна № 80606 від 06.08.2010, податкова накладна від 06.08.2010 № 80606, накладна № 81306 від 13.08.2010, податкова накладна від 13.08.2010 № 81307, накладна № 82024 від 20.08.2010, податкова накладна від 20.08.2010 № 82030, накладна № 82025 від 20.08.2010, податкова накладна від 20.08.2010 № 82029.

За період червень-серпень 2010 року постачальником ТОВ «Мелзернопродукт» було відвантажено запасних частин та виконано робіт ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на загальну суму 883 052,25 грн.

Придбаний позивачем товар був повністю оплачений шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку товариства.

Товар від вищеперелічених контрагентів отримувався особисто директором ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» Істоміним А.В. на підставі довіреностей, що підтверджується долученими до справи належним чином засвідченими копіями реєстрів довіреностей ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» за спірний період.

Весь придбаний позивачем товар був належним чином оприбуткований, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 28.1 «Склад» та зберігався в орендованих приміщеннях (гараж № 1 площею 37,2 кв.м., гараж № 2 площею 78,4 кв.м., навіси площею 76 кв.м. за адресою м. Мелітополь, вул. Леніна, 53, які орендовані у ТОВ «Румбуд»).

В подальшому придбані запасні частини реалізовувались іншим суб'єктам господарювання, що також простежується рухом ТМЦ за субрахунком 28.1 та наданими і дослідженими в судовому засіданні документами на реалізацію. Враховуючи, що представник відповідача не заперечував проти достовірності факту реалізації позивачем ТМЦ своїм контрагентам, суд не долучав вказані докази до матеріалів справи.

Також, суд прийняв до уваги акти звірок між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» та підприємствами ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Донснабкомплект-2007», ТОВ «Євротурбина», ТОВ «Вертикаль поставка», ТОВ «Агропромтех плюс», ТОВ «ВКФ «Плутон трейд», ТОВ «Техноопторг-2010», ТОВ «Мелзернопродукт», за змістом яких контрагенти підтвердили факт продажу ТМЦ та надання послуг на користь позивача.

Із пояснень представників позивача судом встановлено, що весь придбаний товар товариство отримувало через служби доставки. На підтвердження суду надані листи ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на ім'я ПП «Нічний експрес», ТОВ «ІН-ТАЙМ», ТОВ «Євроекспрес пошта» за № 23/2012 від 23.07.2012 року, № 24/2012 від 23.07.2012 року, № 25/2012 від 23.07.2012 року відповідно, в яких вищевказані транспортні організації підтвердили факт відвантаження ТМЦ на користь позивача від вказаних у акті перевірки підприємств-контрагентів у періоди, зазначені в акті перевірки.

В той же час, суд за власною ініціативою зробив запити до вищеперелічених служб доставки за для достовірного з'ясування питання переміщення товару від контрагентів до позивача. На запити суду були отримані відповіді від ТОВ «ЄВРОЕКСПРЕС ПОШТА» б/ від 02.10.2012, від НСД «ІН-ТАЙМ» б/н від 03.10.2012 та від ПП «НІЧНИЙ ЕКСПРЕС» б/н від 03.10.2012.

У відповідях служби доставки вантажів зазначили, що у певний період часу здійснювали доставку вантажу із позначенням «запчастини» на ім'я ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» від наведених нижче суб'єктів господарювання (згідно переліку). Також у відповідях на запит було зазначено, що у базі даних інформація про номери ТТН перевізником не зберігається.

Судом за допомогою додатків до акту перевірки від 30.12.2011 № 3155/23/36549191, в яких зазначені дати поставок ТМЦ позивачу, встановлено відповідність інформації наданої службами доставки із первинними бухгалтерськими документами, які досліджувались податковим органом під час перевірки ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ».

Тобто, відповідями ПП «Нічний експрес», ТОВ «ІН-ТАЙМ», ТОВ «Євроекспрес пошта» підтверджено перевезення товару із позначкою «запчастини» від контрагентів до позивача.

Щодо доводів податкового органу відносно відсутності у позивача ТТН слід виходити з положень п.п. 11.1 розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 яким встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно- транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів.

Також, відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

При цьому слід говорити про те, що наявність чи відсутність ТТН не може бути єдиною та вирішальною підставою для сумніву в реальності вчинених правочинів. Тому суд перевіряє надані як позивачем так і відповідачем докази фактичного здійснення операцій у їх сукупності.

