Ухвала суду № 27468270, 07.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 р.

Справа № 2а-2568/12/1470

Категорія: 10.3.4

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." про стягнення заборгованості по сплаті пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі в сумі 2431,30 грн., –

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ТОВ "Плюс-О.Р." звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач повинен сплатити пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 2431,30 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." (вул. Південна, 39-А/1, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 31319043) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2431,30 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду товариство подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 12.07.2010 по справі № 2а-3593/10/1470 було стягнуто з відповідача на користь позивача 16144,12 грн. з яких адміністративно-господарські санкції 13834,72 грн., пеня 2309,40 грн.

Згідно виписок ГУДКУ по Миколаївській області відповідач повністю сплатив позивачу адміністративно-господарські санкції в сумі 13834,72 грн., проводячи погашення заборгованості частками, а саме: 21.04.2011 - в сумі 1691,85 грн., 15.02.2012 - в сумі 12142,87 грн., пеню відповідачем сплачено 215.02.2012 - в сумі 2309,40 грн. Кінцева дата повного погашення заборгованості вказує на пропуск ТОВ "Плюс-О.Р." строків сплати адміністративно-господарських санкцій, встановлених частиною 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ. Отже відповідачу здійснено перерахунок суми пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача по сплаті пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 2431,30 грн.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні''.

Крім того колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до ч.2 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.91 (далі Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 4 ст.20 Закону №875-ХП, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.91 р. (далі Закон), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до вимог п.п.3.4-3.6 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 223 від 15.05.2007 нарахування пені, як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день фактичної сплати суми боргу включно за кожний календарний день прострочення платежу. Граничним стоком, згідно ч.4 ст.20 Закону є 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону.

Відповідно до розрахунку відповідачу нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 2431,30 грн.

Листом від 14.03.2012 № 06-264/636 позивач звернувся до відповідача з проханням сплатити нараховану пеню, але відповідач звернення залишив без уваги, пеню не сплатив.

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача по сплаті пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 2431,30 грн.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року у справі № 2а-2568/12/1470 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян