Постанова № 27472818, 06.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мєзєнцев Є.І.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року справа №2а/0570/9795/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участі представника позивача Кононенко О.А.,

представників відповідача Телятнікової І.Г. та Якушевої Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9795/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве-Трейд» за період з 01.05.10 по 31.05.10, ПП «Фріланс», ПП «Інвест Пром», ПП «Єлва» за період з 01.12.10 по 30.09.11, ПП «Мідас Плюс» за період з 01.10.11 по 31.10.11, за результатами якої складено акт перевірки №1310/22/36887054 від 03.07.2012 року; зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме утриматись від використання акту перевірки №1310/22/36887054 від 03.07.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве-Трейд» за період з 01.05.10 по 31.05.10, ПП «Фріланс», ПП «Інвест Пром», ПП «Єлва» за період з 01.12.10 по 30.09.11, ПП «Мідас Плюс» за період з 01.10.11 по 31.10.11; зобов'язання відповідача вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік», оформленої актом №1310/22/36887054 від 03.07.2012 року і поновити в ній дані, що містяться в наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» податкових звітах з податку на додану вартість. В обґрунтування позову зазначив, що акт перевірки не містить посилань на направлення обов'язкових запитів органу податкової служби, їх отримання платником податків та надані відповіді, а також вказує на те, що відповідач перевищив свої повноваження надавши правову оцінку укладеним позивачем господарським договорам. Також позивач вказав, що податкові накладні, видані контрагентами, на підставі яких ним було включено суми до податкового кредиту, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, що свідчить про відсуодаткового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік», оформленої актом №1310/22/36887054 від 03.07.2012 року і поновити в ній дані, що містяться в наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» податкових звітах з податку на додану вартість. В обґрунтування позову зазначив, що акт перевірки не містить посилань на направлення обов'язкових запитів органу податкової служби, їх отримання платником податків та надані відповіді, а тако

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав всі законні підстави для проведення вказаної перевірки позивача і остання проведена у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - частковому скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 18.06.2012 року по 22.06.2012 року Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве-Трейд» за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року; ПП «Фріланс», ПП «Інвест Пром», ПП «Єлва» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року; ПП «Мидас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої складено акт від 03.07.2012 року №1310/22/36887054 (а.с.а.с.15-60).

За висновками проведеної перевірки, відповідачем були встановлені:

- порушення позивачем підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 120'306'335,46 грн. та завищено суму податкового кредиту на 119'958'786,80 грн.;

- відсутність об'єкту оподаткування при придбанні та продажу позивачем товарів (послуг) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, які підпадають під визначення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 27, статей 22, 185 Податкового кодексу України;

- порушення позивачем частини 1, 5 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з постачальниками та покупцями.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в акті перевірки від 03.07.2012 № 1310/22/36887054 щодо нікчемності укладених ним правочинів за період, який перевірявся. Позивач ці висновки вважає передчасними і немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки зроблені без дослідження самих господарських угод, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків акту перевірки.

Колегія суддів зазначає, що згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права, тим більше, що сам наказ відповідача про проведення перевірки позивачем не оспорювався.

При цьому колегія суддів зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 статті 157 КАС України, оскільки за приписами статті 17 КАС України спори щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Колегія суддів зазначає, що у випадку закриття провадження у справі, ці вимоги законодавства виконати не вбачається можливим з огляду на те, що такі вимоги як визнання протиправними дій податкового органу при проведенні перевірки платника податків не можуть бути оскаржені останнім в жодному з видів судочинства, окрім як в адміністративному.

З огляду ж на положення частини 2 статті 4 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також на принцип диспозитивності, закріплений в статті 11 КАС України, колегія суддів вважає, що позивач у справі адміністративного провадження вільний у виборі способів захисту свого порушеного права і суд не вправі за позивача вирішувати, з якими позовними вимогами йому слід звертатись до суб'єкту владних повноважень, у зв'язку з чим у разі з обранням особою при зверненні до суду способу захисту, який на переконання суду не відповідає об'єкту порушеного права, суд за результатами розгляду такої справи повинен відмовити позивачу у задоволенні таких позовних вимог, а не закривати провадження у справі, позбавляючи по суті таким чином особу самого права на звернення до суду

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо відмови в задоволенні позову по визнанню протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення зазначеної перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.

З цих же підстав судом першої інстанції правильно відмовлено в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача утриматись від використання в подальшому вказаного акту перевірки, оскільки такі вимоги у разі їх задоволення по суті є втручанням в діяльність суб'єкта владних повноважень. Використання ж податковим органом акту перевірки платника податків в межах, дозволених податковим законодавством, є виключною компетенцією податкового органу і не може бути заборонено судом. У випадку ж незаконного використання такого акту перевірки платник податків наділений правом оскаржити такі дії позивача чи рішення, прийняті за результатами акту перевірки.

В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік», оформленої актом №1310/22/36887054 від 03.07.2012 року і поновити в ній дані, що містяться в наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» податкових звітах з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п. 1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобовязань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідачем на підставі висновків акту перевірки про завищення позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 120'306'335,46 грн. та завищення суми податкового кредиту на 119'958'786,80 грн здійснені відповідні зміни в АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» в частині зняття показників податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за наслідками перевірки.

Відповідно до п. 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було анулювано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.05.2010 по 31.10.2011 року, тобто дії відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість є протиправними і саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

У зв'язку з вказаним колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача поновити в АС "Результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості щодо задекларованих позивачем податкових зобовязань з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ, підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що вказана автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки за

положеннями статті 74 ПК України та Наказу ДПА № 266 ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текст виготовлено 12 листопада 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9795/2012 в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов'язання Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік», оформленої актом перевірки від 03.07.2012 року № 1310/22/36887054, і поновити попередні дані скасувати і в цій частині позов задовольнити.

Зобов'язати Єнакіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік», оформленої актом перевірки від 03.07.2012 року № 1310/22/36887054, і поновити в ній дані щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту, які містяться в поданих товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» податкових деклараціях з податку на додану вартість

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Стоік» сплачений при подачі позову та апеляційної скарги судовий збір в розмірі 48 гривень 29 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова