Ухвала суду № 27473657, 01.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р. Справа № 126485/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І., Савицької Н.В.,

за участю секретаря Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Снятинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. у справі № 2а-1120/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Варто» до Державної податкової інспекції у Снятинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Снятинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000072300 від 17.01.2012 року, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 37 500 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9735 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач, Державна податкова інспекція у Снятинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вказує на те, що в акті перевірки № 1199/23-2/35592665 від 20.05.2011р. по питанню правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року встановлено, що від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано службову записку № 3067/ДПІ/26-10/3 від 12.05.2011 року, в якій зазначено, що у ході проведення заходів співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено, що стосовно ТОВ «Асторг Плюс» (код за 35592665) співробітниками РУГУ МВС України у Оболонському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 358 КК України, а саме, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

У зв'язку з тим, що посадові особи відсутні за адресою реєстрації, первинні документи до перевірки не надані, тим самим ТОВ «Асторг Плюс» порушено п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р.

Крім того, ТОВ «Асторг Плюс» порушено ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Асторг Плюс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, на думку апелянта, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні дали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу та просив в її задоволенні відмовити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 08.05.2009 року між ТзОВ ВКФ «Варто» та ТОВ «Асторг Плюс» укладено договір поставки за № АС-53, згідно з яким Постачальник (ТОВ «Асторг Плюс») зобов'язується відповідно до умов Договору поставити Покупцеві (ТзОВ ВКФ «Варто») м'ясну продукцію - курку бройлера патрану першої категорії охолоджену, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору (а.с. 13-15).

У період з 26.12.2011 року по 28.12.2011 року працівниками ДПІ в Снятинському районі проводилась невиїзна документальна перевірка ТзОВ ВКФ «Варто» щодо підтвердження господарських відносин отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Асторг Плюс» за період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року, про що складено акт перевірки за № 4253/23-30895651 від 28.12.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ ВКФ «Варто» пп.З.1.1 п.3.1 ст. З, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в завищенні за травень 2009 року заявленого від'ємного значення ПДВ в сумі 15 755 грн. та занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за травень 2009 року на загальну суму 21 745 грн.

На підставі висновків відображених в акті перевірки за № 4253/23-30895651 від 28.12.2011 року та розгляду заперечення на нього ДПІ в Снятинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000072300 від 17.01.2012 року, яким ТзОВ ВКФ «Варто» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 46 875 грн., в тому числі за основним платежем - 37 500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9375 грн.

Висновки податкового органу про допущені порушення позивачем базуються на висновках ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відображених в акті позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Асторг Плюс» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року (а.с. 72-78).

Відповідно до вказаного акту, при проведенні перевірки встановлено, що від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано службову записку, в якій зазначено , що у ході проведення заходів співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено, що стосовно ТОВ «Асторг Плюс» співробітниками РУГУ МВС України у Оболонському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).

Перевіркою зроблено висновок про те, що у зв'язку з тим що посадові особи відсутні за адресою реєстрації, первинні документи до перевірки не надані, тим самими ТОВ «Асторг Плюс» порушено п.п.7.3Л п.7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ТОВ «Асторг Плюс» порушено ст.93 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», за юридичною адресою ТОВ «Асторг Плюс» немає можливості встановити, тому факт виписки податкових накладних від ТОВ «Асторг Плюс» ТзОВ ВКФ «Варто» за травень 2009 року не можливо.

В зв'язку з чим ДПІ в Шевченківському районі м. Києва з посиланням на вимоги п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.1, п.2.2, п.2.6, п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, зроблено висновок про те, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Як наслідок з посиланням на положення ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, податковим органом зроблено висновок про те, що укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямоване на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

На думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, вищенаведене свідчить про відсутність у ТОВ «Асторг Плюс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер, а отже, задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Асторг Плюс» сформовані неправомірно та підлягають зменшенню до 0 з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року в т.ч. за травень 2009 року по взаємовідносинах з ТзОВ ВКФ «Варто» за травень місяць 2009 року в сумі 37500 грн.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначена позиція відповідача суперечить законодавчим нормам України з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а тому, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім цього, відповідачем не було надано доказів, що вказані правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Факт реальності проведення операцій Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Варто» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами та документами, що підтверджують якість та кількість товару поставленого позивачу, а саме: видатковою накладною № АС-0000518 від 08.05.2009р., видатковою накладною № АС-0000519 від 08.05.2009р., ветеринарною довідкою Б № 4639334 від 08.05.2009р., ветеринарним свідоцтвом АК-І-33 № 554449 від 08.05.2009р., податковою накладною № 519 від 08.05.2009р., та податковою накладною № 520 від 08.05.2009р. (а.с. 16-21). Оплата за товар проведена Покупцем 08.05.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням за № 422 від 08.05.2009 року (а.с.22).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем - ТзОВ ВКФ «Варто» з ТОВ «Асторг Плюс», що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що, доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків апелянтом не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Снятинському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. у справі № 2а-1120/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2012р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Довга О.І.

Савицька Н.В.