Постанова № 27473293, 30.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 р.Справа № 2а-8833/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-Алєксєєва В.О.

при секретарі -Гарник А.С.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Компанія" -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Компанія" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (у теперішній час - Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Рубін Компанія" звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, у теперішній час - Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 вересня 2011 року:

- №0014250700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 20 626 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 5 156,5 грн.;

- №0014260700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 28 384 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 7 096 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржені повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем зі своїми постачальниками, зроблених за результатами документальної позапланової виїзної перевірки. На думку позивача, ці висновки суперечать чинному законодавству.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0014250700 від 08 вересня 2011 року та №0014260700 від 08 вересня 2011 року в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 11 по 17 серпня 2011 року ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рубін Компанія" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2010 року. За результатами перевірки ДПІ складено акт №1083/07-000/36486839 від 25 серпня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2; пп.7.4.4 п.7.4; пп.7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року на 20 626 грн. та суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 21 868 грн., а також занижено суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2010 року на 17 409 грн.

Вказаний висновок ґрунтується на результатах перевірок контрагентів позивача ТОВ "Адекс-Пром" та ТОВ "Компанія Аякс". Так, ТОВ "Адекс-Пром" знято з обліку 01 липня 2011 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване з 24 березня 2011 року; основним постачальником ТОВ "Адекс-Пром" по ланцюгу постачання у листопаді та грудні 2010 року було ПП "Агропрайд", яке має стан "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Крім того, ПП "Агропрайд" не має основних засобів для здійснення господарської діяльності, не має найманих працівників, тому операції з поставки товарів в адресу ТОВ "Адекс-Пром" можуть мати ознаки "безтоварних".

Відносно ТОВ "Компанія Аякс" відповідач у акті посилається на акт Кременчуцької ОДПІ від 01 квітня 2011 року, яким зроблено висновок про нікчемність вчинених в період з вересня по грудень 2010 року ТОВ "Компанія Аякс" та її контрагентами правочинів, що свідчить про недійсність формування ТОВ "Компанія Аякс" податкового кредиту за операціями з такими контрагентами. Крім того, у акті перевірки міститься посилання на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та ПП ОСОБА_2 і ТОВ "Компанія Аякс".

На підставі акта перевірки ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва були прийняті податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2011 року:

- №0014250700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 20 626 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 5 156,5 грн.;

- №0014260700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 28 384 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 7 096 грн.

В акті перевірки, відповідачем зафіксовано, що господарські відносини позивача з ТОВ "Адекс-Пром", ТОВ "Компанія Аякс" та ПП ОСОБА_2, які мали місце у листопаді та грудні 2010 року, підтверджені належним чином складеними видатковими та податковими накладними, рахунками на оплату товару, платіжними дорученнями на його оплату, товарно-транспортними накладними на перевезення позивачу товару від ТОВ "Адекс-Пром" автоперевізником ПП ОСОБА_2, який має відповідну ліцензію.

Позивачем також надані докази подальшого перепродажу придбаного у ТОВ "Адекс-Пром" та ТОВ "Компанія Аякс" бітуму фірмам ПП "Ельсінор", ПП "Маркет", ПП "Транс-Експрес", ТОВ "Компанія Аякс".

Відповідачем у акті перевірки підтверджено наявність у позивача податкових накладних на придбання бітуму, на підставі яких ним сформований податковий кредит у листопаді та грудні 2010 року, а саме: видані ТОВ "Адекс-Пром" податкові накладні №1665 від 15 листопада 2010 року, №2067 від 28 грудня 2010 року, видана ТОВ "Компанія Аякс" податкова накладні №150 від 07 грудня 2010 року; видані ПП ОСОБА_2 податкові накладні №№55,56 від 02 листопада 2010 року, №57 від 05 листопада 2010 року, №58 від 24 листопада 2010 року, №61 від 09 грудня 2010 року, №62 від 17 грудня 2010 року, №63 від 20 грудня 2010 року, №64 від 24 грудня 2010 року.

На момент видачі ТОВ "Адекс-Пром", ТОВ "Компанія Аякс" та ПП ОСОБА_2 податкових накладних, вказані фірми перебували на обліку як платники ПДВ.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач формував податковий кредит належним чином, а посилання відповідача на можливу безтоварність операцій з поставки позивачу товарів, через відсутність основних засобів та найманих працівників у контрагентів останнього, не може бути прийнято до уваги, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає відповідальності платників податків за дії інших платників.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Платник податків не позбавляється права на податковий кредит, якщо він дійсно оплатив контрагенту-постачальнику отриманий товар, однак останній не виконав своїх податкових зобов'язань щодо перерахування до бюджету ПДВ, сплаченого покупцем в складі ціни товару.

Разом з тим, не можна стверджувати, що платник податків звільняється від відповідальності (зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит) у випадку встановлення факту безтоварності проведених ним господарських операцій, як помилково вважав суд першої інстанції.

Так, зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність, але який регулював питання формування податкового кредиту у грудні 2010 року) слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається, в першу чергу, фактом придбання товарів з метою використання у власній господарській діяльності платника податку.

На думку суду першої інстанції, цей факт підтверджується наданими позивачем видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату товару і платіжними дорученнями.

Однак, судом не перевірено відповідні фізичні, технічні та технологічні можливості постачальників позивача до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій з постачання бітуму, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у ТОВ "Адекс-Пром" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для постачання позивачу бітуму.

У ПП ОСОБА_2, який одночасно є директором позивача, є транспортні засоби, однак, у даному випадку, не вбачається ділової мети в операціях придбання позивачем бітуму у ПП ОСОБА_2, замість безпосереднього придбання бітуму у його постачальника (який продав бітум ПП ОСОБА_2), тобто мінуючи ПП ОСОБА_2

Наведене вказує на відсутність фактичного здійснення господарської операції з придбання бітуму у ПП ОСОБА_2

Згідно з договором №02/07 віл 30 липня 2009 року, ТОВ "Компанія Аякс" забезпечує відвантаження товару власними силами.

Судова колегія акцентує увагу, що огляд копії цього договору (а.с.71) дає підстави вважати, що дата, яка обмежує термін дії договору, є виправленою.

Крім того, позивачем не надано жодної товарно-транспортної накладної, яка б підтвердила рух бітуму з м. Кременчук від фірми ТОВ "Компанія Аякс" до позивача (у тому числі з використанням транспорту ПП ОСОБА_2).

Факт продажу позивачем бітуму своїм контрагентам-покупцям не є незаперечним доказом придбання ним бітуму у ТОВ "Адекс-Пром", ПП ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія Аякс".

Таким чином, висновки суду першої інстанції про товарність господарських операцій позивача та про правомірне формування ним податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Адекс-Пром", ПП ОСОБА_2, ТОВ "Компанія Аякс" є помилковими.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Рубін Компанія" і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ "Рубін Компанія" в задоволенні позовних вимог до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.п. 3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Рубін Компанія" у задоволенні адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби від 08 вересня 2011 року:

- №0014250700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 20 626 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 5 156,5 грн.;

- №0014260700 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 28 384 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 7 096 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 листопада 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: