Ухвала суду № 27471298, 02.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"02" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/1154/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" травня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар"єр" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про стягнення податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар'єр» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152340 від 27.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції з ТОВ «Ремшляхбуд» є товарними та такими, що фактично виконувались, в підтвердження названих обставин позивач надав: первинні документи та податкові накладні по спірним господарським операціям, на підставі яких позивач здійснив формування сум податкового кредиту; облікові документи про придбання рейко-шпальної продукції; товаросупровідні документи на її перевезення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000152340 від 27.02.2012 року.

В апеляційній скарзі Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за листопад 2011 року, про що складено акт № 54/23/14338719 від 27.02.2012 року (далі по тексту - акт перевірки).

Так, акт перевірки, містить висновок осіб, що проводили перевірку про нікчемність та безтоварність господарських операцій з придбання позивачем товарів підрядних робіт по ремонту залізничної колії у ТОВ «Ремшляхбуд», оскільки у названого контрагента відсутні необхідні активи, трудові ресурси, виробничі потужності для провадження такої господарської діяльності, в результаті чого, позивачем порушено пункти п. 3 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України, а зокрема завищено від'ємне значення податку на додану вартість за лютий 2012року на суму 50 тис. грн.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення - рішення № 0000152340 від 27.02.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2012 року на суму 50 тис. грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність зазначеного податкового повідомлення - рішення виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ, що припадає на вартість підрядних робіт з ремонту залізничної колії придбаних у ТОВ «Ремшляхбуд» в розмірі 50 тис. грн.

Підставою для такого віднесення є договір підряду від 07.04.2010 року та договір купівлі-продажу укладений 04 травня 201 року між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд». Предметом названого договору є виконання ТОВ «Ремшляхбуд» робіт по ремонту залізничної колії 950 м. , акт прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2011року, податкова накладна №22 від 30.11.2011року.

На підтвердження обставин щодо правомірності формування позивачем сум податкового кредиту по операціям з обумовленими контрагентами позивачем надано: копії технічного паспорту під'їзної колії, інвентарна картка обліку залізничних колій позивачем; акт виявлених несправностей залізничної колії від 02.07.2010року; наказ позивача №71 від 20.05.2011року про ремонт залізничної колії ТОВ «Ремшляхбуд»; ліцензія на виконання будівельних робіт ТОВ «Ремшляхбуд»; локальний кошторис та узгоджений позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» розмір договірної ціни на виконання поточного ремонту колії, відомість ресурсів до локального кошторису, дефектний акт виконаних ТОВ «Ремшляхбуд» робіт по поточному ремонту залізничної колії, накладні на придбання позивачем рейко-шпальної решітки у ПП «Ремо»; квитанції про доставку залізничним транспортом та приймання рейко-шпальної решітки позивачем від вантажовідправника - ТОВ «Ремшляхбуд».

Відповідно до п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для формування віднесення валових витрат платника понесених затрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна.

Первинні документи та податкові накладні, надані позивачем, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані, як суб'єкти господарювання та платники податків (в тому рахунку і податку на додану вартість). Названі документи повністю розкривають зміст господарської операції.

Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, містить припущення щодо відсутності наміру у ТОВ «Ремшляхбуд» на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Посилання представника щодо відсутності у ТОВ «Ремшляхбуд» власних технічних, трудових ресурсів не спростовують обставин щодо фактичного виконання підрядних робіт за переліком та в обсягах відображених у акті виконаних робіт за листопад 2011року та податковій накладній на підставі, яких позивач сформував податковий кредит по спірній господарській операції.

Щодо доводів апелянта про нікчемність договору між позивачем і ТОВ «Ремшляхбуд» колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочинну не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочинну відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідачем не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, не надано доказів того, що договір між позивачем і ТОВ «Ремшляхбуд» спрямований на порушення публічного порядку.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю " Селищанський гранітний кар"єр " вул.Заводська 1-а,с.Селище,Сарненський район,Рівненська область,34552

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34503