Таким чином, позивачем надано документи, якими оформлені господарські операції між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» та його контрагентами у повному обсязі.

Натомість, в акті перевірки від 30.12.2011 № 3155/23/36549191податковий орган робить висновок про те, що офіційні бухгалтерські, податкові документи ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» про отримання від контрагентів ТМЦ та послуг по виконанню робіт на загальну суму 3 137 777,00 грн. містять завідомо неправдиві відомості. Податковий орган вважає, що господарські відносини, які були здійснені від імені ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Донснабкомплект-2007», ТОВ «Євротурбіна», ТОВ «Вертикаль-поставка», ТОВ «АГРОПРОМТЕХ ПЛЮС», ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», ТОВ «Технооптторг-2010», ТОВ «Мелзернопродукт» з метою прикриття незаконної діяльності контрагентів, в т.ч. ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» по ухиленню від сплати податків слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та були направлені на незаконне заволодіння майном держави. З огляду на це податкова інспекція приходить до висновку, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.

При цьому такі висновки зроблені податковим органом на підставі актів перевірок контрагентів позивача, службових записок, пояснень тощо.

Так, представником відповідача надані суду належним чином не засвідчені копії пояснень гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та протоколи допитів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, в яких останні пояснюють свою непричетність до діяльності зареєстрованих на них суб'єктів господарювання. Однак суд вважає такі документи неналежними доказами по справі, оскільки вони не відповідають вимогам ст. ст. 69, 70 КАС України.

Також представником відповідача надані суду не засвідчені копії постанов про порушення кримінальних справ від 22.11.2011 та 12.01.2012 у відношенні ОСОБА_11 за фактом вчинення фіктивного підприємництва, тобто створення юридичних осіб ТОВ «Технооптторг-2010» та ТОВ «Укроптінженерінг» і ОСОБА_12 за фактом фіктивного підприємництва, а також у відношенні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, постанови про порушення кримінальної справи не можуть вважатися належними доказами вини вищевказаних осіб у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, доки їх не буде доведено в обвинувальному вироку суду.

Як з'ясовано судом із усних пояснень представника відповідача, по жодній із вказаних кримінальних справ вирок не винесено.

Отже, посилання податкового органу на постанови про порушення кримінальної справи у відношенні певних осіб є безпідставними, оскільки викладені в них обставини ще підлягають доказуванню.

Крім того, висновок податкового органу про неможливість постачання позивачу товару від ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Донснабкомплект-2007», ТОВ «Євротурбіна», ТОВ «Вертикаль-поставка», ТОВ «АГРОПРОМТЕХ ПЛЮС», ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», ТОВ «Технооптторг-2010», ТОВ «Мелзернопродукт» у зв'язку із відсутністю у останніх технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів суд вважає передчасним, оскільки ґрунтується лише на даних податкової звітності контрагентів (запити до компетентних органів та відповіді на них суду не надані), а також не враховує можливості здійснення контрагентом господарських операцій без використання власних активів.

Також, складені податковими органами акти про неможливість проведення перевірки, чи наявність інформації про відсутність підприємства-контрагента за місцем реєстрації на теперішній час, жодним чином не доводить того, що на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та його контрагентами, такі дії не могли вчинятися останніми.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності як самих контрагентів так і третіх осіб по ланцюгу постачання, які безпосередньо до позивача жодного відношення не мають, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

В свою чергу Податковий кодекс України, не ставить право платника податку на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Таким чином, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми середниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11).

Щодо документів, якими оформлені господарські операції між позивачем та його контрагентами суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалося вище, всі придбані ТМЦ та послуги були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» на підставі накладних та актів виконаних робіт, оплачені, та в подальшому реалізовані, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Під час розгляду справи по суті представником відповідача також надано суду висновок експерта від 16.08.2012 Д/№261 з проведеної судової почеркознавчої експертизи в рамках кримінальної справи № 4591211пр порушеної за обвинуваченням директора ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» у вчинені злочинів передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

З висновку вбачається, що експерт дослідивши первинну бухгалтерську документацію вилучену у ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» по взаємовідносинам з ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Донснабкомплект-2007», ТОВ «Євротурбіна», ТОВ «Вертикаль-поставка», ТОВ «АГРОПРОМТЕХ ПЛЮС», ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», ТОВ «Технооптторг-2010», ТОВ «Мелзернопродукт» прийшов до висновку про те, що підписи посадових осіб постачальників виконані не ними, а не відомими особами. Так зокрема зазначено, що підписи виконані не ОСОБА_6, не ОСОБА_9, не ОСОБА_8, не ОСОБА_5, не ОСОБА_7

Суд даючи оцінку таким доводам податкового органу із посиланням на висновок експерта виходить з такого.

Згідно ч. 8 ст. 9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (чинного на час виписки спірних податкових накладних), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Аналогічне положення містилось у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969.

Отже, законодавець імперативно не визначав, що підписувати податкову накладну має саме керівник підприємства, а диспозитивно говорить про особу, уповноважену платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).

Таким чином, суд даючи оцінку вказаному висновку виходить з того, що по-перше, на час проведення перевірки вказаного висновку ще не було і, відповідно, перевіряючи не ґрунтували свої доводи на ньому; по-друге, висновок експерта про те, що бухгалтерські документи від імені контрагентів позивача підписані не тими особами, які в них зазначені не спростовує твердженням про те, що такі підписи виконані іншими уповноваженими на те посадовими особами.

З огляду на це, на позивача не може перекладатись відповідальність за те, що первинні бухгалтерські документи з боку його контрагента підписані не тією особою, що в них зазначена, оскільки це суперечить ч. 8 ст. 9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також виходячи з того, що позивач позбавлений можливості контролювати достовірність підписів з боку свого контрагента.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також, в акті перевірки (арк. 49) податковий орган на підставі п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п.2 ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦК України приходить до висновку про те, що правочини між ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» з підприємствами-постачальниками не мали мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте, аналізуючи вищевикладені норми ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Зі змісту Акту вбачається, що відповідачем зроблений висновок про порушення контрагентом вимог ст. 203, ст. 215, ст. 228 ЦК України. Проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Відповідачем по справі не надано жодних доказів, які свідчили б про визнання укладених угод недійсними в судовому порядку.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб платника податків, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними тощо.

Слід зазначити, що у судовому засіданні представники сторін повідомили, що порушена відносно керівника ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» кримінальна справа за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України передана до суду.

Задля з'ясування достовірності наданої інформації та вирішення питання щодо необхідності зупинення провадження у справі на підставі ч.1 ст. 156 КАС України судом було надіслано запит до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Однак, на час розгляду справи по суті така відповідь до суду не надходила.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи, а тому правомірність формування витрат позивача підтверджена належними та допустимими доказами (накладними, актами виконаних робіт, платіжними документами тощо).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, як Законом України «Про податок на додану вартість», так і Податковим кодексом встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Крім того слід зазначити, що згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (так само як і Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Пунктом 2 Порядку визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Судом встановлено і це не заперечується представником відповідача, що всі контрагенти позивача на час виписки податкових накладних мали статус платника податків.

Отже, підстави говорити про те, що податкові накладні є недійсними, оскільки складені з порушенням Закону, у суду відсутні. Не надані такі докази і податковим органом.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (робіт) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Податкового кодексу акт перевірки не містить, ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Таким чином, обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, ст. 201 ПК України щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит, яке не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 30.12.2011 № 3155/23/36549191, про порушення ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.2 ст. 138 ПК України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 є помилковим та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкові повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 25.01.2012 № 0000072301 та № 0000082301 слід визнати протиправними та скасувати.

При цьому суд наголошує, що при розгляді справи здійснювалась оцінка обставин, викладених податковим органом в акті перевірки від 30.12.2011 № 3155/23/36549191 та в додаткових поясненнях на підставі доказів, які були надані сторонами і отримані судом за власною ініціативою на час розгляду справи по суті. Тобто, приймаючи рішення у даній справі суд виходив з відсутності обвинувальних вироків щодо посадових осіб позивача та відповідно доведеного умислу на порушення ними публічного порядку, ухилення від сплати податків тощо.

У випадку встановлення в порядку кримінального судочинства вини посадових осіб ТОВ «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» у вчиненні злочинів, що наразі їм інкримінуються, вказане рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 25.01.2012 № 0000072301 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» за платежем податок на прибуток в сумі 799 187,25 грн., в т.ч. 682 491,00 грн. за основним платежем та 116 696,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 № 0000082301 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» з податку на додану вартість в сумі 640 593,50 грн., в т.ч. 547 236,00 грн. за основним платежем та 93 357,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ХОЛДИНГ» 2 146,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Л.Я. Максименко