Ухвала суду № 27467917, 01.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 р.Справа № 2-а-430/10/1570

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Єщенка О.В.

суддів -Димерлія О.О.

-Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря судового засідання -Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг ЛТД»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2009 року № 0001731630/0, від 27 листопада 2009 року № 0002151630/0/1 та № 0001731630/1, від 30 грудня 2009 року № 0002151630/1/1 та № 0002151630/0/1, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсберг»звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2009 року № 0001731630/0, від 27 листопада 2009 року № 0002151630/0/1 та № 0001731630/1, від 30 грудня 2009 року № 0002151630/1/1 та № 0002151630/0/1.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 17 серпня 2009 року по 31 серпня 2010 року, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Айсберг ЛТД»з питань визначення достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 548/16-3/13879991/33 від 04 вересня 2009 року, яким встановлено порушення ТОВ «Айсберг ЛТД»пп. 7.2.6 п. 7.2; 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а також ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого збільшено суму ПДВ, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 12.114,89 грн.

За твердженням позивача, ТОВ «Айсберг ЛТД», сформувала податковий кредит на підставі податкових накладних № 15 від 24 червня 2008 року, отриманої від ПП «Аватанс», № 1 від 25 березня 2009 року, отриманої від ТОВ «Комфорт техно», № 41 від 19 грудня 2008 року та № 39 від 14 листопада 2008 року, отриманих від ПП «ДРС»із запізненням, тобто у червні 2009 року, у зв'язку з тим, що раніше позивач не мав в наявності зазначені податкові накладні, тому не було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у період виписки цих накладних, а було включено у червні 2009 року -звітному періоді в якому податкова накладна була отримана.

Відповідно до пп. 7.5.1. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку -в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідач позовні вимоги не визнав, наполягав на порушенні позивачем вимог пп. 7.2.6 п. 7.2; 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року адміністративний позов ТОВ «Айсберг ЛТД»задоволено: від 15 вересня 2009 року № 0001731630/0, від 27 листопада 2009 року № 0002151630/0/1 та № 0001731630/1, від 30 грудня 2009 року № 0002151630/1/1 та № 0002151630/0/1.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2009 року, ТОВ «Айсберг ЛТД»віднесло податкові накладні попереднього періоду, а саме: № 15 від 24 червня 2008 року, отриману від ПП «Аватанс», № 1 від 25 березня 2009 року, отриману від ТОВ «Комфорт техно», № 41 від 19 грудня 2008 року та № 39 від 14 листопада 2008 року, отриманих від ПП «ДРС».

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сумм цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

В силу пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому законодавство, що регулює спірні правовідносини, дозволяє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним за будь-який період в межах 1095 днів.

Законом встановлено, що відсутність податкової накладної є підставою для не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість. Спеціальним Законом також не передбачена відповідальність платника податку за порушення його контрагентом вимог законодавства, як і не передбачена залежність права покупця на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту із своєчасністю надання продавцем податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, висновки ДПІ щодо порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими, оскільки позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм.

Суд критично оцінює висновок ДПІ щодо порушення ТОВ «Айсберг ЛТД»пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», оскільки вказана норма є диспозитивною і передбачає право, а не обов'язок платника податику, у разі відмови з боку постачальника товарів (робіт, послуг) надати податкову накладну, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника. Крім цього, відмова контрагента позивача не мала місця, з зв'язку з чим, підстави для подання скарги були відсутні.

Крім того, недотримання підприємством порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених витрат до податкового кредиту, так як згідно з ч. 2 пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сумм податку включенного до податкового кредиту на момент проведення перевірки платника податку. При цьому суд враховує, що на час проведення перевірки позивачем були надані документи бухгалтерського та податкового обліку в повному обсязі.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необгрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 193, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг ЛТД»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.