Ухвала суду № 27468012, 15.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 р.Справа № 1570/3805/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2012 року у справі за позовом державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 12702,30 грн. та податку на доходи у сумі 647,72 грн..

Свої позовні вимоги ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС обґрунтувало несплатою спірної суми відповідачем у добровільному порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2012 року вищенаведений позов позов було задоволено. Стягнуто з відповідача податковий борг по податку на додану вартість у сумі 12702, 30 грн. та податковий борг з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 647,72 грн.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований Овідіопольською районною державною адміністрацією 30.03.2001 року, про що 27 березня 2001 року зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04057209Ф0011206 (а.с. 9).

Відповідач 11.01.2006 року був взятий на облік позивачем за № 005 (а.с.10).

На підставі вимог статті 77 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ , відповідно до направлення від 30.03.2012 року №01-045/081, позивачем проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

За наслідками перевірки складено акт № 658/17-01/НОМЕР_1 від 18.04.2012 року (а.с.12-19).

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 рр. платником задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 83 642 грн. та встановлено його завищення на загальну суму 7 469 грн.

Перевірка показників, відображених у рядку 10.1 Деклараціях з податку на додану вартість «придбання товарів на території України, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р у загальній сумі 83 642 грн. проведена на підставі таких документів: договори, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, банківські виписки, які перевірено суцільним порядком.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп..7.4.1 п.7.4 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме: до складу податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість за січень-березень 2009 року віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні на суму ПДВ 3223 грн., отримані в попередніх податкових періодах, тобто до податкового періоду звітного місяця зазначені суми ПДВ по податковим накладним не відносяться так як не сплачені (нараховані) платником податку в перевіряємому періоді; до складу податкового кредиту та до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009 року включено суму ПДВ 136 грн., але до перевірки не надано податкові накладні на суму ПДВ 136 грн.; до складу податкового кредиту та до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2009 року включено суму ПДВ 256 грн., але до перевірки не надано податкові накладні на суму ПДВ 256 грн.; до складу податкового кредиту та до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2009 року включено суму ПДВ 287 грн.. але до перевірки не надано податкові накладні на суму ПДВ 287 грн.; до складу податкового кредиту та до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2009 року включено суму ПДВ 2295 грн., але до перевірки не надано податкові накладні на суму ПДВ 725 грн.; до складу податкового кредиту та до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2010 року включено суму ПДВ 395 грн., але до перевірки не надано податкові накладні на суму ПДВ 395 грн.; до складу податкового кредиту та до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2011 року включено суму ПДВ 4890 грн., але до перевірки не надано податкові накладні на суму ПДВ 2448 грн.

За наслідками перевірки правильності визначення суми податкового зобов'язання за період 01.01.2009р. по 31.12.2011р. встановлено їх заниження на загальну суму 197 грн., у тому числі за березень 2009 року на 177 грн., за квітень 2009 року на 20 грн., що є порушенням пп..7.3.1 п.7.3. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97- ВР «Про податок на додану вартість зі змінами та доповненнями», а саме до складу податкового зобов'язання та до реєстру виданих податкових накладних за березень 2009 року не включено наступні податкові накладні: п/н №000017 від 30.03.2009 р. на загальну суму 642,00грн. у тому числі ПДВ 107 грн.; п/н №000016 від 30.03.2009 р. на загальну суму 418, 68 грн. у т.ч. ПДВ 69, 78 грн.

Відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За результатами проведеної перевірки позивачем було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000611701 від 28.04.2012 року на суму 9 557, 5 грн. (а.с. 20).

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржено у встановленому чинним законодавством України порядку не було.

В результаті самостійно нарахованої відповідачем та не сплаченої суми податкового зобов'язання, податковий борг збільшився на 762, 00 грн. відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість: декларація № 9006753873 від 20.02.2012 року, по якій сума податкового зобов'язання складає 112 грн.; декларація № 9013167352 від 20.03.2012 року, по якій сума податкового зобов'язання складає 541 грн.; декларація № 9020761180 від 20.04.2012 року, по якій сума податкового зобов'язання складає 42 грн.; декларація № 9014010686 від 19.01.2012 року, по якій сума податкового зобов'язання складає 62 грн.

Також встановлено, що позивачем податкову декларацію по податку на додану вартість за вересень 2011 року було подано з порушенням граничних строків подання податкової звітності, а саме 21.10.2011 року. Відділом адміністрування податків фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб було складено акт про несвоєчасне подання податкової декларації по податку на додану вартість, акт № 3629/17-02//НОМЕР_1 від 19.12.2011 р. (а.с. 29) та застосовано штрафну санкцію відповідно до вимог п. 120.1 ст.120 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями у розмірі 170 грн. -податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0011281702 (а.с. 30).

Необхідно зазначити, що станом на 28.05.2012 року податковий борг позивача складав 17 070, 50 грн., частину цієї суми з позивача було стягнуто відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року по справі № 2а/1570/7428/2011 за позовом ДПІ у м. Іллічівську до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8 046. 99 грн. (а.с. 43-48).

Керуючись п. 177.5. Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями позивач подав до ДПІ у м. Іллічівську податкову декларацію від 08.02.2012 року з результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. У якій відповідно до п. 177.5.1. ст. 177 Податкового Кодексу України самостійно зазначив суму податку, що підлягає сплаті до бюджету та розмір щоквартальних авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік, та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) у розмірі 555, 85 грн.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника станом на 28.05.2012 року за лютий-травень відповідачу нараховано податкових зобов'язань 1963, 16 грн., фактично сплачено 1280, 00 грн., враховуючи існуючу суму переплати на початок року в розмірі 35,46 грн. та нараховано суму пені в розмірі 0,40 грн. - загальна сума заборгованості становить: 64 72 грн. (а.с. 31-42). Вказана сума є узгодженою відповідно поданої до ДПІ у м. Іллічівську податкової декларації про майновий стан і доходи. Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 1 Податкового кодексу України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (із відповідними змінами та доповненнями) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2012 року у справі за позовом державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/