Ухвала суду № 27468258, 07.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 р.

Справа № 1570/3334/2012

Категорія: 8.2.6

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, –

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 23.05.2012р. №0000072240; стягнення на користь позивача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на відсутність в діях позивача порушень п.150.1 ст.150, п.2 та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, посилаючись на те, що діючим законодавством встановлена можливість обліку у складі валових витрат за 1 квартал 2011р. від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток попереднього періоду, а також послідуюче без винятку включення всієї суми від’ємного значення об’єкту оподаткування за 1 квартал 2011р. у витрати 2 кварталу 2011р. Відповідачем безпідставно були виключені залишки від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток зі складу результату розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011року та неправомірно зроблено висновок про завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011р. на суму 2156306грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» було задоволено.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.03.2012р. по 11.04.2012р. на підставі направлень від 13.03.2012р. №№58/22-4, 57/22-4, 55/22-4, 56/22-4, 60/17-5, 59/19-0 згідно із ст.77 Податкового кодексу України відповідно наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 28.02.2012р. №312 та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2012 року, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., в34алютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 07.05.2012р. №97/22-4/33085814 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", код ЄДРПОУ 33085814, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по З 1.12.2011р.»

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.150.1 ст.150, п.2 та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України - завищення задекларованого від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 2156306грн., у тому числі: - у Декларації за II квартал 2011р. у сумі 2156306грн.; - у Декларації за II-III квартали 2011р. у сумі 2156306грн. (у тому числі II квартал 2011 року –2156306грн.; - у Декларації за ІІ-IV квартали 2011р. у сумі 2156306грн. (у тому числі II квартал 2011р. –2156306грн.).

Вказане порушення виникло у зв’язку з тим, що підприємство в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року відобразило по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 2156306грн., яке виникло за рахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування за минулі роки, тоді як згідно п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Таким чином, підприємством неправомірно відображено по рядку 06.6 декларації від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 215606грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» направило на адресу ДПІ заперечення на акт перевірки, у задоволенні вимог яких відмовлено листом №7499/10/22-4-055 від 18.10.2011р.

На підставі зазначеного акту перевірки від 07.05.2012р. №97/22-4/33085814 ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012р. №0000072240 про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 2156306грн., у зв’язку з порушенням п.150.1 ст.150, п.2 та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення та обґрунтованість висновків акту перевірки, на які воно спирається.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

Крім того колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 54.3, 58.1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Так, відповідач дійшов висновку, що у зв’язку із набранням чинності розділу III ПК України 01.04.2011 та відсутністю у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від’ємне значення 2010 року.

Такий висновок відповідача є помилковим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Підрозділом 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об’єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В п.6.1 ст.6 Закону зазначено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011р. встановлений статтею 150 ПК України, в якій зазначено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України встановлює, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році, з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Для визначення результатів діяльності платників податків у першому кварталі 2011 року не існує іншої норми закону, ніж ст.6 Закону України №334/94-ВР, яка регулювала вказані правовідносини до 01.04.2011р. В акті перевірки від 07.05.2012р. відсутнє посилання на будь-якій нормативний акт, який зобов’язує позивача розраховувати від'ємне значення об'єкта оподаткування лише за підсумками діяльності першого кварталу 2011 року (без урахуванням від'ємного значення попередніх податкових періодів).

Колегія суддів не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Позивач правомірно включив до складу інших витрат по рядку 06 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. всю суму від'ємного значення об’єкту оподаткування І кварталу 2011р. (з урахуванням від'ємного значення попередніх податкових періодів), і як наслідок не завищував від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011р. на встановлену відповідачем суму.

Подібне тлумачення зазначених положень Податкового кодексу є хибним. Зміст положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об’єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011р., зазначена законодавча норма не містить.

Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від’ємне значення об’єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.»

Такої правової позиції притримується Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, який у своєму листі від 10.11.2011р. N04-39/10-1160 зазначає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

У своїх доповненнях до заперечень відповідач зазначив, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням не порушені права позивача з огляду того, що 01.07.2012р. набув чинності Закон України від 24.05.2012р. № 4834- VI «Про внесення змін до Податковою кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», яким крім іншого визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з чиста резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: - звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Однак такі посилання відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на те, що Закон України від 24.05.2012р. № 4834- VI «Про внесення змін до Податковою кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»набрав чинності 01.07.2012р., в той час як оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення було прийняте 23.05.2012р., перевірка проведена ДПІ 07.05.2012р.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент встановлення порушення та прийняття оскаржуваного рішення була чинна редакція ПК України до внесення змін Закон України від 24.05.2012р. № 4834-VI «Про внесення змін до Податковою кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», отже приписи Закону України від 24.05.2012р. № 4834-VI не можуть застосовуватись до спірних правовідносин та враховуватись при перевірці правомірності рішення суб’єкта владних повноважень на момент його прийняття.

В ході розгляду справи в суді відповідач не довів правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення та обґрунтованість висновків акту перевірки, на які воно спирається.

При цьому судом першої інстанції досліджувалось питання на предмет реального характеру господарських операцій позивача, наслідком яких стало утворення вищенаведених збитків, а податковим органом достовірність даних податкового обліку з цього питання не заперечуються.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки від 07.05.2012р. та податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі, не відповідають чинному на відповідні дати законодавству, а отже оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі № 1570/3334/2012 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення суду в повному обсязі – 12 листопада 2012 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян