Ухвала суду № 27468181, 08.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р.Справа № 1570/2101/2012

Категорія: 14 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю апелянта -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання постанови слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси такою, що не відповідає законам України, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання постанови слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси такою, що не відповідає законам України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження за його позовом до Прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання постанови слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси такою, що не відповідає законам України.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми процесуального права. На думку апелянта, суддя місцевого суду порушив вимоги законодавства України, що є підставою для скасування ухвали про відмову у відкритті провадження та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

До Одеського окружного адміністративного суду 27.03.2012 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання постанови слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси Лободи Г.Д. про накладення арешту на АДРЕСА_2 такою, що не відповідає законам України.

Як вбачається з позовної заяви, позивач фактично оскаржував дії слідчого Прокуратури Приморського району м. Одеси, Лободи Г.Д. про винесення постанови про накладення арешту на квартиру (АДРЕСА_1) в рамках розслідування кримінальної справи.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Варто зазначити, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч.1 ст.17 КАС України).

Водночас відповідно до п.2 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Офіційне тлумачення положення пункту 2 частини третьої статті 17 викладене в Рішенні Конституційного Суду N 19-рп/2011 від 14.12.2011 року, в якому вказано, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

В даному випадку оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що спірні відносини, які виникли між ОСОБА_1 та слідчим прокуратури під час винесення постанови про накладення арешту в рамках кримінальної справи, не є управлінськими, а навпаки повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку винесення постанови про накладення арешту та її розгляду регламентовані КПК України.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та винесено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.11.2012 року.

Головуючий суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.