Ухвала суду № 27471785, 27.08.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду

Донецької області в складі:

головуючого судді Меленчука В.С.

суддів: Куракової В.В., Шаліної Т.О.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні 27 серпня 2012 року в залі суду в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2012 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Вуглегірськ Донецької області, громадянин України, не працюючий, навчається на 2 курсі Маріупольського професійного аграрного ліцею, раніше не судимий: проживаючий АДРЕСА_2

засуджений за частиною 2 статті 121 КК України до 9 років позбавлення волі

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, не працюючого, навчається на 2 курсі Маріупольського професійного аграрного ліцею, раніше не судимий, проживає: АДРЕСА_1

засуджений за частиною 2 статті 121 КК України до 9 років позбавлення волі

Вказаним вироком суду засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними в тому, що вони, 17 грудня 2011 року приблизно о 1 годині 35 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля торгового кіоску, розташованого по вулиці Московській,60 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово, стали сваритися з раніше їм незнайомим ОСОБА_6, внаслідок чого у них виник намір на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Справа № 11-0591-508м/2012 Головуючий у суді 1 інстанції Мельник І. Г.

Категорія 121 ч. 2 КК України Доповідач Меленчук В.С.

2.

Засуджений ОСОБА_3, безпосередньо виконуючи спільний злочинний намір, завдав ліктьовим суглобом своєї руки удар по голові потерпілого ОСОБА_6, після чого засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно, діючи в групі осіб, нанесли кулаками, не менше 5 ударів по голові потерпілого, від чого останній втратив рівновагу і впав на спину.

Після цього, засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обступили потерпілого, що лежав на спині, і умисно нанесли по голові, тулубу та іншим частинам тіла множинні удари озутими ногами. Разом із тим, засуджений ОСОБА_3 підібрав на місці події дерев'яну палку і умисно завдав нею одного удару по потерпілому, який захищаючись, прикрив своє тіло руками, внаслідок чого вказаний удар припав по руках ОСОБА_6, а палка зламалася.

Засуджені ОСОБА_4 і ОСОБА_3 били потерпілого протягом приблизно трьох хвилин, внаслідок чого нанесли по голові, тулубу і іншим частинам тіла потерпілого в цілому не менше 22 ударів руками, ногами і згаданою дерев'яною палкою.

В результаті злочинних дій засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діяли в групі осіб, потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, великих, зливного характеру синці волосистої частини голови з обох боків з переходом на область шиї ліворуч, синця скроневої області ліворуч, синця в області обох ушних раковин, по одній забитій рані на верхньому віці правого ока, в області верхнього краю лівої очної ямки, спинки носу, перелому кісток носу, носової перегородки, ґратчастої кістки, великої гематоми з відшаруванням шкіри лівої половини обличчя, масивного крововиливу в сполучні оболонки лівого ока, синців на віках правого ока, масивного крововиливу у м'які тканини покрову голови, крововиливу під тверду мозкову оболонку зліва (клінічно), масивного крововиливу в область обох півкуль головного мозку та обох часток мозочку з наявністю геморрагічних ушибів, крововиливу в речовину головного мозку, крововиливу в порожнину бокових шлуночків мозку, по одному синцю в області тіла грудини, а також по бокових поверхонь грудної клітини, перелому з 3-го по 7-е ребро зліва по середньо-ключичний лінії, двох синців правого плеча, синця в області правого ліктьового суглобу, синця лівого передпліччя з переходом на область променезап'ясткового суглобу, двох зливного характеру синців на тілі лівої кінцівки, ушибу по передній поверхні лівої гомілки в середній третині, які у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у момент їх заподіяння, від яких потерпілий ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер.

Смерть потерпілого ОСОБА_6 настала в результаті масивної закритої черепно-мозкової травми, множинних забитих ран обличчя, масивних синців волосистої частини голови і обличчя, крововиливів у м'які покриви голови, крововиливу під тверду і м'які мозкові оболонки з наявністю геморрагічних ушибів в обох півкулях головного мозку, крововиливами у речовину головного мозку з проривом у бокові шлуночки з подальшим розвитком набряку головного мозку і двосторонньою гипостатичної пневмонії.

Не погоджуючись з судовим рішенням, захисник ОСОБА_1, діючий в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали апеляції, в яких ставлять питання про зміну вироку суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_4 вважають вирок суду першої інстанції суворим та необґрунтованим. Посилаються на те, що вина визнана в повному обсязі з щирим каяття у вчиненому, В ході досудового слідства було сприяння у встановленні істини по справі, з наданням правдивих і послідовних свідчень, як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні. Неодноразово вибачався перед потерпілою. Потерпіла сторона не має до засуджених матеріальних та моральних претензій. Засуджений ОСОБА_4 навчається на 2 курсі Маріупольського професійного аграрного ліцею, раніше не судимий, має постійне місце проживання, має хронічне захворювання. Також суд першої інстанції не взяв до уваги і те, що прокурор який

3.

підтримував обвинувачення, пропонував призначити покарання за частиною 2 статті 121 КК України у виді 8 років позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_4 просять вирок суду першої інстанції змінити у частині призначеного покарання, призначивши покарання за частиною 2 статті 121 КК України у виді 7 років позбавлення волі.

Не згодний з призначеним покаранням і засуджений ОСОБА_3, який вважає, що при постановленні вироку, суд першої інстанції не узяв до уваги його особу, не були розглянуті пом'якшуючі покарання обставини. Просить застосувати до нього призначеного покарання положення статті 69 КК України. Засуджений зазначає, що він щиро покаявся, сприяв встановленні істини у справі, злочин скоїв внаслідок важких сімейних обставин, під впливом сильного душевного хвилювання. Вважає, що суд першої інстанції порушив статтю 23 КПК України, оскільки не виявив причини і умови, що сприяли скоєнню злочину.

Засуджений ОСОБА_3 в апеляції також стверджує, що надавав правдиві і послідовні свідчення як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні, вибачався перед потерпілою, злочин скоїв в юному віці, навчається на 2 курсі Маріупольського професійного аграрного ліцею, має постійне місце проживання, ріс і виховувався в багатодітній сім'ї. Вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину, тому просить вирок суду першої інстанції змінити і з урахуванням положень статті 69 КК України знизити покарання до 6 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, пояснення і останні слова засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3, думку їх захисників, які підтримали доводи апеляцій з проханням їх задовольнити, заперечення потерпілої ОСОБА_5 проти апеляцій і згоду про законність вироку суду першої інстанції, міркування прокурора про безпідставність апеляцій і законність вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінальної справи і, обговоривши доводи апеляцій в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.

За змістом поданих апеляцій на вирок суду першої інстанції, засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_1 не оспорюють фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій засуджених за частиною 2 статті 121 КК України і доведеність їх вини, тому відповідно до положень частини 1 статті 365 КПК України ці питання колегію суддів не розглядаються і не вирішуються.

Що стосується призначеного засудженим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кримінального покарання колегія суддів дійшла такого висновку.

Призначаючи засудженим міру кримінального покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про їх особи, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, суд першої інстанції врахував, що засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочин вчинили у юному віці, за місцем проживання та навчання характеризуються посередньо, раніше не засуджувалися.

При цьому, засуджені вину свою у вчиненому злочині у повній мірі не визнали, що свідчить про відсутність щирого каяття з їх боку.

Призначаючи засудженим кримінальне покарання, суд першої інстанції врахував як обтяжуючу обставину вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а також обставини справи та наслідки, які настали внаслідок протиправних їх дій, а саме смерть людини, вважаючи за необхідне призначити покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства без застосування положень статті 69 КК України.

4.

На думку колегії суддів, такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи і обставин, вчиненого злочину, засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили тяжкий злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння побили людину, проявивши, при цьому, зухвалість і жорстокість відносно літньої людини, яка у повній мірі не в змозі була захиститися від їх злочинних дій, нанесли не менш як 22 удари руками, ногами і палкою по тілу потерпілого, в результаті чого настала смерть останнього.

Засуджені свою вину у вчиненому злочину визнали частково, що свідчить про відсутність щирого каяття.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі та відсутність підстав для застосування положень статті 69 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав як для задоволення апеляцій, так і зміни вироку суду першої інстанції.

Будь-яких даних, які свідчили б про необ'єктивність, упередженість суду, порушення ним норм кримінально-процесуального закону, у тому числі і тих, про які йдеться мова в апеляції, не встановлено. Не встановлено і інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали чи могли перешкодити суду постановити законний і обґрунтований вирок.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 6 червня 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без зміни.

С У Д Д І :

В.В. Куракова В.С. Меленчук Т.О. Шаліна