Постанова № 27463852, 05.11.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2012 року Справа № 8/5005/11203/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Широбокова Л.П., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.12р. у справі № 8/5005/11203/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація", (м.Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Пеоль", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 382 707,38 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2012 року (суддя І.Ю.Дубінін) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, оскільки позивачем не надано документів та підписів для судової експертизи, а тому позивач не спростував твердження відповідача про недійсність підписів та печаток на актах, листах тощо, які обґрунтовують позовні вимоги.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області та задовольнити позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом не прийнято до уваги положення ст..33 ГПК України, відповідачем не доведено обставин на які він посилався як на підставу своїх заперечень. Відповідач не надав зразків підписів та печаток для проведення експертизи.

Представник позивача підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі. Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Відзив на апеляційну скаргу не надав. Про час і місце засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеоль" ( замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" (підрядник) 18.05.2009 року укладеного договір на виконання робіт № К32/12 (з додатковими угодами), відповідно до п.1.1 якого підрядник бере на себе зобов'язання виконати транспортування та переміщення ґрунту будівельними механічними або транспортними засобами за адресою: смт. Архангельське, Херсонської області, а замовник зобов'язується оплатити виконані роботи згідно ціни та в порядку, який передбачено в даному договорі.

Об'єм, характер і ціна робіт, передбачених в п. 1.1. договору, визначається згідно додатку № 1, який є невід'ємною його частиною з розрахунку фактичного виконаних робіт. Вартість робіт може бути змінена за згодою сторін, шляхом укладання сторонами додаткової угоди до даного договору. Строк виконання робіт 60 календарних днів з моменту початку робіт.

Оплату замовник здійснює за фактичні обсяги виконаних робіт рівними частинами протягом 3-х місяців за ціною, яка передбачена у Додатку №1, після підписання Замовником Акту виконаних робіт, який оформлюється і подається Підрядником у порядку, визначеному п.3.3 цього Договору, та отримання рахунку від Підрядника та оплату.

Оплата робіт виконується з урахуванням зустрічних вимог з оплати пального, які виникли у відповідача згідно з договором після завершення виконання позивачем усього обумовленого договором обсягу робіт і які будуть проведені при першому розрахунку. Перший розрахунок проводиться по завершенні робіт за договором на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 банківських днів після підписання акта замовником. Подальші платежі проводяться відповідно через кожних 30 календарних днів з моменту першої оплати (п.п. 2.3.2 - 2.3.4).

Згідно п. 3.3 договору, фактично виконані роботи оформлюються актом прийому-передачі виконаних робіт щомісяця.

03.07.2009р. сторонами підписано акт № 2-К32/12 здачі-приймання виконаних робіт липень місяць 2009р. на загальну суму 384 250,00 грн. (з ПДВ), згідно з яким після вирахування вартості дизпалива (62 226,20 грн.) до сплати залишилось 322 023,80 грн. (з ПДВ), про що відповідачеві був виставлений рахунок-фактура № 2-К32/12 від 03.07.2009р.

У зв'язку з неоплатою в повному обсязі виконаних робіт позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Відповідач з позовом не погодився. Заперечував підписання документів, якими позивач обґрунтовував позов та заперечував сам факт виконання робіт за договором. Просив витребувати документи та призначити експертизу.

Господарським судом була призначена експертиза, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. У зв'язку з невиконанням сторонами ухвали суду щодо надання експертам оригіналів досліджуваних документів, ненадання вільних та експериментальних зразків підписів керівників сторін договору, вільних та експериментальних зразків відтисків печаток експертиза проведена не була і справа була повернута до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд послався на те, що позивачем не надано зразків підписів та документів для проведення судової експертизи, а тому позивач не спростував твердження відповідача про недійсність підписів та печаток на актах, листах тощо.

Відповідно до ст..4-7 ГПК України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст..43 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом …

Відповідно до ч.2 п.1, п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.03.2012р. «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів вважає, що господарський при прийнятті рішення порушив вищезазначені норми процесуального права та ухилився від встановлення дійсних обставин по справі. При цьому господарським судом надано перевагу навіть не доказам, а заяві відповідача щодо заперечення підписання документів, оскільки жодних доказів відповідачем не було надано. І не надано оцінки доказам наданим позивачем.

Для встановлення дійсних обставин справи колегією суддів витребувано від позивача всі документи (оригінали і копії), що стосуються виконання умов договору.

Колегією суддів встановлено, що позивачем на виконання умов договору в травні-червні 2009р. виконані роботи на загальну суму 360 309 грн.. За вирахуванням відповідно до умов договору вартості дизпалива (60 836,46 грн.) до сплати підлягає 299 472,54 грн.

Даний факт підтверджується Актом № 1- К32/12 від 09.06.2009р. здачі приймання виконаних робіт за травень-червень місяць, підписаним сторонами та скріпленим печатками, накладною №5 від 09.06.2009р. на дизпаливо.

Згідно Акту № 2- К32/12 від 03.07.2009р. здачі приймання виконаних робіт за липень місяць, підписаного сторонами та скріпленого печатками, позивачем виконані роботи на суму 384 250 грн. За вирахуванням дизпалива (62 226,20 грн.,згідно накладної № 6 від 03.07.2009р.) до сплати підлягає 322 023,80 грн.

Оригінали актів та накладних залучені до матеріалів справи.

Позивачем на суму виконаних робіт, без вирахування вартості поставленого дизпалива, виписувалися відповідні рахунок-фактури 09.06.2009р. та 03.07.2009р.

Таким чином позивачем за період травень -липень 2009 року виконані роботи на загальну суму 744 559 грн. Відповідачем для виконання цих робіт позивачу поставлено дизпалива на 123 062,66 грн. Тому за виконані роботи відповідач повинен був сплатити позивачу 621 496,34 грн.

Згідно наданих позивачем виписок банку, відповідач платіжними дорученнями № 477 від 12.08.09р. (50 000 грн.), № 497 від 27.08.09р. (80 000 грн.), № 502 від 11.09.09р. (20 000 грн.), № 504 від 17.09.09. (15 000 грн.) перерахував позивачу за виконані роботи 165 000 грн.

Сторонами укладено три угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, вимоги позивача, що виникли з договору підряду № К 32/12 від 18.05.2009р. та вимоги відповідача, що виникли з договору поставки № 01/10 від 23.03.2010р.(поставка вапняку).

Угодою від 31.03.2010р. зараховані зустрічні однорідні вимоги на суму 4 708,20 грн., угодою від 28.05.2010р. на суму 69 531,60 грн., угодою від 30.06.2010р. на суму 100 230,60 грн. Всього здійснено зарахування на суму 174 470,40 грн.

Оригінали угод від 31.03.2010р. та від 28.05.2010р. залучені до матеріалів справи.

З урахуванням часткової оплати, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, заборгованість відповідача складає 288 025,94 грн. (621 496,34-165 000 -174 470,40 = 288 025,94). При цьому дана заборгованість є заборгованістю за липень 2009 року, оскільки за травень - червень заборгованість погашена (виконано робіт на 360 309 грн., поставлено дизпалива на 60 836,46 грн. зарахована оплата 165 000 грн., зараховані зустрічні однорідні вимоги за угодами на суму 4 708,20 грн., 69 531,60 грн. та за угодою від 30.06.2010р. частково на суму 60 232,74 грн., а залишок в сумі 39 997,86 грн. в погашення заборгованості за роботи виконані в липі).

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати вартості виконаних робіт за липень 2009 року на суму 288 025,94 грн. підтверджується матеріалами справи. а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач просив також стягнути з відповідача пеню у розмірі 28 900,42 грн., 3% річних в сумі 16 933 грн. та 54 847,72 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.4. Договору сторони встановили, що замовник відповідає за несвоєчасну оплату виконаних робіт і оплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаних зобов'язань.

За виконані позивачем роботи у липні 2009р. на суму 322 023,80 грн., відповідно до умов Договору (п.2.3.1.-2.3.4.), позивач зобов'язаний був у строк до 17.07.09р. сплатити 107 341,27 грн., у строк до 15.08.09р. -107 341,27 грн. і у строк до 14.09.09р. -107 341,26 грн. Однак відповідач свій обов'язок не виконав, сплативши лише 39 997,86 грн. за актом взаємозаліку від 30.06.2010р.

Позивачем пеня нарахована на суму 67 343,41 грн. (107 341,27-39 997,86=67 343,41) за період з 17.07.2009р. по 14.01.2010р. (182 дня), на суму 107 341,27 за період з 15.08.2009р. по 12.02.2010р. (182 дня) і на суму 107 341,25 грн. за період з 14.09.2009р. по 14.03.2010р. (182 дня) (а.с.9).

Розрахунок позивачем здійснено правильно, тому пеня у сумі 28 900.42 грн. підлягає стягненню.

Три проценти річних позивачем також розраховані правильно: на суму 67 343,41 грн. за період з 17.07.2009р. по 19.08.2011р., на суму 107 341,27 за період з 15.08.2009р. по 19.08.2011р і на суму 107 341,25 грн. за період з 14.09.2009р. по 19.08.2011р. Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню повністю в сумі 16 933,30 грн..

Інфляційні втрати позивачем розраховані неправильно, у зв'язку з неправильним розрахунком індексу інфляції.

Так інфляційні витрати із суми 67 343,41 за період з серпня 2009р. по липень 2011р. (індекс інфляції 1,181) складають 12 189,16 грн., із суми 107 341,27 за період з вересня 2009р. по липень 2011р. (інд. інф. 1,183) складають 19 643.45 грн., із суми 107 341,26 грн. за період з жовтня 2009р. по липень 2011р. (інд.інф. 1,174) складають 18 677,38 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині інфляційних підлягають задоволенню частково на суму 50 509,99 грн.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що потягло прийняття неправильного рішення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвестекскавація", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2012 року у справі № 8/5005/11203/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеоль»(49000, м. Дніпропетровськ, пров. Житомирський, 24, ідент.код. 32781104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестекскавація»(69050, м. Запоріжжя, вул.. Космічна, 118-а, ідент.код 33273087) 288 025,94 грн. основного боргу, 28 900,42 грн. пені, 16 933,30 грн. 3% річних, 50 509,99 грн. інфляційних втрат, 3 783,83 грн. витрат на держмито та 233,33 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 12.11.2012р..

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.П.Широбокова

___ Л.В. Чоха